Справа № 22-ц-26/2008р.    Головуючий у інстанції В.В. Барашков

Категорія 26   Доповідач В.А.Девляшевський

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2008 року     м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого   Девляшевського В А.,

суддів: Шишка А.І.,  Ясеновенко Л.В.,

секретаря        Самуляк О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідачів :   ОСОБА_2,  ОСОБА_3

представника            ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2007 року,  -

встановила:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19.10.2007 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 та виділ 1/2 частини цієї квартири. Зустрічний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 задоволено : за ОСОБА_5 визнано право власності на 1/8 частину вищезгаданої квартири в порядку спадкування за законом.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про те,  що ОСОБА_1,  який є власником 1/4 спірної квартири,  успадкував після смерті дружини,  яка померла 03.12.2004 року,  тільки половину її частки квартири,  тобто 1/8 частину. Іншу половину частини квартири ОСОБА_6 успадкувала по праву представлення її внучка - неповнолітня ОСОБА_3,  яка не пропустила встановлений строк на прийняття спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те,  що суд першої інстанції,  постановляючи рішення,  неправильно застосував норми матеріального права. На його думку,  суд не звернув увагу на те,  що ОСОБА_3 пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України строк на прийняття спадщини. Вважає,  що у зв"язку із цією обставиною спірну 1/8 частину квартири успадкував він відповідно до ч.2 ст. 1270 ЦК України. Апелянт зазначає,  що в інтересах неповнолітньої дочки заяву про прийняття спадщини могла подати ОСОБА_2 Вважаючи у зв"язку із наведеним оскаржене рішення незаконним,  ОСОБА_1 просить його скасувати,  ухваливши нове рішення,  яким задовольнити його позовні вимоги.

В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.

Відповідачі та представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечили,  пояснивши,  що ОСОБА_3,  як неповнолітня,  згідно чинного законодавства України вважається такою,  що прийняла спадщину після смерті своєї бабусі - ОСОБА_6,  оскільки ні вона,  ні її мати від спадщини не відмовлялись.

Вислухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  представника ОСОБА_3,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом з"ясовано,  що внаслідок смерті ОСОБА_6 03.12.2004 року відкрилась спадщина на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

Половину цього майна успадкував за законом чоловік ОСОБА_6 -ОСОБА_1,  який 05.09.2006 року отримав свідоцтво про право на спадщину.

Інша половина названого майна була успадкована внучкою померлої - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  якій на день відкриття спадщини було 15 років. Спадкоємцем ОСОБА_6 внучка являється у відповідності із ч.1 ст.1266 ЦК України,  оскільки батько ОСОБА_5 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2.

Твердження апелянта про те,  що ОСОБА_5 не прийняла спадщину,  оскільки у встановлений шестимісячний строк її мати не подала у нотаріальну контору відповідну заяву,  не заслуговує на увагу. Адже,  згідно ч.4 ст. 1268 ЦК України неповнолітня особа вважається такою,  що прийняла спадщину,  якщо вона не відмовилась від прийняття спадщини за згодою батьків і органу опіки та піклування. Оскільки ОСОБА_3 не відмовилась від прийняття спадщини у встановлений строк та у визначеному законом порядку,  то вона успадкувала назване вище майно,  тобто 1/8 частину спірної квартири.

Отже,  вимога ОСОБА_1 про визнання за ним права на спірну 1/8 частину згаданої квартири,  успадкованої внучкою ОСОБА_6,  є безпідставною. З наведеного випливає,  що суд першої інстанції обґрунтовано,  згідно норм матеріального права постановив рішення про відмову у його позові та про задоволення зустрічної позовної вимоги про визнання права власності на 1/8 частину спірної квартири за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом.

Оскільки оскаржене рішення є законним і обгрунтованим,  підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307,  308,  319,  325 ЦПК України,  колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2007 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно,  однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня її проголошення.