Справа № 22 Ц- 2090/ 2006 p.                              Суддя 1-й інстанції: Старжинська О.Є.

Категорія-                                                    Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

УХВАЛА

06 грудня  2006 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:          Вовченко Г.Ю.

Галущенка О.І.

суддів:                  Колосовського С.Ю.

при секретарі:    Фірсовій Т.В.

за участю:

позивача -             ОСОБА_1

третьої особи - ОСОБА_2

прокурора - Пасічніченко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду  Миколаївської області від 17.10. 2006 р. у справі за

позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про порядок вирішення спору з питання спілкування та виховання дитини,

встановила:

2005                       р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про порядок вирішення спору з питання спілкування та виховання дитини.

2006                       р. він подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.10. 2006 р. постановлено про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Цією ж ухвалою постановлено про стягнення з позивача на користь відповідачки 770 грн. витрат на проведення судово-психіатричної експертизи та на правову допомогу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали в частині стягнення судових витрат, посилаючись на необгрунтованність стягнення.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 88 ЦПК України, у разі залишення без розгляду позовної заяви, судові витрати понесені відповідачем мають бути відшкодовані позивачем, а якщо останній звільнений від оплати судових витрат, то вони компенсуються за рахунок держави.

До складу судових витрат входить судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правову допомогу та на проведення судової експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка понесла витрати на правову допомогу та на проведення судової експертизи.

Позивача, як інваліда другої групи, звільнено лише від сплати судового збору.

Встановивши ці обставини, суд обгрунтовано, залишаючи позов без розгляду за заявою позивача, поклав на нього обо'язок з відшкодування відповідачці, понесених нею витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Посилання в ухвалі на положення ч.З ст. 89 ЦПК України, не можуть бути підставою для визнання ухвали незаконною, оскільки судом вірно по суті визначено правові наслідки залишення позову без розгляду та вирішення питань, пов'язаних з розподілом судових витрат.

Встановлене не дає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали місцевого суду.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України,   судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.10. 2006 р. - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.