У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок  Новотроїцького районного суду   Херсонської області від  7 квітня 2008 року, яким

                                      ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1,

         громадянина  України,

                                          раніше  судимого: 25.12.2000 р. за ч.2 ст. 140

                                          КК України до позбавлення волі на 2 роки з

                                          конфіскацією ½  частини належного йому майна;

                                          7.04.2004 р. за ч.3 ст. 185 КК України

                                           до позбавлення волі на 3 роки, звільненого

                                          28.12.2006р. умовно - достроково на 1 місяць 9 днів,

                                          засуджено

за ч.1 ст. 164 КК України  на  1 рік  обмеження  волі.

         В апеляційному порядку справа не переглядалася.

         Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він  в період з  17.08.1993 р. по 1.02.2008 р., злісно ухилився від сплати аліментів, на утримання дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлених рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 27.08.1993 р. у розмірі ¼ частини з усіх видів заробітку. Внаслідок злісного  ухилення від сплати аліментів ОСОБА_1 станом на 1.02.2008 р. заборгував  ОСОБА_3  -  4 117 грн. 94 коп. 

         У касаційному поданні заступник прокурора Херсонської області порушує питання про перегляд вироку щодо ОСОБА_1  у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого. Посилається на те, що суд порушив вимоги ч.1 ст.71, ст.72 КК України, відповідно до яких остаточне покарання ОСОБА_1. необхідно було призначити за сукупністю вироків, так як злочин вчинений у період умовно-дострокового звільнення.  Просить вирок скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити  на новий судовий розгляд.

         Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

         Як видно з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 вчинив продовжуваний злочин з 17.08.1993 р. по 1.02.2008 р. Будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання за ч.3 ст.185 КК України за вироком Новотроїцького районного суду Херсонської області від 07.04.2004 року, він продовжував не сплачувати аліменти, тобто продовжував вчиняти злочин.

         Призначаючи засудженому покарання за вчинення цього злочину, суд на підставі ч.1 ст.71 КК України зобов`язаний був повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

         Суд вимог цього закону не виконав.

         Наведені обставини, згідно ч.1 ст.398 КПК України, є підставою до скасування судового рішення та направлення справи на новий судовий розгляд.

         При новому розгляді справи суду слід виконати вимоги ст.ст.71, 72 КК України та постановити законний і обґрунтований вирок.         

           Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів

                                                     у х в а л и л а:

         задовольнити касаційне подання заступника прокурора Херсонської області.

         Вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 7 квітня 2008 року щодоОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

                                                         С у д д і:

Присяжнюк Т.І.                             Косарєв В.І.                             Глос Л.Ф.