Справа № 11-659/06 Головуючий в 1 інстанції Віннічук 1.Г.
Категорія: ст. 185 ч. З КК України Доповідач Хомицький A.M.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 15 грудня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хомицького A.M. суддів Оксентюка В.Н., Лозовського А.О. з участю прокурора Артиша Я..Д, засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Володимир-Волинського міського суду від 23 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, судимий; вироком Володимир-Волинського міського суду від 17.07.1996 року за ст.ст. 141 ч.1, 46-1 КК України 1960 року на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою на 1 рік; вироком Володимир-Волинського міського суду від 28.12.1998 року за ст.ст. 140 ч.З, 43 КК України 1960 року на 3 роки З місяці позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 25.01.2001 року на 11 місяців 16 днів, вироком Володимир-Волинського міського суду від 06.02.2003 року за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 24.10.2005 року умовно достроково на 1 рік 4 місяці 22 дні, засуджений, -
за ст. 185 ч. З КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду від 06 лютого 2003 року, остаточно визначено ОСОБА_1 до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк покарання визначено рахувати з 23.08.2006 року.
Вироком вирішено долю речового доказу по справі.
Окрім того, вказаним вироком засуджений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за ст. 185 ч. З, ст. 71 КК України на 4 роки позбавлення волі, апеляції відносно якого не надходили.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати ,-
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, 23 серпня 2006 року близько 15-00 год. через дверний отвір проникли в новобудову, що розташована по АДРЕСА_2, звідки таємно викрали котел для сауни, який належить ОСОБА_3, чим заподіяли потерпілій матеріальні збитки на суму 670 грн.
В поданій на вирок апеляції засудженийОСОБА_1., не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, зазначає, що він з'явився із зізнанням, активно сприяв розкриттю злочину, заподіяні злочином збитки повністю відшкодовані, потерпіла не наполягала на суворому покаранні, сам він хворіє, а його дружина вагітна, тому просить пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65, 71 КК України, з урахуванням особи засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за тяжкі корисливі злочини, відбував покарання в місцях позбавлення волі, був звільнений умовно-достроково, однак після звільнення на шлях виправлення не став і протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком знову вчинив тяжкий злочин проти власності, обгрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства.
Разом з тим, вірно судом першої інстанції враховано обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, тому правильно призначене мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. З ст. 185 КК України і обґрунтовано застосовано принцип часткового складання покарань при визначенні остаточного покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків.
За таких обставин, підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
УХВАЛ ИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від 23 жовтня 2006 року відносно нього - без зміни.