ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

29.06.06                                                                                           Справа  № 10/62

Львівський апеляційний господарський суд  у складі колегії:

головуючий суддя                                 Бобеляка О.М.

суддів                                                       Дубник О.П.

                                                                 Орищин Г.В.

розглянувши

матеріали апеляційної скарги Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж «Закарпаттеплокомуненрго»№764 від 05.05.2006 року

на рішення

Господарського суду Закарпатської області від 24.04.2006 року

у справі

№ 10/62

за позовом

Відкритого акціонерного товариства ЕК «Закарпаттяобленерго», м. Ужгород-Оноківці

до	Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж «Закарпаттеплокомуненрго», м. Ужгород

про	стягнення суми 61 913,74 грн.,

за участю представників сторін :

від позивача : Ціпле І.Ю. –представник ( довіреність № 318 від 16.02.2006 року);

від відповідача: Гусак С.М. –представник ( довіреність № 3493 від 04.10.2005 року), Шперик М.В. –представник ( довіреність № 3468 від 22.09.2005 року);

Постанову виготовлено в повному обсязі  30  червня  2006 року.

Представникам учасників судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки згідно ст.22, ст.28 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2006 року у справі за № 10/62 (суддя Івашкович І.В.) задоволено позов та стягнуто із Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго” на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” 61913 грн. 74 коп.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позовні вимоги в частині стягнення суми 42893 грн. 41 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію обґрунтовано та доведено позивачем, відповідачем в установленому законом порядку не спростовано, а тому такі підлягають до задоволення. Окрім того, зазначив місцевий господарський суд, підлягають до задоволення і вимоги в частині стягнення нарахованої суми пені, 3% річних від простроченої суми та в частині стягнення інфляційних нарахувань.

На рішення господарського суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить рішення суду скасувати і в позові відмовити.

Зокрема, посилається скаржник, що місцевим господарським судом не взято до уваги відсутність заборгованості позивача перед Виноградівським РЕМ, підтвердженням чого є акт звірки від 09.12.2005 року. Також зазначає апелянт, що судом першої інстанції не взято до уваги договір №20 від 20ю07.2005 року про порядок погашення заборгованості.

Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу за №6-2-113 від 31.05.2006 року позивач не погоджується з міркуваннями скаржника.

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції встановив наступне.

25.12.1998 року між ВАТ ЕК „Закарпаттячобленерго” в особі Виноградівського РЕМ (електропостачальна організація) та Закарпатським обласним державним підприємством теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго” (споживач) укладено договір №317.

Згідно даного договору електропостачальна організація зобов‘язалась постачати електричну енергію у відповідності до умов договору, а споживач –своєчасно проводити попередню оплату електроенергії та виконувати інші умови, визначені договором.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно поданого розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов‘язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії утворився борг за активну електроенергію в розмірі 42893 грн. 41 коп. за період споживання з січня 2004 року по грудень 2005 року, що підтверджується копіями рахунків виставлених відповідачу до оплати за спожиту активну електроенергію.

З січня 2003 року по грудень 2005 року відповідачу нараховано за реактивну електроенергію суму 9406 грн. 87 коп., що стверджено доданими до матеріалів справи копіями рахунків за реактивну електроенергію, однак, дана сума не була сплачена.

Відповідачем не спростовано наведених обставин, як передбачено ст.33 ГПК України.

Отже, як вбачається з викладеного відповідач заборгував за спожиту електроенергію 52300 грн. 28 коп.

За прострочку виконання грошового зобов‘язання відповідачу на підставі ст.625 ЦК України нараховано 3% річних від простроченої суми –1953 грн. 28 коп. та розмір інфляційних нарахувань –7660 грн. 18 коп.

За викладених обставин, місцевий господарський суд правомірно задоволив, стягнувши з відповідача на користь позивача 61913 грн. 74 коп., в тому числі 42893 грн. 41 коп. –за спожиту активну електроенергію, 9406 грн. 87 коп. –за реактивну електроенергію, 1953 грн. 28 коп. –3% річних та 7660 грн. 18 коп. –інфляційних.  

Посилання скаржника на акт звірки від 09.12.2005 року не може братись до уваги, оскільки сам акт лише фіксує наявність чи відсутність заборгованості, яка підтверджується первинними документами, а останніх відповідачем в спростування вимог позивача не було подано.

Договір №20 від 20.07.2005 року про порядок погашення заборгованості, також правомірно не взято судом першої інстанції до уваги, оскільки, таким передбачено умови про погашення заборгованості станом на 20.07.2005 року, а у спірному випадку до стягнення заявлено борг станом на грудень 2005 року. Також, скаржником не подано докази в підтвердження включення до предмету договору №20 від 20.07.2005 року заборгованості, яка є хоча б частково предметом даного спору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

суд  ПОСТАНОВИВ :  

1.          Рішення господарського суду Закарпатської області від 25.04.2006 року у справі № 10/62 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж «Закарпаттеплокомуненрго»–без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

4.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Суддя-доповідач                                                                   О.М.  Бобеляк

Судді                                                                                       О.П. Дубник

                                                                                   Г.В. Орищин