АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/8/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Романенко В.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Магда Л. Ф.

суддів Міщенко С. В. , Трюхан Г. М.

при секретарі Бурдукова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Черкаської міської ради про вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_8 5 жовтня 2004 р. звернувся до суду із позовом до Черкаської міської ради про визнання рішення Черкаської міської ради від 24 червня 2004 р. за № 5-672 «Про погодження місця розташування внутрішньо квартального проїзду між домоволодіннями по вул. Веселій» - неправомірними і зобов'язати Черкаську міську раду поновити його право землекористування, порушене в зв'язку з прийняттям неправомірного рішення.

6 грудня 2004 р. Черкаська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21 грудня 2001 р. та вилучення земельної ділянки, площею 475 кв. м.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 6 грудня 2004 р. справи були об'єднані в одне провадження.

5 травня 2005 р. ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, Черкаської міської ради про визнання частково недійсним рішення виконкому та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 травня 2005 р. всі три позови були об'єднані в одне провадження.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 8 червня 2005 р. було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_8 та задоволено зустрічний позов Черкаської міськради і позов ОСОБА_7, ОСОБА_10 і ОСОБА_11

Вказане рішення суду першої інстанції було скасоване ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2006 р., а справу направлено на новий розгляд у той же суд в іншому складі суді суддів.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 вересня 2006 р. вказана справа при новому розгляді була об'єднана в одне провадження з позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, поданим ним до суду 7 жовтня 2002 р., про встановлення безоплатного земельного сервітуту для проїзду до його будинку.

ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_7 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_13, третя особа - Черкаська міська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

9 січня 2008 р. ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_7 надала до суду доповнення до позовної заяви та просила визнати недійсним державний акт на право постійного користування, вилучити частину земельної ділянки, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2008 р. було залучено до справи в якості належного відповідача ОСОБА_6.

9 червня 2009 р. ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_7 надала суду уточнення та доповнення до позовної заяви в якій просила про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1379 від 22 листопада 2001 р., скасування державного акту на право постійного користування; вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 7 червня 2010 р. позовну заяву Черкаської міської ради до ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про визнання недійсним державного акту на право постійного користування та вилучення земельної ділянки - залишено без розгляду.

Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_6, третя особа - Черкаська міська рада, про визнання незаконним п. 2.5 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1379 від 22 листопада 2001 р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», яким передано ОСОБА_8, ОСОБА_9 в спільне постійне користування земельну ділянку площею 428,4 кв. м. по АДРЕСА_1; про визнання незаконним державного акту на право користування земельною ділянкою № 319 від 21 грудня 2001 р., виданий ОСОБА_8, ОСОБА_9 - залишено без розгляду.

ОСОБА_7 свої вимоги до ОСОБА_6, Черкаської міської ради про вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, мотивував тим, що він є власником будинковолодіння по АДРЕСА_2 згідно з договором купівлі-продажу від 1 грудня 1982 р. Жилий будинок розташований серед приватної забудови.

До будинку з 1944 року існував і існує на даний час проїзд з вул. Веселої попід будинком ¹ 33.

На час укладення всіх договорів купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2, як закінченого так і незакінченого будівництвом, проїзд існував, був зазначений в генеральних планах ділянки, яка на той час належала ОСОБА_14 і ОСОБА_15 Попередні власники будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_15 не перешкоджали користуватись названим проїздом.

У 2000 році власниками будинку по АДРЕСА_1 стали ОСОБА_9 і ОСОБА_8, які, шляхом повідомлення землевпорядним органам і виконкому недостовірних даних, захопили спільний проїзд і створили перешкоди в користуванні проїздом ОСОБА_7 Аналогічні перешкоди створювалися ОСОБА_13, яка придбала незакінчений будівництвом будинок.

Рішенням Черкаської міської Ради № 5-672 від 24.06.2004 року погоджено розташування спільного внутрішньо квартального проїзду площею 129 кв. м. з вулиці Веселої до ділянки АДРЕСА_2. Це рішення не змінене, не скасоване і в даний час не оспорюється.

План земельної ділянки АДРЕСА_1 з зазначенням площі користування 428,4 кв. м., не відповідає плану ділянки в технічному паспорті, де зазначено, що площа ділянки по АДРЕСА_1 складала 390 кв. м. землі. За обмірами БТІ 1944 року, у 1986 року розмір земельної ділянки за даними БТІ становив 409 кв. м. При цьому, за даними геодезичного обміру площа цієї земельної ділянки в межах 7.51, 27.51, 4.53, 2.16, 14.81, 38, 67 становить 381 кв.м. (висновок експертизи від 21.07.2003 р.).

Площа земельної ділянки у 428,4 кв. м з'явилася у документах завдяки злочинним діям працівника Черкаського міського управління земельних ресурсів ОСОБА_17, яка через неналежне виконання службових обов'язків погодила документацію на видачу акту постійного землекористування ОСОБА_8. Вина ОСОБА_17 доведена постановою Соснівського районного суду від 6 травня 2004 р. про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, яка набрала законної сили.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України вирок суду, що набрав законної сили, як і постанова суду про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав, обов'язкові для суду, який розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, з питань, чи мали місце такі дії і чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правовими наслідками дій ОСОБА_17 стало винесення виконавчим комітетом незаконного рішення № 1379 від 22 листопада 2001 р. про передачу ОСОБА_8, ОСОБА_9 в спільне постійне користування земельну ділянку площею 428,4 кв.м.

ОСОБА_7, як землекористувач, відповідно до ст. 95 ЗК України має право використовувати надану йому земельну ділянку за цільовим призначенням. Цільовим призначенням земельної ділянки АДРЕСА_2 є житлова забудова, обслуговування будинку. Використання жилого будинку без проїзду до нього не можливе (п. 3.22 ДБН 360-92**).

Позивач вказував, що відповідачка ОСОБА_6, як власник недобудованого будинку, розташованого на сусідній земельній ділянці, повинна дотримуватись вимог закону, визначених ст. ст. 96, 103 ЗК України, і не створювати перешкод в користуванні земельною ділянкою, по якій проходить проїзд до будинку АДРЕСА_2. Якщо дії власника або землекористувача порушують правила землекористування і добросусідства, вони припиняються.

Отже, визначені і захищені права ОСОБА_7 на володіння, користування, розпорядження належним йому жилим будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою порушені: відсутність під'їзду до будинку перешкоджає його нормальній експлуатації.

Тому позивач просив суд встановити власнику домоволодіння по АДРЕСА_2 ОСОБА_7 постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу, проїзду на транспортних засобах, проїзду спеціального транспорту, право прокладення та ремонту існуючих комунікацій на частину земельної ділянки АДРЕСА_1, яка необхідна для облаштування внутрішньо квартального проїзду відповідно до варіанту № 1 експертного висновку від 21 липня 2003 р., який узгоджується з рішенням Черкаської міської Ради від 24 червня 2004 р. за № 5-672 «Про погодження місця розташування внутрішньо квартального проїзду між домоволодіннями по вул. Веселій», вилучити самовільно зайняту земельну ділянку, зобов'язати усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_7 та членам його сім'ї земельною ділянкою АДРЕСА_2, шляхом облаштування проїзду до цього будинку.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2011 р. позов задоволено, усунено перешкоди в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 шляхом встановлення проїзду до вказаної земельної ділянки відповідно до варіанту № 1 висновку експертизи від 21 липня 2003 р., який є невід'ємною частиною цього рішення.

Землі, площею 80 кв. м, які самовільно захоплені користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1, повернуто у загальне користування для облаштування проїзду.

Встановлено користувачу земельної ділянки АДРЕСА_2 ОСОБА_7 постійний безоплатний земельний сервітут на право проходу, проїзду на транспортних засобах, проїзду спеціального транспорту, право прокладення та ремонту існуючих комунікацій на частину земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 37.0 кв. м, яка необхідна для облаштування внутрішньо квартального проїзду відповідно до варіанту № 1 висновку експертизи від 21 липня 2003 р., який є невід'ємною частиною цього рішення.

Зобов'язано власника незакінченого будівництвом жилого будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6 не чинити перешкод власнику жилого будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_7 та членам його сім'ї у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про скасування рішення і ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду необгрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, порушує її права землекористування, на її земельній ділянці встановлено безоплатний земельний сервітут, який позбавляє її можливості належним чином користуватися земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її домоволодіння.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_7, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду повинно бути скасоване і у справі ухвалене нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_7 виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає, тому не може залишатися без змін.

Задовольняючи позов ОСОБА_7 та встановлюючи йому проїзд до його будинку по АДРЕСА_2, зокрема і шляхом встановлення земельного сервітуту за рахунок земельної ділянки ОСОБА_6, поклавши в основу рішення варіант № 1 висновку судово-технічної експертизи від 21 липня 2003 р., суд першої інстанції не врахував та не надав належної оцінки висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 травня 2007 р., за яким облаштування проїзду по вул. Веселій по береговому схилу до будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_7, було визнано неможливим.

З метою усунення протиріч, викладених у висновках двох проведених судом першої інстанції судових експертиз, за якими: відповідно до висновку експертизи від 21 липня 2003 р. встановлення проїзду до будинку ОСОБА_7 було визнано можливим, а відповідно до висновку експертизи від 29 травня 2007 р. облаштування проїзду по береговому схилу визнано неможливим, колегія суддів, розглядаючи справу в апеляційному порядку, призначила по справі комплексну судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручила експертам Черкаського філіалу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно із висновком вказаної експертизи від 16 вересня 2013 р. встановлення проїзду, зокрема і для транспорту спеціального призначення по береговому схилу з правого боку домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 до будинку АДРЕСА_2 по цій вулиці, що належить ОСОБА_7 неможливе, так як дана територія знаходиться в межах заповідної території «Черкаські берегові схили» та в межах пам'ятки археології - поселення зарубинецької культури і проведення земляних і будівельних робіт призведе до зсуву грунту і руйнування вищевказаних пам'яток.

Неможливе облаштування такого проїзду і через земельну ділянку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, оскільки в такому випадку будуть порушуватися вимоги п. 3.11. ДБН 2. ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова сільських і міських поселень», зважаючи на те, що відстань між проїздом і будівлями, що належать ОСОБА_6, буде складати менше 5 м.

Разом з тим, у вказаній експертизі міститься висновок про те, що до будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_7, можливо встановити прохід по земельній ділянці АДРЕСА_1 шириною 1,5 м.

Висновком експертизи від 16 вересня 2013 р. також встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки, на якій розташований недобудований будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, становить 513 кв. м., а мінімальна площа земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування цього будинку повинна складати 300 кв.м.

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 не надала суду відповідних доказів про надання їй у власність чи в користування земельної ділянки, на якій розташований належний їй на праві власності недобудований будинок, а у власності попередніх власників цього будинку перебувала земельна ділянка, площею 428,4 кв. м, тому встановлення проходу до будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_7, можливе за рахунок частини земельної ділянки, не закріпленої за домоволодінням АДРЕСА_1, тобто належної територіальній громаді міста, яка складає 84,6 кв. м, згідно із розрахунком: 513 кв. м, - фактичний розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_1, за мінусом розміру земельної ділянки у 428,4 кв. м, яка була закріплена за цим будинком рішенням Черкаського міськвиконкому від 22 листопада 2001 р., оскільки загальна площа такого проходу, як визначено експертом під час розгляду справи в апеляційному суді, складає 58,4 кв. м.

Таким чином, необхідності у встановленні проходу за рахунок земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_1, зокрема і шляхом встановлення земельного сервітуту, немає, а тому в задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення по справі необхідно змінити, позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково, встановити йому прохід до домоволодіння АДРЕСА_2, шириною 1,5 м від лінії берегового схилу по вул. Веселій, зхагальною площею 58,4 м2, за рахунок земельної ділянки територіальної громади м. Черкаси з правого боку від земельної ділянки АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16 вересня 2013 р., додаток № 2., а в задоволенні решти вимог, зокрема до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, встановлення земельного сервітуту слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Черкаської міської ради про вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою змінити, скасувавши його в частині зобов'язання ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_7 земельною ділянкою АДРЕСА_2, встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту ОСОБА_7 для проходу, проїзду, зокрема спеціальним транспортом за рахунок земельної ділянки ОСОБА_6

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Черкаської міської ради про вилучення самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_7 прохід до домоволодіння АДРЕСА_2 шириною 1,5 м від лінії берегового схилу по вул. Веселій, зхагальною площею 58,4 м2, за рахунок земельної ділянки територіальної громади м. Черкаси з правого боку від земельної ділянки АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16 вересня 2013 р., додаток № 2.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення земельного сервітуту, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :