Справа №  22-А-5848-2006 Категорія: захист права власності

Головуючий

1 інстанції Шестак О.І.

Доповідач    Кукліна Н.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого    Табачної Н.Г. Судді в        Кукліної Н.О. Коровіна С.Г. При секретарі   Чоларія К.З. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Харківської міської ради , треті особи: приватна фірма   „Діана", приватне підприємство „Мон анже" про визнання дій і бездіяльності незаконними,   розірвання угод, виселення та визначення статусу приміщень в будинку

по апеляційній скарзі ОСОБА_1

на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова  від 30 серпня    2006 року

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1та ОСОБА_2звернулись до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради, треті особи: приватна фірма „Діана", приватне підприємство „Мон анже" про визнання дій і бездіяльності незаконними, розірвання угод, виселення та визначення статусу приміщень в багатоквартирному будинку. В обгрунтування вимог зазначали, що мешканці АДРЕСА_1, м.Харкова мають право на приміщення, розташовані в підвальній частині цього будинку. Зазначені нежитлові приміщення, площею 83,2 кв.м, на підставі рішень сесій Харківського міської ради знаходились у власності територіальної громади, а в наступному були без згоди мешканців будинку передані спочатку в оренду ПФ «Діана», а в наступному у приватну власність цієї фірми. Просять припинити бездіяльність міськради та визнати нежилі приміщення в підвальній частині АДРЕСА_1 допоміжними приміщеннями жилого будинку, які належать співвласникам багатоквартирного будинку на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та рішення Конституційного суду України. Проте зазначений факт Харківська міськрада не визнає і не бажає вчинити дії по звільненню підвального приміщення будинку від користувачів в особі ПП «Мон Анже». (а.с. 2-3, 96-103)

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2006 року провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Харківської міської ради , треті особи: приватна фірма „Діана", приватне підприємство „Мон анже" про визнання дій і бездіяльності незаконними, розірвання угод, виселення та визначення статусу приміщень закрито на підставі ч.І п.1 ст. 157 КАСУ з роз'ясненням права вирішення спору в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду 1 інстанції скасувати, справу передати до того ж суду 1 інстанції для вирішення спору по суті. Вважає, що заявлений ним позов підлягає вирішенню адміністративним, а не цивільним судом. Висновок судді про неможливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства неправильний і з цих підстав просить відносно судді постановити окрему ухвалу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та ухвалу суду 1 інстанції, правильність застосування судом 1 інстанції норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи

приймаючи до уваги пояснення учасників процесу, що з'явились у судове засідання, судова колегія знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного. Закриваючи провадження по справі відповідно до вимог ст. 157 ч.І п.1 КАСУ, суд 1 інстанції правильно виходив із того, що між сторонами виник цивільний спір про право, який не підлягає вирішенню в порядку адміністративного провадження.

Згідно п. 1 ст.З Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції^ адміністративна справа), це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень.

Таким чином справою адміністративної юрисдикції є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їхніх прав і обов'язків у правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкті відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

У тому ж випадку, коли суб'єкт, в тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування , їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами КАС ознак справи адміністративної юрисдикції і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного провадження.

Матеріалами справи доводиться висновок суду 1 інстанції, що позивачами заявлено позов на захист не визнаного права власності мешканців приватизованих квартир у багатоквартирному будинку на нежилі приміщення в ньому. Такий спір не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Висновок суду 1 інстанції доводами апеляційної скарги не спростовується. Ухвала суду 1 інстанції не перешкоджає і не позбавляє права звернення позивачів до суду за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що ухвала судом 1 інстанції постановлена зтсодержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно ї до ст. 200 КАСУ є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199,200, 205,206,211   Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова  від ЗО серпня 2006 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошу

Головуючий