Справа № 115/6869/13-к

Провадження №1-кп/115/507/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. м.Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Романюк Є.В.

прокурора - Колганова М.І.

секретаря - Селегень О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки кримінальне провадження N 12013130350002717 від 04.09.2013 р. відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Євпаторія Кримської області УкрРСР, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, майстра обладнання СЦВКС ім. Пірогова, вищої освіти, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніш не судимого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 протягом вересня 2013 р., діючи умисно, в порушення ч. 3 ст. 5 Закону України «Про металобрухт» N 619-ХІV від 05.05.1999 р., за місцем свого проживання на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, організував незаконний пункт прийому та схову металобрухту, обладнавши його ваговим обладнанням, де в порушення ст. 4 Закону України «Про металобрухт», без державної реєстрації та спеціального дозволу (ліцензії), систематично, з метою отримання прибутку, здійснював операції з заготівлі брухту чорних металів, купуючи його у населення за готівковий розрахунок.

22.10.2013 р. вранці ОСОБА_1, знаходячись на незаконному пункті прийому металобрухту, розташованому на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, скупив у ОСОБА_2 брухт чорних металів вагою близько 24 кг, заплативши йому грошові кошти готівкою у сумі 36-00 грн. та приблизно 3,5 кг брухту кольорових металів, заплативши йому грошові кошти готівкою у сумі 28-00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 213 ч. 1 КК України - здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, організація незаконного пункту прийому та схову металобрухту.

Прокурор і обвинувачений ОСОБА_1 уклали угоду про визнання винуватості від 13.11.2013 р., згідно якої обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні злочину, прокурор і обвинувачений погодилися про визначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт строком 100 годин.

При вирішенні питання про відповідність зазначеної угоди вимогам закону судом встановлено наступне.

Згідно ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої тяжкості. Статтею 472 КПК України визначено форму угоди про визнання винуватості.

Як встановлено судом, угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 від 13.11.2013 р. відповідає вимогам ст. 472 КПК України, а саме:

визначені сторони угоди - прокурор і обвинувачений ОСОБА_1;

детально викладено формулювання підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення та його правова кваліфікація за ст. 213 ч. 1 КК України;

зазначені істотні для відповідного кримінального провадження обставини (час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, відомості про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання ОСОБА_1 тощо);

сторонами узгоджено покарання, яке відповідає вимогам санкції ст. 213 ч. 1 КК України - у вигляді громадських робіт строком 100 годин, та зазначена письмова особиста згода сторін на його призначення;

зазначена згода ОСОБА_1 про повне визнання своєї винуватості у скоєнні злочину;

вказані наслідки укладення та затвердження угоди згідно ст. 473 КПК України; угода про визнання винуватості скріплена особистими підписами сторін.

Окрім того, судом встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 від 13.11.2013 р. укладена сторонами добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь і характер громадської небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься за ст. 213 ч. 1 КК України - до нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, у відповідності до ст. 66 КК України по провадженню є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, у відповідності до ст. 67 КК України по провадженню не встановлено.

При визначенні покарання, приймаючи до уваги обставини скоєнного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, думку державного обвинувача щодо міри покарання, враховуючи, що призначене судом покарання буде сприяти вихованню обвинуваченого та попередить скоєння ним нових злочинів, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт.

Цивільний позов по провадженню заявлений не був.

Процесуальних витрат по провадженню не має.

Речові докази по провадженню підлягають конфіскації у доход держави.

На підстави викладенного, керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374, 392, 394, 468, 469, 470, 472-476 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.11.2013 р. між прокурором і ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком 100 (сто) годин.

Речові докази: брухт чорного металу у кількості 900 кг, брухт кольорового металу у кількості 35 кг, підлогові ваги промислові 1 шт., що зберігаються згідно накладної від 22.10.2013 р. у ТОВ "Втормет-Крим" - конфіскувати у доход держави.

Матеріали кримінального провадження зберігати при обвинувальному акті.

Вирок суду на підставі угоди може бути оскаржений шляхом подачи апеляції у судову палату з кримінальних справ Апеляційного Суду АРК протягом 30 днів з момента проголошення, через Сакський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст. 394 ч. 3 КПК України.

Суддя Романюк Є.В