АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Ухвала
Іменем України
25 грудня 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів: Яковлева СВ., ШенінаП.О.
з участю прокурора Руденка В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 01 листопада 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, жителька АДРЕСА_1, непрацююча, має на утриманні малолітню дитину, несудима, -
засуджена за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислено з 16 квітня 2007 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 1436 грн. 03 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в розмірі 66 грн. 68 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС Житомирської області.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено утримання під вартою.
Як визнав суд, 15 квітня 2007 року о 22 годині в коридорі біля кімнати АДРЕСА_1 між ОСОБА_1, яка
Справа №11 -850/07 р Головуючий у суді 1-ї інстанції Галасюк Р.А.
Категорія ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач Шенін П.О.
2
переобувала в стані алкогольного сп'яніння, і ОСОБА_2 на грунті побутових відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 в зв'язку із раптово виниклими неприязними стосунками вирішила вбити ОСОБА_3 Діючи з умислом на умисне позбавлення життя ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зайшла до своєї кімнати АДРЕСА_1, де взяла кухонний ніж, вийшла на коридор і, тримаючи ніж в лівій руці, з великою силою прикладання нанесла ним удар ОСОБА_3 у місце розташування життєво важливих органів, а саме в праву верхню частину грудної клітини, і таким чином умисно вбила його.
В апеляції засудженої ОСОБА_1 ставиться питання про перекваліфікацію її дій з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. У зв'язку з цим пом'якшити міру покарання. Крім цього, просить зменшити розмір відшкодування моральної шкоди. Посилається на те, що вбивати ОСОБА_3 не хотіла, не розуміє, як таке могло статися. Щиро кається у вчиненому та звертає увагу, що на її утриманні знаходиться малолітня дитина, яка часто хворіє і потребує материнської турботи.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляції доводи, колегія суддів визнала, що апеляція задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин обґрунтований об'єктивними доказами, які всебічно й повно перевірені судом із додержанням вимог кримінально - процесуального закону.
Згідно з показаннями засудженої ОСОБА_1, даними нею у судовому засіданні, удар ножем вона заподіяла з метою налякати ОСОБА_3 , але наміру вбивати його у неї не було. Водночас із показань свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні видно, що 15 квітня 2007 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 під час сварки повернулась до своєї кімнати, взяла ніж і в коридорі завдала удар ОСОБА_3 у грудну клітину.
Як зазначено у протоколі відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_1 на місці злочину добровільно розповіла про обставини вчинення злочину, і про те, яким чином вона скоїла щодо ОСОБА_3 злочинні дії.
Відповідно до висновків судово-медичної експертизи видно, що смерть ОСОБА_3 наступила внаслідок проникаючого поранення грудної клітини з пошкодженням правої легені, ускладненого гемопневмотораксом, що є небезпечним для життя.
з
Доводи засудженої про небажання убивства потерпілого є
безпідставними.
Про наявність у ОСОБА_1 умислу на позбавлення життя потерпілого свідчить нанесення удару ножем у життєво важливі органи, який був завданий свідомо під час сварки на грунті неприязних стосунків та в стані алкогольного сп'яніння. Після нанесення смертельного удару ОСОБА_1 повернулася до своє кімнати, витерла знаряддя злочину і заховала його за ліжко. Вчиняючи зазначені злочинні дії, засуджена ОСОБА_1 згідно висновку судово-психіатричної експертизи могла давати звіт своїм діям та керувати ними.
За таких обставин колегія суддів, дійшла висновку, що вчинене ОСОБА_1 умисне вбивство суд першої інстанції правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 115 КК України. Покарання засудженій призначено відповідно до вимог ст. 65 КК, практично в мінімальних межах, установлених санкцією статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, та з урахуванням ступеня тяжкості злочину, особи винної, обставин що пом'якшують і обтяжують покарання, у тому числі й ті, на які посилається засуджена у апеляції. Підстав для пом'якшення призначеного покарання немає.
Цивільний позов розглянуто у відповідності із законом та з врахуванням наслідків спричинених даним злочином.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 01
листопада 2007 року щодо неї - без зміни.