Справа № 22 Ц- 1921/2006 Суддя першої інстанції: Орленко Л.О.
Категорія -36 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.1.
УХ В А Л А
22 листопада 2006 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Вовненко Г.Ю.
суддів: Галущенка О.І.
Колосовського С.Ю.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
позивачки- ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду
Миколаївської області від 21.07.2006 р. у справі за
позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановила:
30.05.2006 р.ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позивачка зазначала, що від шлюбу з відповідачем має неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 нар.
Відповідач припинив шлюбні відносини, проживає окремо і ніякої матеріальної допомоги сім'ї не надає.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила стягнути з відповідача на утримання доньки 300 грн. щомісячно.
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21.07.2006 р. постановлено про задоволення позовних вимог частково.
На користь позивачки з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 200 грн. щомісячно починаючи з 30.05.2006 р. до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про зміну рішення та стягнення аліментів у розмірі, що не перевищує встановлений законом мінімальний рівень для дитини відповідного віку, посилаючись на невідповідність висновків рішення суду вимогам матеріального закону.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому, відповідно до правил ч.З ст. 181 та ч.1 ст. 184 цього кодексу, кошти на утримання дитини стягуються у частці від доходу батька, або у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід.
Визначаючи розмір аліментів суд має враховувати обставини, що передбачені ст.. 182 СК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не працює, доходу від підсобного господарства не має, утримує та доглядає доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 нар., яку народжено у шлюбі з відповідачем.
Дитина хворіє, що вимагає певних витрат на її лікування.
Відповідач припинив сімейні стосунки з дружиною, проживає окремо, іншої сім'ї, яку мав би утримувати, не має.
Він теж не працює, страждає на хронічне захворювання, але в той же час, має дохід від підсобного господарства, за рахунок якого він спроможний виплачувати аліменти на доньку ОСОБА_3.
Суд, повно та всебічно дослідив ці обставини спору, дав належну оцінку наданим доказам і враховуючи, що відповідач має достатній доход, щоб надавати утримання дитині у розмірі 200 гр., дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення аліментів у розмірі 200 грн. до досягнення дитиною повноліття, ухваливши з цього питання обгрунтоване доказами рішення.
Доводи апелянта про неправильне визначення розміру стягнення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд обґрунтовано і в повному обсязі врахував обставини, передбачені ст. ст. 182, 184 СК України, стосовно розміру стягнення та матеріальних можливостей відповідача надавати аліменти на утримання дитини.
Що стосується посилань на хворобу, що потребує значних грошових витрат, то наявними доказами підтверджується висновок суду про його достатність для сплати аліментів у визначеному розмірі, навіть з урахуванням витрат на лікування відповідача.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 21.07.2006 р.- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.