Справа № 435/691/13- ц
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04 грудня 2013 року м.Луганськ
Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:
головуючого - судді Селинного М.С.
при секретарі - Книшові О.С.
за участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, третя особа - Департамент Луганської міської ради у справах дітей та сім'ї, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказала, що рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Луганська ради від 16.08.2011 року №56/3 було надано дозвіл на продаж належної їй, на той час неповнолітній, квартири за адресою: АДРЕСА_1, та оформлення на її ім'я права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, у тримісячний строк з моменту продажу вказаної квартири. У своєму позові ОСОБА_3 зазначає, що 28.09.2011 року між нею та її батьком, відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір дарування житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, за умовами якого відповідач подарував позивачеві вказане нерухоме майно та зобов'язався протягом трьох місяців з моменту його підписання посвідчити договір нотаріально, однак не виконав свої зобов'язання. 11.07.2012 року відповідачем було отримано Державний акт серія ЯМ № 503674 про право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, а 29.08.2012 року - технічний паспорт на садибний /індивідуальний/ житловий будинок за цією адресою. 12.09.2012 року відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 187/11 було видано свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок. Право власності на це нерухоме майно позивач зареєстрував на своє ім'я, про що отримав Витяг про державну реєстрацію прав від 25.09.2012 року. Позивач зазначає, що після оформлення відповідачем всіх правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_3, він передав їх їй для реєстрації за нею права власності на житловий будинок та земельну ділянку. Посилаючись на те, що вони з відповідачем домовились щодо всіх істотних умов договору дарування від 28.09.2011 року, між ними відбулося виконання укладеного договору, в рамках якого відповідач передав їй правовстановлюючі документи на предмет дарування, - ОСОБА_3 просить суд:
- визнати дійсним договір дарування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, що був укладений 28.09.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4;
- визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м., який складається з житлового будинку літ. А1 з тамбурами літ. а, а1, а2; погребу літ. Г; літньої кухні літ. Б; гаражу літ. Д; сараю літ. З; убиральні літ. У; ями вигрібної літ. Е; воріт №; огорожі №1, №2;
- визнати ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 0,0434 га, кадастровий номер земельної ділянки 4410100000:02:074:0318;
- покласти на відповідача судові витрати.
До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява, в яких вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги ОСОБА_3 визнав повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності визнається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не вбачається з закону чи незаконність придбання права власності не встановлена судом.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.35).
Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Луганську ради від 16.08.2011 року № 56/3 було надано дозвіл неповнолітній ОСОБА_3 за згодою батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на продаж квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності (а.с.9).
Неповнолітній ОСОБА_3 за згодою батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, було надано дозвіл на оформлення на її ім'я права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зобов'язано у тримісячний строк з моменту продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, оформити на ім'я неповнолітньої ОСОБА_3 право власності на нове житло за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно зазначеного рішення, 26.08.2011 року між неповнолітньою ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі - продажу квартири, посвідчений нотаріально, за умовами якого ОСОБА_3 продала ОСОБА_6 належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.94).
28.09.2011 року між ОСОБА_4, як дарувальником та ОСОБА_3, як обдарованою було укладено договір дарування б/н (а.с.10- 12), предметом якого був житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, який належав дарувальнику на праві власності на підставі:
- ? частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.09.2011 року Шостою Луганською державною нотаріальною конторою, за реєстром № 1-394, зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.09.2011 року (а.с.102);
- ? частина - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.09.2011 року Шостою Луганською державною нотаріальною конторою, за реєстром № 1-395, зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26.09.2011 року (а.с.103).
Згідно п.3.1.4 договору дарування від 28.09.2011 року, дарувальник зобов'язався посвідчити цей договір нотаріально протягом трьох місяців з моменту його підписання.
Пунктом 5.1 Договору було передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Відмітка про його нотаріальне посвідчення у Договорі відсутня.
Згідно довідки вуличного комітету дільниці № 50 Жовтневого району м.Луганська від 22.11.2012 року, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.22).
Паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_3, містить відмітку про те, що вона з 11.10.2011 року постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.33).
Згідно технічного паспорту на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, який був виданий ОСОБА_4 МКП БТІ 29.08.2012 року (а.с.15- 17), зазначений об'єкт нерухомого майна, загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м., складається з:
- житлового будинку літ. А1 з тамбурами літ. а, а1, а2;
- погребу літ. Г;
- літньої кухні літ. Б;
- гаражу літ. Д;
- сараю літ. З;
- убиральні літ. У;
- ями вигрібної літ. Е;
- воріт №;
- огорожі №1, №2.
Всі ці споруди та будівлі були побудовані в період до 2010 року.
Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 503674, який було видано 31.05.2012 року, ОСОБА_4 отримав право власності на земельну ділянку за адресою: м. Луганськ, пров. Уральський, 3 (а.с.13).
Своє право власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_4 зареєстрував в Управлінні Держкомзему у м.Луганську 11.07.2012 року, реєстраційний номер 441010001003590 (а.с. 21).
Відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно ч.2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли погодження за всіма істотними умовами договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.2 ст.331 ЦК України спірне майно відноситься до об'єктів, право власності на яке підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень здійснюється на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог законодавству України, суд дійшов висновку про можливість визнання дійсним договору дарування житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, що був укладений між сторонами 28.09.2011 року, визнання за позивачем права власності на вказаний об'єкт нерухомості, оскільки доводи, на які позивач посилається у своєму позові в цій частині як на підстави його обґрунтованості, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.
Так, протягом розгляду справи було встановлено, що з метою дотримання прав неповнолітньої особи - позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, виконавчим комітетом Жовтневої районної у м.Луганську ради було ухвалено рішення від 16.08.2011 року № 56/3, яким було зобов'язано батька вказаної особи - відповідача ОСОБА_4 у тримісячний строк з моменту продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, оформити на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, яке він набув в порядку спадкування за законом після смерті його батьків, фактично прийнявши спадщину у вигляді зазначеного нерухомого майна під час її відкриття, в подальшому оформивши свої майнові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, які датовані 14.09.2011 року, та зареєструвавши право власності в органах БТІ 26.09.2011 року.
З метою виконання вказаного рішення органу виконавчої влади, яке не скасовано та не визнано недійсним, 26.08.2011 року було укладено договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений нотаріально, та 28.09.2011 року - договір дарування житлового будинку, за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3. Нотаріально цей договір посвідчений не був.
Сторони за договором дарування вказаного нерухомого майна домовилися щодо його істотних умов, частково виконали свої зобов'язання за договором: відповідач ОСОБА_4 передав, а позивач ОСОБА_3 прийняла у дар предмет договору в натурі, використовує його за призначенням для власного проживання до цього часу, однак внаслідок того, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, позивач позбавлена можливості зареєструвати своє право власності на набуте спірне домоволодіння в органах реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання за нею права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено суду правомірність заволодіння нею цим нерухомим майном.
Предметом договору дарування, який був укладений між сторонами 28.09.2011 року, дійсність якого була встановлена судом з досліджених в судовому засіданні доказів, - є житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3.
Доказів наявності між сторонами договірних правовідносин, в рамках яких відповідачем ОСОБА_4 було б передано позивачу ОСОБА_3 право власності на зазначену земельну ділянку, суду протягом розгляду справи надано не було. Клопотань про витребування додаткових доказів не заявлялося.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було сплачено судовий збір при зверненні до суду з цим позовом у розмірі 114,71 гривень та 1348,64 гривні (а.с.2,3).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 1463,35 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220,231,328,717,719 ЦК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.10,11,27,31,60, 88,212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати дійсним договір дарування об'єкту нерухомого майна - житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, що був укладений 28.09.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 50,6 кв.м., житловою площею 32,9 кв.м., який складається з:
- житлового будинку літ. А1 з тамбурами літ. а, а1, а2;
- погребу літ. Г;
- літньої кухні літ. Б;
- гаражу літ. Д;
- сараю літ. З;
- убиральні літ. У;
- ями вигрібної літ. Е;
- воріт №;
- огорожі №1, №2.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 1463,35 гривень (одну тисячу чотириста шістдесят три) гривні 35 копійок.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в іншій їх частині відмовити через необґрунтованість.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська в 10-денний строк з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя М.С.Селинний