У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 листопада 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2007 року, яким

                                 ОСОБА_1,

                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                 таку, що не має судимості,

засуджено за ч. 3 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з отриманням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на один рік.

       На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи і повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

       За ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. в доход держави. Призначенні покарання ОСОБА_1 підлягають до самостійного виконання.

       В апеляційному порядку справа не розглядалася.

       ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, працюючи протягом лютого-червня 2007 року на посаді головного бухгалтера Мирутинського спеціалізованого лісокомунального підприємства, одночасно виконуючи обов'язки касира підприємства, будучи службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа коштами вказаного підприємства на загальну суму 3 196 грн.

       Крім того, вона протягом лютого - липня 2007 року в касову книгу підприємства вносила завідомо неправдиві відомості щодо надходження грошей та складала фіктивні касові звіти.

       У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію дій засудженої, порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. На думку прокурора, суд у порушення вимог ст. 70 КК України не призначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів.

       Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Твердження касаційного подання прокурора про невиправдану м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає необґрунтованими.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, її особи обставин, що пом'якшують покарання, а саме те, що ОСОБА_1 раніше не судима, за місцем проживання та роботи позитивно характеризується, розкаялася у вчиненому злочині, активно сприяла розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину, яка страждає на епілепсію.

Колегія суддів вважає, що суд з наведенням відповідних мотивів обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення засудженої від відбування покарання й на підставі ст. 75 КК України звільнив її від відбування покарання з випробуванням

        Разом з тим, доводи касаційного подання про те, що суд у порушення ст. 70 КК України не призначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів є обґрунтованими.

       Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

        Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з отриманням та розпорядженням матеріальними цінностями строком на один рік. У той же час  за ч. 1 ст. 366 КК України ОСОБА_1 була засуджена до штрафу у розмірі 510 грн.

         У зв'язку з чим суд зобов'язаний був призначити ОСОБА_1 остаточне покарання  за правилами, передбаченими ст. 70 КК України.        

         Враховуючи те, що суд неправильно застосував кримінальний закон при призначенні ОСОБА_1 кримінального покарання, відповідно до вимог ст. 398 КПК України, вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вказане порушення та постановити судове рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінально - процесуального законодавства.     

      Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

                                      у х в а л и л а :

                касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

                Вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 6 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

судді :

      Міщенко С.М.             Коротких О.А.            Глос Л.Ф.