Справа № 22а -711                       Суддя суду 1-ої інстанції Олефір М.В.

Категорія 39                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.

УХВАЛА Іменем   України

22 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Вовненко Г.Ю., суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі судового засідання Фірсовій Т.В.,

за участю представника Державної судової адміністрації України Султанської М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної судової адміністрації України на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 вересня 2006 року, постановлене за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб,

встановила:

В липні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до Держаної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Територіального управляння держаної судової адміністрації в Миколаївській області про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб за 2003-2004 роки.

Позивачі зазначали, що працюють ІНФОРМАЦІЯ_1 Снігурівського районного суду Миколаївської області. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" та Указу Президента України від 10.07.1995 р. № 584/95 мають право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, яка в 2003-2004 роках не виплачувалась.

Посилаючись   на      зазначені   обставини,   позивачі   просили   стягнути   з відповідачів на свою користь матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати за кожен рік, а саме: ОСОБА_1 - 2314 грн.; ОСОБА_2 - 1904 грн., ОСОБА_3 - 1744 грн., ОСОБА_4 - 1942 грн.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 вересня 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник Держаної судової адміністрації України зазначає, що згідно з Указом Президента України виплата матеріальної допомогу передбачена в межах асигнувань, виділених на утримання суддів. Проте в 2003-2004 роках кошти на виплату матеріальної допомоги суддям не виділялись, а тому згідно з ст. 51 Бюджетного кодексу України ці виплати не є зобов'язаннями. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Держаної судової адміністрації України, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, права та обов'язки сторін і відповідно до положень ч.1 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" та ст. 2 Указу Президента України від 10.07.1995 р. № 584/95 дійшов правильного висновку, що позивачі мають право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період, який оспорюється.

Посилання апелянта на те, що за ст. 51 Бюджетного кодексу України спірні витрати не є зобов'язаннями, оскільки відсутні асигнування на їх виплату не можуть бути прийнятими до уваги. Зі змісту ст. 51 Бюджетного кодексу вбачається, що коригування кошторисів бюджетних установ здійснюється їх розпорядниками як на стадії їх затвердження, так і протягом бюджетного року. Крім того, видатки Державного бюджету на утримання судової влади у 2004 році були збільшені.

Оскільки рішення суду постановлене у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Держаної судової адміністрації України залишити без задоволення, а рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 6 вересня 2006 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом місяця може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.