ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р.Справа № 916/1704/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження голови суду від 06.11.2013р. №937 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чекальська В.П., за довіреністю №4055-4 від 04.12.2012р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний аеропорт „Одеса"

на рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року

по справі №916/1704/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС", в особі філії „Інфоксводоканал"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний аеропорт „Одеса"

про стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса", з урахуванням уточнень до позовної заяви від 18.07.2013р., 178983,82 грн. заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року у справі №916/1704/13 (суддя Рога Н.В.) позов ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" задоволено: з ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" на користь ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" стягнуто заборгованість за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій з відбору проб у сумі 178983,82 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3579,67 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку що позивачем правомірно зроблено розрахунок суми за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій результатами лабораторних аналізів відібраних проб стічної води на об'єкті відповідача від 27.12.2012р. № 1321, на підставі п. 4.9, п. 4.10, п. 7.9. Правил прийому стоків, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, звітів з водокористування, яка складає 178983,82 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" в повному обсязі, з посиланням при цьому на його необґрунтованість та невідповідність нормам матеріального та процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

04.12.2013р. від ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що 05.12.2013р. у ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" призначені збори, де представник ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" є секретарем зборів. Вказане клопотання відхилено колегією суддів у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю неможливості забезпечення іншого представника для розгляду справи в апеляційному господарському суді.

У судове засідання представник скаржника не з'явився, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.11.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" від 04.12.2013р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні.

Згідно з розпорядженням голови суду від 06.11.2013р. №937 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 01 квітня 2012р. між ТОВ „Інфокс" (виробник) та ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" (споживач, відповідач) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6026/3 (надалі - договір), за умовами якого виробник надає послуги з постачання холодної питної води на об'єкти споживача, а також по прийманню стоків холодного та гарячого водопостачання, що скидаються споживачем в мережу комунальної каналізації згідно з дислокацією об'єктів (Додаток № 1).

Відповідно до п. 2.1 договору сторони зобов'язались керуватись діючими нормативними актами: Законом України „Про питну воду та питне водопостачання", „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжилкомунгоспу України від 27.06.2008р. №190 (далі - Правила водокористування), „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", що затверджені наказом Держжилкомгоспу України від 05.07.1995р. №30 (далі - Правила експлуатації), „Правилами прийому стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", що затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. за №632 (далі - Правила прийому стічних вод).

Згідно з п. 2.4.15 договору споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, за скидання ненормативно-очищених стоків, та інші платежі, передбачені „Правилами водокористування" та „Правилами прийому стічних вод", та умовами цього Договору.

За п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється до 5 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі рахунка та акту виконаних робіт. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок „виробника".

Пунктом 3.3 договору встановлено, що на момент укладення Договору діють наступні тарифи: 1) для інших споживачів - водопостачання: 10,20 грн. за 1 м2; водовідведення - 7,212 грн. за 1 м2; При наявності у споживача відомчого житла, оплата послуг водокористування та водовідведення для населення здійснюється за тарифами: - водопостачання 2,736 грн. за 1м3; водовідведення - 1,728 грн. за 1м3. При отриманні послуг холодного водопостачання, яке йде на гаряче водопостачання, споживач здійснює оплату виробнику за наступними тарифами: водопостачання для інших споживачів - 10,2 грн. за 1 м2 (з ПДВ); водовідведення для інших споживачів - 7,212 грн. за 1 м2 (з ПДВ); водопостачання - 2,736 грн. за 1 м2 (з ПДВ); водовідведення - 1,728 за 1 м2 (з ПДВ). У випадку зміни тарифів, що діють на момент укладення договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами без змін інших умов договору. Відомості щодо змін діючих тарифів споживач отримує через засоби масової інформації (телебачення, радіо, преса).

Приписами п.3.8 договору сторони погодили, що нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється згідно з „Правилами прийому стічних вод".

23 жовтня 2012р. між ТОВ „Інфокс" (Виробник) та ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" (Споживач) була укладена Додаткова Угода до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 6026/3 від 01.04.2012р., відповідно до якої сторони змінили назву договору на „Договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення", а також виклали п.1.1 договору у наступній редакції: „Виробник надає послуги по централізованому водопостачанню (наданню холодної питної води на об'єкти споживача), а також по централізованому водовідведенню (прийманню стоків холодного та гарячого водопостачання, ливневих, ненормативно-очищених стічних вод та стічних вод від артезіанських свердловин та шахтних колодязів, що скидаються споживачем в мережу комунальної каналізації), у відповідності з дислокацією об'єктів (Додаток № 1)".

З матеріалів справи вбачається, що представником філії „Інфоксводоканал" у присутності представника відповідача 27.12.2012р. була відібрана проба стічної води на об'єкті ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" (шифр 1321). Місцем відбору проб є контрольний колодязь перед скидом до міської каналізації.

На підставі відібраних проб було складено „Аналіз стічної води", при цьому, у вказаному аналізі зазначено, що контейнер опечатано пломбами, попереджено відповідача про можливість проведення паралельних відборів проб та ознайомлення з результатами аналізу стічної води.

За результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробою від 27.12.2012р. №1321 , проведених незалежною лабораторією ВАТ „ІнтерХім", встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. Перевищення величин сталося за декількома показниками.

В подальшому позивачем було направлено ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" претензію №550-П від 08.02.2013р., відповідно до якої позивач просив відповідача сплатити 212538,43 грн. за скид ненормативно-очищених стічних вод в міську каналізаційну мережу.

Вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Вищенаведене стало підставою для звернення ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, укладений між сторонами по справі договір на послуги водопостачання і водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Як вже було зазначено вище, п. 2.1, 3.8 договору сторони зобов'язались керуватись діючими нормативними актами: Законом України „Про питну воду та питне водопостачання", „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжилкомунгоспу України від 27.06.2008р. №190 (далі - Правила водокористування), „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", що затверджені наказом Держжилкомгоспу України від 05.07.1995р. №30 (далі - Правила експлуатації), „Правилами прийому стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", що затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. за №632 (далі - Правила прийому стічних вод). Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється згідно з „Правилами прийому стічних вод".

Відповідно до „Правил приймання стічних вод", які кореспондуються з „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002р. №37, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги вказаних Правил, оплачувати рахунки плати за скид понаднормових забруднень при порушенні встановлених показників допустимих концентрацій (п. 2.4 вказаних правил).

Крім того, згідно п. 1.6. Правил прийому стоків Правила є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканал надає послуги з водовідведення, та які розташовані на території м. Одеси.

Згідно з п. 2.1 „Правил приймання стічних вод" водоканал має право здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються. Плановий відбір проб здійснюється позивачем один раз у два місяця. Позаплановий відбір проб здійснюється позивачем раптово у разі потреби.

За п. 4.6 „Правил приймання стічних вод" при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими цими Правилами приймання, Підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка розраховується за нормативом плати за водовідведення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативне забруднених стічних вод (Vп.з) та коефіцієнтом кратності (Kk), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно до п. 4.9 Правил прийому стоків якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності К, визначають за формулою де Сфі - фактична концентрація в стічних водах Підприємства і-ї речовини; ДКi, - допустима концентрація і-ї речовини, яку встановлено договором або місцевими Правилами приймання для даного Підприємства, Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. (Якщо за розрахунком Kk вийшло більше ніж 10, то приймають K = 10, крім випадків, передбачених підпунктами 4.6.1 та 4.6.2).

Період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних, вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, складає три календарних місяця (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта. У разі виявлення залпового скиду обсяг скинутих стічних вод визначається за актами, якими зафіксовані початок та закінчення залпового скиду, а у разі неможливості встановити дату фактичного залпового скиду, то для розрахунків приймається місячний обсяг скиду (місяця в якому виявлено залповий скид) (п.4.10 правил прийому стоків).

Приписами п. 7.9 Правил прийому стоків встановлені ДК для 27-ми забруднюючих речовин стічних вод підприємств, організацій та установ наведені в таблиці 1. При зміні назви підприємства ДК залишаються незмінними за умови збереження профілю підприємства. При відкритті нового підприємства на базі існуючого ДК приймаються по табл. 2, 3, 4, 5 відповідно профілю підприємства, організації, установи.

Пунктом 9.8 Правил, з метою контролю за якістю стічних вод підприємства, водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для розрахунку плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємства проводиться представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному акті - „Аналіз стічної води", який підписують представники водоканалу та представник підприємства -абонента.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно не розроблення та не затвердження для ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" якісних показників стічних вод у вигляді допустимих величин концентрації речовин стічних вод підприємства, оскільки відповідно до п. 2.1. договору сторони зобов'язались керуватись діючими нормативними актами: Законом України „Про питну воду та питному водопостачанні", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжилкомунгоспа України від 27.06.2008р. № 190, "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", затвердженими наказом Держжилкомгоспа України від 05.07.1995р. № 30, Правилами прийому стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. за № 632. Відсутність ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" у Додатку №1 Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, пояснюється тим, що між ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал" та КП „Міжнародний аеропорт „Одеса" були укладені договірні відносини на послуги водопостачання та водовідведення (Договір №4365/3 від 01.01.2005р.). Додатковою угодою від 01.08.2012р. сторони дійшли згоди про розірвання Договору № 4365/3 від 01.01.2005р., у зв'язку із передачею інженерних мереж водопостачання та водовідведення на баланс ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса", при цьому, вид діяльності підприємства не змінювався.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, твердження відповідача стосовно того, що відбір проб стічних вод, за результатами якого проводився відповідний хімічний аналіз, був проведений за відсутності уповноваженої (відповідальної) особи, а сам акт „Аналіз стічної води" не містить належних відомостей, як на підтвердження того, що даний акт складено з порушенням норм чинного законодавства, не можуть прийматись до уваги, оскільки відповідно до п. 2.1 Правил приймання стоків Водоканал має право здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються Водоканалом за мірою необхідності, але не ріже одного разу в три місяця.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, на підтвердження того, що відбір проб стічних вод та відповідний аналіз таких вод складено з порушенням норм чинного законодавства.

Твердження відповідача стосовно того, що розрахована сума боргу за скид ним стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій є саме оперативно господарською санкцією, колегією суддів до уваги не приймається, так як відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. У даному випадку позивач відповідно Договору надає відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення. Послуга водовідведення включає в себе послуги каналізації, скиду ливневих стоків та скид ненормативно - очищених стоків. Нарахування за скид ливневих стоків та скид ненормативно - очищених стоків проводились згідно п. 2.1. Правил прийому стоків та повинні бути сплачені Споживачем відповідно до п. 2.4.15 Договору.

Таким чином, скид понаднормативних забруднень стічної води є однією з послуг, яку Виробник надає своєму Споживачу, яку останній повинен оплачувати відповідно до умов Договору.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, матеріали та обставини справи і норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" про стягнення з ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій речовин в сумі 178983,82 грн. є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Міжнародний аеропорт „Одеса" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2013 року у справі №916/1704/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний аеропорт „Одеса" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький А.І. Ярош