Справа № 11-654/06 р.                                                      Головуючий у 1 інстанції Галушка О.Г.

ст. 186 ч.2 КК України                                                      Доповідач Олексюк Я.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                    12 грудня 2006 р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах   апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Олексюка Я.М. суддів Опейди В.О., Оксентюка В.Н. з участю прокурора Смолюка Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за   апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського суду від 9 жовтня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець    ІНФОРМАЦІЯ_2, Волинської області, українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1, раніше судимий вироком Горохівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 1995 року за ст. 86-1 КК України (в редакції 1960 року) до 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна, звільнений по відбуттю строку покарання 28 грудня 2001 року.

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 3 березня 2006 року біля 19 години за попередньою змовою з ОСОБА_2, який по даному епізоду засуджений вироком Нововолинського міського суду від 4 липня 2006 року, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 у м. Нововолинську застосувавши до потерпілого ОСОБА_3 фізичне насильство, яке не є небезпечним для його життя чи здоров'я і повторно, відкрито викрали у нього гаманець вартістю 10 гривень з грішми в сумі 250 гривень.

В особистій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити покарання, посилаючись на те, що грошей у потерпілого не брав, умислу та попередньої змови на вчинення пограбування в нього не було.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, засудженого, який підтримав свою апеляцію, перевіривши доводи апеляції та думку прокурора, колегія суддів встановила, що апеляція ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 повторного відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ґрунтується на доказах, досліджених судом в судовому засіданні.

Так з показань ОСОБА_4  наданих на досудовому слідстві (а.с. 32), вбачається, що ОСОБА_1 вдаривши ОСОБА_3 в обличчя, після чого останній впав, сів йому на груди і став тримати за руки, коли ОСОБА_2. заліз рукою ОСОБА_3 під куртку, звідки забрав гаманець. Після того як у ОСОБА_3 забрали гроші всі відійшли від нього і пішли в магазин для купівлі спиртного.

Дані обставини також, підтверджуються показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Згідно висновку судово-медичної експертизи на тілі потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

За таких обставин кваліфікація його дій за ст. 186 ч.2 КК України є вірною.

При обранні покарання засудженому судом враховано ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину та дані про особу засудженого, обтяжуючі покарання обставини.

А тому підстав для скасування чи зміни вироку відносно нього колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 9 жовтня 2006 року відносно нього - без зміни.