АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

 Іменем України

25 грудня 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді     Мельничук Н.М.

суддів:                                       Ткача С.  О.,  Шеніна П. О.

з участю прокурора                 Руденка В.І.

засудженого                             ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2007 року.

Цим вироком                                    ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  зареєстрований у АДРЕСА_1,  непрацюючий,      судимий     07.12.2002    року Коростенським міським судом за  ст.  ст. 185 ч. 2,  185 ч.3,  70 КК України на 3 роки позбавлення волі,  30.05.2004 року умовно-достроково звільнений на 11 місяців, -

був засуджений за ч. 1  ст.  121 КК України на 6 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислено з 24 вересня 2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Коростенської ЦМЛ - 5605 грн. 16 коп. на відшкодування витрат на лікування ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3  - 2427 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Справа №11-816/07 р                                        Головуючий у суді 1 -ї інстанції Волкова Н.Я.

Категорія  ч. 1  ст.  121 КК України                 Доповідач   Шенін П.О.

2

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній - взяття під варту.

Як визнав суд,  ОСОБА_1 24.08.2006 року близько 18 год.,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин наніс чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_2,  чим заподіяв їй тяжкі тілесні ушкодження,  небезпечні для життя та здоров'я в момент заподіяння,  у вигляді субдуральної гематоми,  забою головного мозку та іншого.

В апеляції засудженого ОСОБА_1 ставиться питання про зміну або скасування вироку щодо нього у зв'язку з однобічністю досудового та судового слідства,  невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Крім цього,  він вважає,  що призначене йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років та стягнення 38032 грн. 25 коп. грн. - не відповідає ступені тяжкості вчиненого ним злочину та є надто суворим.

На підтвердження своїх посилань засуджений ОСОБА_1 вказує на те,  що під час судового слідства не був повторно допитаний свідок ОСОБА_4,  на якого органами досудового слідства чинився фізичний та моральний тиск,  а суд лише взяв до уваги покази свідка ОСОБА_5,  яка не була очевидцем побиття ОСОБА_2 Також він зазначає,  що заподіяння ним тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не має ніякого відношення до її смерті 02.10.2006 року.

Заслухавши доповідь судді,  міркування прокурора щодо залишення вироку без зміни,  думку засудженого,  який підтримав свою апеляцію в частині перекваліфікації дій з ч. 1  ст.  121 КК України на інший закон і пом'якшення йому покарання,  звільнення з-під варти і зменшення розміру стягнень у відшкодування шкоди,  перевіривши матеріали справи в межах,  передбачених  ст.  365 КПК України та обговоривши викладені в апеляції доводи,  колегія суддів визнала апеляцію такою,  що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину,  за який його засуджено,  відповідає фактичним обставинам справи та обґрунтований сукупністю досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів.

Суд першої інстанції,  постановляючи вирок,  обґрунтовано не взяв до уваги покази засудженого щодо отримання ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за 4-7 днів до виникнення між ними конфлікту,  критично віднісся до них і до показів свідка ОСОБА_4 в суді,  тому,  що вони були спростовані матеріалами справи,  висновками експертиз та поясненнями інших свідків,  а

з

 також   саме   ОСОБА_4   на досудовому слідстві,  коли він повністю викрив ОСОБА_1 у побитті потерпілої 24.08.06 року ( а. с.  34-36,  37-40 ).

Суд першої інстанції,  відповідно до пред'явленого органами досудового слідства обвинувачення,  у вироку проаналізував усі докази,  правильно «,  кваліфікував дії ОСОБА_1 за  ст.  121 ч. 1 КК України. Йому призначено практично мінімальне покарання,  передбачене санкцією цього закону. При обранні такої міри покарання суд дотримався вимог  ст.  65 КК,  і,  як видно з вироку,  врахував суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину,  дані про його особу та обставини,  що пом'якшують та обтяжують покарання.

Рішення суду щодо стягнення з засудженого ОСОБА_1 зазначених у вироку коштів повністю відповідає вимогам  ст.  ст.  23,  1166-1168,  1206 Цивільного кодексу України та підтверджується необхідними для цього документами.

За таких обставин колегія суддів не знайшла підстав для пом'якшення покарання,  так і не знайшла підстав для зміни чи скасування вироку в частині рішення про задоволення цивільного позову.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 жовтня 2007 року щодо нього - без зміни.