АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/3046/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 48 Токова С.Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Нерушак Л. В.
суддів Пальонного В.С., Єльцова В.О.
при секретарі Посипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини ,-
в с т а н о в и л а :
26 липня 2013 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що 24 червня 2009 року між нею та відповідачем, відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції було зареєстровано розірвання шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, актовий запис № 303.
Позивач зазначає, що від шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та повністю перебуває на її утриманні. (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2).
Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст. 180 СК України обов'язку утримувати свою дитину. Позивач вказує, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання доньки, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Донька повністю знаходяться на її утриманні, а відповідач витрачає кошти на свої потреби, інтересами сім'ї не цікавиться. В зв'язку з цим позивач вимушена була звернутися до суду з даним позовом та просила стягнути з ОСОБА_6 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь у розмірі 800 грн. щомісячно та стягувати їх, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Черкаси, не працюючого, аліменти на користь ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі 700 грн. на утримання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01 жовтня 2013 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір в сумі 229,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду незаконне, в зв'язку з чим просить змінити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси та стягнути з нього аліменти на користь ОСОБА_7 шляхом встановлення щомісячних платежів у частковому відношенні до заробітку (доходу) платника, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає не повністю.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, та визначаючи розмір аліментів в сумі 700 грн., суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем вимог про стягнення аліментів на утримання дочки та враховував, що на 2013 рік відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2013 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (для дітей віком до 6 років): з січня - 972 грн.; з 1 грудня - 1032 грн. та з урахуванням матеріального, сімейного стану (за іншими виконавчими документами) відповідач стягнень не має. Також судом встановлено, що відповідач добровільно допомогу на утримання дитини надавав до вересня 2013 року по 400 гривень щомісячно, про що не заперечувала і сама позивач, тому суд стягнув з відповідача аліменти з 01 жовтня 2013 року до повноліття дитини.
Колегія суддів вважає, що повністю з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі 700 грн., суд не врахував повно всі обставини справи, не з'ясував матеріальне становище відповідача, який не працює.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 16 січня 2008 року НОМЕР_3.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до роз'яснення п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі ( ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, та стягуючи з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі 700 грн. щомісячно і до досягнення нею повноліття, виходив з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2013 рік», не повністю врахував вищезазначені вимоги закону, оскільки не перевірив докази на підтвердження обставин, викладених у позові, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не з'ясував матеріальний стан обох батьків, які повинні утримувати дитину.
В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що відповідач не працює, є безробітним та перебуває на обліку у центрі зайнятості, щомісячно, до вересня 2013 року, надав добровільно допомогу позивачу по 400 грн. на утримання дитини, що також не заперечувала сама позивач та було також встановлено судом першої інстанції. Крім того, відповідач посилається, що на його на утриманні знаходиться непрацездатна мати, яка хворіє та потребує допомоги в зв'язку із потребою в лікуванні, що підтверджується наданими ним копіями виписок із історії хвороби ОСОБА_9 .
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Стаття 184 СК України носить диспозитивний характер і не визначає вичерпного переліку обставин для встановлення розміру аліментів в твердій грошовій сумі, за змістом цієї норми такими обставинами є нерегулярний дохід та будь-які інші обставини, що мають істотне значення, зокрема дані про перебування відповідача на обліку в центрі зайнятості тощо.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апелянта щодо стягнення з нього аліментів у частці, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, тому доводи апеляційної скарги відносно стягнення аліментів шляхом встановлення щомісячних платежів у частковому відношенні до заробітку (доходу) платника, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі та підлягає зміні, оскільки при його ухваленні судом допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є обов'язковою підставою для зміни рішення суду, тому колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання дитини з 700 грн. до 600 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання дитини змінити в частині встановленого розміру аліментів, зменшивши розмір аліментів з 700 гривень до 600 гривень.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :