№ справи:102/1500/13-к Головуючий суду першої інстанції:Ісроілова Венера Улугбеківна

№ провадження:11-кп/190/865/13 Доповідач суду апеляційної інстанції:Кордик С. В.

____________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Склярова В.М.

Суддів -Кордика С.В., Петюшевої Н.М.

при секретарі Оруджові Ф.А.о.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 102/1500/13-к за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Армянська Федорича Л.Д. на вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року стосовно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження, уродженця м. Армянська АР Крим, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 18 жовтня 2000 року вироком Красноперекопського районного суду АР Крим за ч. 1 ст. 17, ч. 2 ст. 81 КК України /1960 року/ на 2 роки позбавлення волі відповідно до ст. 45 КК України /1960 року/ умовно на 2 роки зі сплатою штрафу в сумі 680 гривень; 29 липня 2002 року вироком Армянського міського суду АР Крим за ч. 2 ст. 140 КК України /1960 року/, ч. 3 ст. 185 КК України /2001 року/ із застосуванням ст.ст. 42, 43 КК України /1960 року/ на 4 роки позбавлення волі. Звільнений 02 липня 2004 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 9 днів; 12 травня 2005 року вироком Армянського міського суду АР Крим за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України /2001 року/ із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України на 6 років позбавлення волі. Звільнений 25 березня 2011 року за відбуттям строку покарання; 11 грудня 2012 року вироком Армянського міського суду АР Крим за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 місяці арешту. Звільнений 11 квітня 2013 року за відбуттям строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора -Ярошенко Л.Д.

обвинуваченого - ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

вироком Армянського міського суду АР Крим від 23 вересня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та із застосуванням статті 69 КК України йому призначено покарання у виді 1 місяця арешту.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_7, повторно, 27 серпня 2013 року біля 21 години 00 хвилин, будучі у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, таємно викрав майно ОСОБА_9, заподіявши йому шкоду на суму 740 гривень.

У апеляційній скарзі прокурор Федорич Л.Д., як вбачається з її смислу, просить вирок суду у частині призначеного покарання скасувати внаслідок м'якості та постановити новий вирок, призначивши обвинуваченому покарання у виді одного року позбавлення волі.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що у вироку суд не навів мотивів про можливість виправлення обвинувачення при призначенні покарання із застосуванням статті 69 КК України, а також підстав застосування цієї норми кримінального закону.

На думку апелянта судом не враховано те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення корисних злочинів і знову, після звільнення від відбування покарання, вчинив злочин проти власності, не працює, характеризується негативно.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, а обвинувачений просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Подія злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведеність винуватості обвинуваченого в його вчиненні, а також кримінально-правова оцінка його дій в апеляційній скарзі не оспорюються, справа розглянута судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому вирок суду щодо наведених обставин колегією суддів не перевірявся.

Доводи апелянта про невідповідність призначеного обвинуваченому покарання тяжкості злочину та його особі, а також неправильне застосування кримінального закону колегія суддів вважає слушними.

Відповідно до положень ч. 1 і ч. 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно з вироку мотивуючи призначення обвинуваченому покарання суд послався на те, що вчинений ним злочин є злочином середньої тяжкості, ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується негативно.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття, визнання вини, відшкодування матеріальної шкоди. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Указані обставини встановлені судом першої інстанції вірно.

Між тим, поза увагою суду залишилося те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисних злочинів, в тому числі до позбавлення волі та арешту, однак через незначний час /чотири місяці/ після останнього звільнення від відбування покарання за попереднім вироком у виді арешту, знову вчинив аналогічний злочин проти власності.

Крім того, суд хоча і послався на вік обвинуваченого, але фактично не врахував, що ОСОБА_7 є дієздатною особою молодого віку, попри це суспільно-корисною працею не займається, згідно характеристики з місця проживання зловживає спиртними напоями, під дією яких і вчинив злочин.

На думку колегії суддів, указані обставини свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не став і своїх злочинних звичок не позбувся, а тому призначене йому покарання колегія суддів вважає надто м'яким.

При цьому, за таких даних про особу винного, встановлені судом першої інстанції обставини, які пом'якшують покарання, не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому передбачених ст. 69 КК України підстав для призначення йому покарання нижче він найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, у суду не було.

Таким чином, враховуючі тяжкість вчиненого, дані про особу винного та встановлені місцевим судом обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді арешту на максимальний строк, передбачений санкцією частини статті, за якою його засуджено, у зв'язку із чим, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 404, 407, 419, 420 Кримінального процесуального Кодексу України колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

В И Р І Ш И Л А:

апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Армянського міського суду АР Крим від 23 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким:

Призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді 6 /шести/ місяців арешту.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його тримання під вартою в період з 23 вересня 2013 року по 23 жовтня 2013 року включно.

У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення шляхом безпосередньої подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а обвинуваченим в той же строк та в тому ж порядку з дня вручення йому копії вироку.

С У Д Д І:

В.М. Скляров С.В. Кордик Н.М. Петюшева