Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Степаненко Ю.А. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 311/2172/13

03 грудня 2013 року Справа № 22ц-778/5518/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Хомяк К.В.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 30.09.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно за договором іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, зазначаючи на те, що за договором кредиту № ZPVAGI0000004729 від 26.02.2008 року та додатку до договору від 18.09.2008 року третя особа - ОСОБА_2 одержав у Банку кредит у розмірі 14 440, 32 долара США (70 000 грн.) на строк до 26.02.2023 року зі сплатою річних 15%. Проте, свої зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на виконував. У зв'язку з цим виникла заборгованість на загальну суму 40622,84 американських долара, в тому числі: борг з кредиту - 14244,11 долара США, заборгованість за процентами - 8468,15 долара США, заборгованість з комісії - 1841,50 долара США, пеня - 12376,09 долара США. Виконання умов кредитного Договору забезпечила ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 померла), яка уклала з Банком Договір іпотеки, предметом якого була належна їй квартира АДРЕСА_1, вартістю 94 000 грн.. Тому Банк просив провести звернення стягнення на квартиру шляхом укладання від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу, з отриманням всіх необхідних правовстановлюючих документів.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 30.09.2013 року позов відхилено.

В апеляційній скарзі Банк просив скасувати ухвалене рішення, оскільки на його думку висновки суду не відповідають обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.

Відповідач до суду не з'явився. За місцем проживання йому направлялись судові повідомлення. ОСОБА_1 не проживає в окресленому ним місці проживанні. З відповідною відміткою судова повістка повернута поштової службою. Про нове місце знаходження він суд не повідомив. З огляду на норми ст.77 ЦПК повістка вважається доставленою.

Відповідно до ст.309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення в зв'язку з порушенням або неправильним застосуванням норм матеріального права

З матеріалів справи видно, що за договором кредиту № ZPVAGI0000004729 від 26.02.2008 року та додатку до договору від 18.09.2008 року, третя особа - ОСОБА_2 одержав у Банку кредит у розмірі 14 440,32 долара США ( 70 000 грн.) на строк до 26.02.2023 року зі сплатою річних 15% (а.с.12).

Свої зобов'язання щодо умов Договору позичальник не виконував належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 40622,84 американських долара, в тому числі: борг з кредиту - 14244,11 долара США, заборгованість за процентами 8468,15 долара США, заборгованість з комісії - 1841,50 долара США, пеня 12376,09 долара США (а.с.5-7).

Розмір нарахованих сум, виконаний банківською установою не оспорений.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Таким чином, за правилами ст.1050 ЦК боржник зобов'язаний сплатити позивачу всі нараховані і несплачені суми за умовами договору.

Як встановлено судом першої інстанції, на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3, 26.02.2008 року, був укладений іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, вартістю 94 000 грн. (а.с.19).

Квартира належала іпотекодавцю на праві приватної власності.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.50,55).

Відповідач ОСОБА_1 є сином померлої. На час смерті матері він проживав разом з нею за адресою спірного майна (а.с.49,84,85).

За прийняттям спадщини з заявою до нотаріальної контори ОСОБА_1 не звертався (а.с.63,64).

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач з моменту відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважаться як таким що не прийняв спадщину, а отже і не є стороною у цій справі.

Однак з зазначеним висновком суду погодитись не можна.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Згідно положень частин 1, 2 ст.1220, частини 1 ст.1222, частини 3 ст.1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1,3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом зазначених норм, прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК України строк.

Відтак, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, для прийняття спадщини не повинен вчиняти будь-яких дій; його бездіяльність (якщо він не заявив відмову від спадщини впродовж строків, установлених ст.1270 ЦК України) є юридичним фактом і свідчить про прийняття спадщини.

За таких обставин, можна дійти висновку, що районний суд дійшов не правильних висновків щодо прав та обов'язків відповідача за спірними правовідносинами.

Відповідно до спеціального застереження п.4.1 Договору іпотеки Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладання від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу, з отриманням всіх необхідних правовстановлюючих документів (а.с.12).

Як вбачається із Договору Іпотеки, підписавши цей договір, іпотекодавець засвідчив свою згоду на вирішення спору у такий спосіб.

Позичальник за кредитним договором не виконав свої зобов'язання в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строки, що вказані в договорі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За нормами ст.33 ч.1 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" йдеться, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст.26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, нормами діючого законодавства, зокрема Законом України "Про іпотеку" і Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Зазначені вимоги закону кореспондуються із п.4.1 іпотечного договору, відповідно до умов якого сторони домовилися, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки банк має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, у порядку, встановленому чинним законодавством.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує судові витрати (ст.88 ЦПК).

Судові витрати у цій справі складаються з оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді першої інстанції та апеляційному суді (3245 грн. 76 коп. + 114 грн. 70 коп. + 1622 грн. 89 коп. = 4983 грн. 35 коп. а.с.26,27,114).

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 30.09.2013 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPVAGI0000004729 від 26.02.2008 та додатку до договору від 18.09.2008 року у розмірі - 40622,84 американських долара, в тому числі: борг з кредиту - 14244,11 долара США, заборгованість за процентами 8468,15 долара США, заборгованість з комісії - 1841,50 долара США, пеня 12376,09 долара США звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, вартістю 94 000 грн. належну на праві власності померлій ОСОБА_3, шляхом продажу вказаної квартири Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з правом проведення дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості її перепланування та перебудови, з правом проведенням заходів щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки у сумі 94 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 4983 грн. 35 коп..

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: