Справа № 22 Ц- 1890/ 2006 р.                      Головуючий 1-й інстанції Батченко О.B.

Категорія- 16                                               Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

У X В А Л А

22 листопада 2006 р.              Судова колегія судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:              Вовненко Г.Ю.

суддів:                     Галущенка О.І.

Колосовського С.Ю.

при секретарі:   Фірсовій Т.В.

за участю:

відповідачки -     ОСОБА_1

представників:

позивача-               Степаненко О.О.

третьої особи- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27. 07. 2006 р., у справі за

позовом

ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" (далі- Постачальник), до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

встановила:

21.11.2005 р. Постачальник звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих компанії безобліковим і безоплатним споживанням абонентом електричної енергії.

Він зазначав, що 05.07.2005 р. працівниками Миколаївської міської філії Постачальника зафіксовано порушення Правил користування електроенергією для населення ( далі-Правила), яке полягає в пошкодженні пломби державної повірки, внаслідок чого електроенергія споживалася, але облікувалася не в повному обсязі, чим Постачальнику завдано збитків.

По данному факту складено акт НОМЕР_1, яким відповідно до вимог п. 53 "Правіші користування електроенергією.." та п. 7 "Методики обчислення розміру збитків..." ( далі- Методика), визначено розмір завданих збитків на суму-575 грн. 22 коп.

Посилаючись на ці обставини позивач просив про їх відшкодування.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27. 07. 2006 р. постановлено про часткове задоволення позовної заяви Постачальника.

На його користь стягнуто з відповідачки 184 грн. 56 коп.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення і ухвалення  нового   про  відмову у   задоволення  позову у  повному  обсязі, посилаючись   на неправильне оцінку доказів та порушення її процесуальних прав, що призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню  з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідачка була належним чином повідомолена про розгляд справи, а наданих доказів достатньо для її розгляду по суті вимог.

Крім того, суд вважав, що ним правильно і повно встановлені дійсні

обставини справи.

Але з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони

не відповідають вимогам закону.

Так, відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 та ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї з сторін, стосовно якої немає відомостей, що їм вручені судові повістки або в разі неявки однієї з осіб, що бере участь у справі, якщо вона повідомила про причини неявки, які визнано судом неповажними.

В той же час, суд вправі вирішити справу на підставі наявних доказів у відсутності відповідача, повідомленого належним чином про час та місце судового розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання 27.07.2006 р. відповідачка не з'явилась, хоча в матеріалах справи є докази її належного повідомлення.

При цьому, вона посилалась на хворобливий стан, визваний підвищенням артеріального тиску.

Представником третьої особи заздалегідь було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній час, але зазначене клопотання судом не було розглянуто і висновок про можливість розгляду справи 27.07.2006 р. у відсутності цих осіб з вирішенням питання про поважність чи неповажність причин їх неявки, судом не ухвалювався.

Ці дані свідчить про те, що суд мав відкласти розгляд справи для з'ясування обставин, що обумовили необхідність її відкладення.

Встановлене є підставою для скасування рішення у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України і повернення справи на новий розгляд.

При новому розгляді слід належним чином з'ясувати дійсні обставини справи, дати належну оцінку наданим доказам, у тому числі тим, які свідчать про порушення Правил користування електроенергією в частині невиконання вимог щодо відповідальності за збереження цілісності пломб (абз.2 п.42 Правил), а не розкрадання електроенергії, як безпідставно вважав суд.

І  в  залежності  від  встановленого  вирішити     справу  згідно  із законом.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27. 07. 2006 p.- скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду у іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.