Справа № 11 - 657/06 Головуючий по першій інстанції Ющук О.С.
Категорія: ч.2 ст. 190 КК України Доповідач Польовий МЛ.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 12 грудня 2006 року
колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Польового М.І.
суддів: Матвієнко Н.В., Пазюка О.С
з участю прокурора: Артиша Я.Д.
законних представників потерпілих:ОСОБА_4, ОСОБА_5
потерпілих: ОСОБА_2,ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію помічника прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 13 жовтня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не судимий,
- засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередню - підписку про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. матеріальної шкоди, в користьОСОБА_3 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. матеріальної шкоди, в доход держави 43 (сорок три) грн. 20 (двадцять) коп.
Згідно вироку суду ОСОБА_1. засуджений за те, що 18 лютого 2006 року біля 17 год. перебуваючи в приміщенні бару "ІНФОРМАЦІЯ_2" по вул. Рівненській м. Луцька, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_2 майном потерпілої спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 655 грн.
Він же, 27 травня 2006 року біля 16 год. шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_6 заволодів майном потерпілого на загальну суму 1 334 грн. 85 коп.
Він же, 05 червня 2006 року біля 21 год. перебуваючи біля будинкуАДРЕСА_2 м. Луцька шляхом обману та зловживання довірою неповнолітньогоОСОБА_3 заволодів його майном на загальну суму 593 грн.
В поданій апеляції помічник прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій засудженого, ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання у зв'язку з його м'якістю. Апеляцію обґрунтовує тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Судом необгрунтовано застосована ст. 75 КК України та не враховано ту обставину, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності та не відшкодував заподіяні злочином збитки.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, прокурора, який підтримав свою апеляцію, потерпілих ОСОБА_2,ОСОБА_3, законних представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, які апеляцію підтримали, засудженого ОСОБА_1., який апеляцію заперечив, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних у справі, правильно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, що по суті не заперечується в апеляції.
Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 190 КК України відповідає вчиненому.
Обрана. ОСОБА_1 міра покарання судом першої інстанції визначена правильно, з урахуванням характеру та ступеня тяжкості злочину, даних про особу засудженого, а також усіх обставин справи. У вироку достатньо вмотивовано прийняте рішення, а саме, зазначено, що ОСОБА_1. визнав себе винним, щиро розкаюється у вчиненому, частково відшкодував завдані злочином збитки.
З врахуванням зазначених у вироку обставин, суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що виправлення ОСОБА_1. можливе без ізоляції від суспільства звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покладенням відповідних обов'язків.
Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1. раніше притягувався до кримінальної відповідальності судом до уваги не беруться, оскільки останній, згідно матеріалів кримінальної справи, є не судимим.
Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає обставин для скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 жовтня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію помічника прокурора м. Луцька - без задоволення.