УХВАЛА

Іменем     України

07 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого,  судді М"ясоєдової Т.М.  суддів: Шестакової Н.В. Берзіньш B.C. при секретарі Дігаловій Г.Е.-У.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа ВАТ „Страхова компанія „Універсальна",  про відшкодування матеріальної шкоди,  заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 21 червня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 21 червня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа ВАТ „Страхова компанія „Універсальна'",  про відшкодування матеріальної шкоди,  заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Постановлено стягнути на користь позивача з відповідача 14179грн. 85коп. та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про стягнення шкоди із третьої особи,  посилаючись на те,  що Закон України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'" не передбачає звільнення страхової компанії від відповідальності у випадку,  коли застрахована особа пропустила строк на звернення із відповідною заявою до страховика. Крім того,  суд першої інстанції не врахував тих обставин,  що зазначений строк було пропущено відповідачем за поважними причинами,  і дав неправильну правову оцінку фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  заслухавши доповідача,  представника апелянта,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов про відшкодування матеріальної шкоди,  заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,  суд першої інстанції виходив з того,  що дійсно між відповідачем та третьою особою було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності,  але в судовому засіданні відповідач визнав свою вину повністю,  сторони не зверталися до суду із позовом про стягнення шкоди зі страховика,  ніяких вимог до третьої особи взагалі не заявляли і не зверталися до страховика або відповідних органів внутрішніх справ з повідомленням про страхову пригоду; відповідач також не звертався до страхової компанії до листопада 2006 року. тому він не має права на страхове відшкодування.

Колегія суддів вважає,  що висновки суду    зроблені з порушенням    норм матеріального і процесуального права.

Як свідчать матеріали справи,  09 серпня 2006 року   у результаті   порушення Правил дорожнього руху за виною ОСОБА_2. відбулася дорожньо-транспортна

Справа 22-ц-5631\2007р.                                     Головуючий в 1 інстанції Атаманюк Г.С.

Доповідач   Шестакова Н.В.

- 2 -

пригода,  в результаті якої була пошкоджена автомашина позивача,  вартість поновлювального ремонту складає 14179грн. 85коп. При розгляді справи відповідач звернувся до суду із заявою про залучення до справи у якості співвідповідача ВАТ„Страхова компанія „Універсальна'' та її філію (а.с. 21),  оскільки відповідач застрахував свою цивільну відповідальність унаслідок ДТП; у судовому засіданні відповідач також просив залучити страхову компанію у якості відповідача (а.с. 25) Ухвалою суду від 01 грудня 2006 року до справи була залучена філія страхової компанії як третя особа (а.с. 24). Після проведення експертизи у справі приймала участь вже сама страхова компанія у якості третьої особи (а.с. 59-60).

Суд першої інстанції,  маючи у справі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2.,  не врахував те. що належним відповідачем по справі має бути саме страхова компанія і не залучив її до справи у якості відповідача,  хоча було відповідне клопотання відповідача ОСОБА_2.

За змістом  ст. 3З ЦПК України у разі відсутності згоди на заміну відповідача належним відповідачем суд першої інстанції має самостійне повноваження щодо залучення до справи іншої особи як співвідповідача.

У подальшому суд першої інстанції по суті обговорював підстави щодо відповідальності страхової компанії,  яка була залучена до справи тільки як третя особа.

Таким чином,  суд першої інстанції не виконав свої обов'язки щодо з'ясування належного відповідача і залучення його до справи.

Відповідно до п. 4 ч.1  ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд вирішив питання про права і а обов'язки осіб,  які не брали участь у справі.

Аналізуючи висновки суду про відсутність підстав для застосування відповідальності страхової компанії,  колегія суддів вважає,  що ці висновки не відповідають правовим положенням Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів",  оскільки у  ст. 32 зазначеного закону,  яка містить вичерпний перелік випадків,  коли шкода не відшкодовується страховиком,  не має такої правової підстави,  як несвоєчасне звернення до страховика з інформацією про страхову подію. Обставина щодо неповідомлення страховика у строки і за умов,  визначених у п.п.3З 1.2 п.3З 1  ст. 3З цього Закону,  за змістом  ст. 38 Закону може бути тільки підставою для подачі страховиком регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу. Ті ж положення продублювані у договорі.

На підставі наведеного рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст. 303.307, п.4 ч.1  ст. 311 ЦПК України,  колегія суддів

УХВ А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково

Рішення Бахчисарайського районного суду АРК від 21 червня 2007 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до Бахчисарайського районного суду АРК.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена

касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців