АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2006р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Силки Г.І.
суддів Оксентюка В.Н., Пазюка О.С.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
цивільного позивача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 26 вересня 2006 року, яким ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 українця, громадянина України, уродженця м.Луцька, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 не судимого;
засудженого за ч.2 ст.286 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року постановлено звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.
Запобіжний захід залишено до набрання вироком законної сили - підписку про невиїзд.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 16860 грн. 29 коп. у відшкодування матеріальних збитків та 70000 грн. у відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 10319 грн. 96 коп. у відшкодування матеріальних збитків та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди; в доход держави 535 грн. 40 коп. судових витрат, -
Справа № 11 - 643/06 Головуючий у 1 інстанції Шарунович В.В.
ст.286 ч.2 КК України Доповідач Силка Г.І.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 28 жовтня 2004 року о 20 годині ЗО хвилин, керуючи автомобілем «Рено» державний НОМЕР_1, рухаючись в темну пору доби по дорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Мамалига між населеними пунктами м.Ковеля і с.Колодяжне в порушення вимог п.п.2.3 «б», 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не прослідкував за безпекою руху і так як не стежив за дорожньою обстановкою під час руху не виявив вчасно перешкоду - автомобіль БМВ-524 держ.НОМЕР_2, який стояв після вимушеної зупинки в попутному напрямку на проїздній частині з включеною аварійною світловою сигналізацією, хоча мав можливість його виявити.
Не вжив заходів до зменшення швидкості або безпечного об'їзду перешкоди. Внаслідок чого зіткнувся з автомобілем БМВ, вчинивши наїзд на ОСОБА_5., який знаходився ззаду цього автомобіля, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких останній помер в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2
Порушення вказаних пунктів правил дорожнього руху ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка трапилася та наслідками, які наступили, а саме смерть ОСОБА_5.
В апеляції на вирок суду захисник ОСОБА_3 зазначає, що вирок є незаконним і необгрунтованим так як в його основу покладено висновок автотехнічної експертизи, яка проведена на підставі неправильно визначених досудовим слідством даних.
Крім того, суд безпідставно не взяв до уваги інших доказів та постановив вирок з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, передбаченого ст.ст. 161, 22, 67 КПК України.
Просить вирок скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення засудженого і його захисника, які підтримали апеляцію, потерпілого і цивільного позивача, які заперечили апеляцію, просять вирок залишити без зміни, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає доказам зібраним по справі, яким суд дав належну оцінку.
Посилання захисника в апеляції на односторонність, необ'єктивність і неповноту дослідження доказів, а також на наявність протиріч, які не усунуті судом, є непереконливими і об'єктивно спростовуються сукупністю наявних доказів.
Про час, місце і обставини порушення ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5., стверджується показаннями свідків, потерпілого та іншими доказами дослідженими судом.
Як показав потерпілий ОСОБА_2 28.10.2004 року після 20 години його повідомили, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди травмовано його сина ОСОБА_5., який помер в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2, ДТП трапилась між м.Ковелем і селом Колодяжним.
Свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтвердили, що 28 жовтня 2004 року о 20 годині між населеними пунктами м.Ковеля і С.Колодяжного трапилася поломка автомобіля БМВ, в якому став неруховий задній міст. Тому включивши аварійну сигналізацію приймалися міри, щоб цей автомобіль забрати з проїзної частини дороги.
Про те, що автомобіль БМВ під час поломки стояв із включеною аварійною сигналізацією ствердив свідок ОСОБА_8
Об'єктивність показань цих свідків підтверджується протоколом огляду транспортного засобу з якого видно, що на час огляду міст автомобіля БМВ був технічно несправний, заклинений, стан освітлювальних сигнальних приладів в нормі (а.с.15-20).
Сам ОСОБА_1. в судовому засіданні не заперечував, що після ДТП він бачив, що в автомобілі БМВ світилася світлова сигналізація.
Свідок ОСОБА_9 також підтвердив, що під час зіткнення автомобіля «Рено» під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем БМВ ОСОБА_5 стояв позаду цього автомобіля та намагався закрити багажник.
Про те, що під час ДТП дорожнє покриття було сухе, атмосферних опадів, в тому числі і туману, не було, ствердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та вбачається із довідки метеорологічної станції м.Ковеля (а.с.43).
З протоколу огляду місця події видно, що 28.10.2004 року на ділянці автодороги Ковель-Луцьк між населеними пунктами м.Ковель та с.Колодяжне мало місце зіткнення автомобіля «Рено-21» з автомобілем «БМВ-524» з слідами пошкодження автомобілів. Слідів гальмування не виявлено, атмосферні опади відсутні. (а.с. 10-13)
З висновку судово-медичної експертизи видно, що на тілі трупа ОСОБА_5. виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла, відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа та гострим порушенням мозкового кровообігу, закриті та відкриті переломи правої та лівої стегнової кістки, обох гомілок, правої лопатки, які утворилися від дії тупих твердих предметів і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя. Потерпілий ОСОБА_5 був розміщений до об'єкту, що спричинив тілесні ушкодження, задньою поверхнею тіла. (а.с.89-93)
З висновку судової автотехнічної експертизи вбачається, що за двома варіантами А і Б змодельованими при відтворенні обстановки і обставини події, водій автомобіля «Рено-21» зобов'язаний був негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху автомобіля аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Також мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем БМВ, однак не прийняв своєчасних мір для уникнення зіткнення (а.с.80-85).
Експерт Кшановський С.І. даний висновок підтвердив в судовому засіданні (а.с. 430).
Посилання в апеляції захисника на те, що автотехнічна експертиза проведена на підставі неправильно визначених досудовим слідством даних є безпідставними та спростовуються як вищенаведеними доказами так і протоколом відтворення обстановки і обставин події (а.с.61), яке проводилось з участю ОСОБА_1 Згідно протоколу даної слідчої дії були визначені всі необхідні дані для призначення експертизи і будь-яких зауважень до цієї слідчої дії ОСОБА_1. не мав (а.с.61). Тому суд вірно зазначив у вироку про відсутність будь-яких сумнівів у правильності експертизи, оскільки даний висновок не суперечив матеріалам справи та підставно відмовив у призначенні додаткової і повторної експертизи.
Підставно судом не взято до уваги і висновок спеціаліста-автотехніка, на що посилається в апеляції захисник, так як відповідно до вимог ст.65 КПК України цей висновок не є доказом по справі.
Встановлені судом конкретні обставини справи спростовують твердження в апеляції захисника про непричетність ОСОБА_1 до злочину, за який його засуджено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 були порушені п.п.2.3 «б», 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого трапилась ДТП і загинув потерпілий ОСОБА_5
Тому дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковані правильно.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого.
Підстав для скасування вироку та закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину в діях ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 26 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.