Справа № 22-2631/06 Головуючий у І інстанції Бондаренко Г. К.
Категорія 17,19 Доповідач Єгорова C.M.
РІШЕННЯ
іменем України
30 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого Вербицького B.C.
суддів: Єгорової C.M.
Дуковського О.Л.
при секретарі Березовській І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі на рішення Онуфріївського районного суду від 24 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Онуфріївської центральної районної лікарні та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі про визнання незаконними і скасування актів розслідування нещасних випадків, відшкодування моральної шкоди, стягнення страхових одноразової та щомісячних виплат, компенсації за їх несвоєчасне призначення та виплату,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Онуфріївської центральної районної лікарні та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі про визнання незаконними і скасування актів розслідування нещасних випадків, відшкодування моральної шкоди, стягнення страхових одноразової та щомісячних виплат, компенсації за їх несвоєчасне призначення та виплату. Посилався на те, що 19 січня 1992 року працював ІНФОРМАЦІЯ_1 Онуфріївської центральної районної лікарні і при виконанні своїх трудових обов'язків отримав травму лівої ноги, внаслідок чого втратив працездатність. Рішенням Онуфріївського районного суду від 10 квітня 2003 року було встановлено факт нещасних випадків на виробництві, в результаті яких він отримав виробничі травми в 1982 р. та в 1992 p., поскільки акти про нещасні випадки не складались. За висновком Кіровоградського обласного бюро МСЕК від 25 травня 2004 року йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Проте Онуфріївською ЦРЛ було складено акти про те, що нещасні випадки, які сталися з ним в 1982 р. та в 1992 p., не пов"язані з виробництвом, а відділенням ВД Фонду СНВ було відмовлено у страхових виплатах. Вважав такі дії відповідачів незаконними та просив визнати незаконними та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 19 січня 1992 року, форми Н-5 від 3 березня 2004 року, акт НОМЕР_1 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ від 5 березня 2004 року, призначити одноразову та щомісячні страхові виплати з 25 травня 2004 року, зобов»язати Світловодське відділення ВД Фонду СНВ провести зазначені виплати втраченого заробітку із середньомісячної заробітної плати на час встановлення втрати працездатності, яка складала 528 грн.54 коп., а також стягнути з Світловодського відділення ВД ФСНВ компенсацію за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, стягнути з Онуфріївської ЦРЛ заподіяну йому матеріальну та моральну шкоду.
Рішенням Онуфріївського районного суду від 24 липня 2006 року позов задоволений частково. Акти розслідування нещасних випадків, що сталися з ОСОБА_1 4 червня 1982 року та 19 січня 1992 року, за формами Н-5, складені комісією по розслідуванню нещасних випадків Онуфріївської ЦРЛ Кіровоградської області від 03.03.2004 p., акти НОМЕР_2 та НОМЕР_1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ, складені цією ж комісією та затверджені ІНФОРМАЦІЯ_1 Онуфріївської ЦРЛ 05.03.2004 p., визнано незаконними та скасовано. Стягнуто з Світловодського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 10640 грн. в рахунок одноразової страхової виплати, 5288 грн.50 коп. в рахунок щомісячної страхової виплати за період з 25 травня 2004 р. по 30 червня 2006 p., a всього 15928 грн. 50 коп. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі на користь ОСОБА_1 щомісячну страхову виплату в розмірі 211 грн.54 коп. з 1 липня 2006 року безстроково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі на користь держави судовий збір в сумі 157 грн. 49 коп., на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 30 грн. в рахунок відшкодування за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. Допущено до негайного виконання рішення в розмірі 211 грн. 54 коп.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі ставиться питання про скасування вказаного рішення та відмову в позові. Зазначається, що рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, порушує його права. Судом не в повній мірі досліджено всі обставини справи, не дано правильної правової оцінки встановленим ним обставинам, правовідносинам сторін, висновки суду суперечать чинному законодавству та виходять за межі його компетенції.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представників апелянта, Онуфріївської ЦРЛ, які підтримали скаргу, позивача, його представника, які заперечували проти скарги та вважали її безпідставною, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що факт отримання позивачем виробничих травм в процесі виконання своїх трудових обов'язків 4 червня 1982 р. та 19 січня 1992 р. був встановлений рішенням Онуфріївського районного суду від 10 квітня 2003 року, а оспорюванні акти, складені комісією Онуфріївської ЦРЛ від 3.03.2004 року суперечать даному рішенню, тому є незаконними і підлягають скасуванню. Органами МСЕК позивачеві встановлено 40% втрати працездатності і 3 групу інвалідності, тому відмова у призначенні та виплаті страхових виплат з боку Фонду без винесення постанови про це є неправомірною. З цих підстав суд самостійно визначив розмір одноразової допомоги та щомісячного відшкодування та стягнув заборгованість.
Проте такі висновки суд зробив без належної оцінки встановлених ним обставин справи і досліджених доказів та внаслідок неправильного застосування вимог норм матеріального права. Призначаючи страхові виплати, суд вийшов за межі своїх повноважень та виконав функції, які чинним законодавством покладені на відповідні органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист в разі втрати працездатності, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків. Відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон) обов»язки по наданню соціальних послуг та виплат у разі настання страхового випадку на виробництві, в тому числі в разі втрати професійної працездатності, покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який визначає розмір цих виплат, виходячи з розміру середнього заробітку потерпілого та ступеня втрати працездатності, що встановлений МСЕК. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг. Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що стались у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть (ч. 1 ст. 14 Закону). Підстави, з яких на час виникнення спору нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом, наведені в п. 6 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 1094 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (Втратила чинність з 1 жовтня 2004 р. на підставі постанови Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (якою затверджено новий Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві), але була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Підстави, з яких нещасний випадок, що стався після 1 жовтня 2004 p., визнається пов'язаним з виробництвом, наведені в пунктах 14-17 названого Порядку.) Згідно зі ст. 36 указаного Закону заяву потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів, перерахованих в ст. 35 цього Закону, розглядає відповідний орган Фонду соціального страхування від нещасних випадків і приймає рішення у формі постанови. Ст.35 Закону передбачає, що для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Судом встановлено, що на звернення позивача відділенням ВД Фонду СНВ у Світловодському районі було дано відповідь від 10 березня 2005 року про те, що ним не було надано всіх необхідних документів, вказаних в ст.35 Закону, що перешкоджає розгляду Фондом справи про страхові виплати, а також маються документи, надані Онуфріївською ЦРЛ, що суперечать наданому ним рішенню суду про встановлення факту нещасних випадків на виробництві і не дають можливості остаточно вирішити питання призначення страхових виплат. Було ро"яснено про необхідність надання акту розслідування нещасного випадку за встановленою формою. Дане роз'яснення ґрунтується на вимогах Закону і направлене на об'єктивне дослідження вище вказаного питання.
Тому, суд першої інстанції безпідставно вважав дії Фонду неправомірними та, самостійно призначивши та стягнувши страхові виплати, вийшов за межі своїх повноважень і виконав функції, які чинним законодавством покладені на органи МСЕК та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
При цьому суд не врахував вищевикладені норми Закону щодо необхідності надання акту розслідування нещасного випадку за встановленою формою і керувався лише рішенням суду про встановлення факту нещасних випадків на виробництві та висновком МСЕК. Хоча, відповідно до вимог ст. 271 ЦПК 1963 р. (аналогічні положення містяться і в ч. 2 ст. 256 ЦПК 2004 р.) та роз'яснень, даних у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.
В даному випадку таке рішення суду не може бути єдиною підставою для визнання травм, що спричинили втрату працездатності, такими, що пов"язані з виробництвом, тому що є інший передбачений законом порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.
Ст. ЗО Закону передбачено, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням
здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Суд не дослідив та не дав оцінки акту огляду МСЕК НОМЕР_3, згідно якого підставою для винесення експертного рішення про втрату ОСОБА_1 40% професійної працездатності зазначено направлення Онуфріївської ЦРЛ від 23.05.04 p., запит Фонду від 21.05.03, медичні епікризи та акт НОМЕР_1 про нещасний випадок на виробництві від 28 січня 1992 року, що суперечить доказам, на які послався суд, та не дає підстав для зроблених ним висновків.
Колегія суддів вважає, що суд не мав достатніх підстав вважати, що позивачем подані всі передбачені Законом документи для призначення та виплати йому страхових виплат, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Фонду одноразової та щомісячних страхових виплат, а також компенсації за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
В іншій частині рішення суду не підлягає зміні або скасуванню, тому що воно відповідає обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, правильне по суті і справедливе.
Визнаючи незаконними і скасовуючи акти, складені комісією по розслідуванню нещасних випадків Онуфріївської ЦРЛ від 3.03.2004 року, суд правильно зазначив, що вони суперечать рішенню Онуфріївського районного суду від 10 квітня 2003 року, яким встановлено факт отримання позивачем виробничих травм в процесі виконання своїх трудових обов'язків 4 червня 1982 р. та 19 січня 1992 p., що набрало законної сили.
Крім того, на думку колегії суддів, для визнання їх такими має значення той факт, що на підставі вказаного рішення був складений акт НОМЕР_1 від 28 травня 1992 р. про нещасний випадок на виробництві, який став підставою для висновку МСЕК про ступінь втрати позивачем працездатності, і про зміну або скасування якого питання з боку Онуфріївської ЦРЛ не вставилось.
При ухваленні оскаржуваного рішення суд помилково стягнув з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі на користь держави судовий збір в сумі 157 грн. 49 коп., що суперечить вимогам п.34 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито", тому рішення про відшкодування судових витрат в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням рішення про віднесення судових витрат за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі задовольнити частково.
Рішення Онуфріївського районного суду від 24 липня 2006 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Світловодському районі одноразової та щомісячних страхових виплат, а також стягнення судового збору з Фонду на користь держави скасувати. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вказаних позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Судові витрати в частині судового збору віднести на рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього дня.