Справа №22ц-1067/06 Категорія
Головуючий у 1 інстанції Пушкарчук В.П.
_ Доповідач Сівчук Є.І.
___________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ____________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого Сівчука Є.І.
суддів Осіпука В.В., Подолюка В.А.
при секретарі Антонюк О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за
позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 - третьої
особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача до ОСОБА_3 про усунення права на спадщину зустрічним
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту,
визнання будинковолодіння об'єктом спільної сумісної власності подружжя,
визнання права власності на половину вищевказаного будинковолодіння, за
апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1 та відповідачки
ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 26 вересня 2006 року, ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3про усунення права на спадщину.
Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідачка була дружиною її брата -ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1
При житті брат заповів їй свій житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1
Прийняти спадщину по заповіту не може в зв'язку з тим, що відповідачка претендує на обов'язкову долю в спадщині, так як на день смерті чоловіка була непрацездатною.
Вважає, що відповідачка не вправі претендувати на обов'язкову долю в спадщині, так як вона не була на утриманні чоловіка, отримувала свою пенсію. Крім того, не вела догляду за чоловіком, який за станом здоров'я потребував стороннього догляду, намагалася незаконним шляхом заволодіти його майном, забрала документи на будинок, паспорт, Державний акт на землю, намагалась переоформити будинок на свою дочку від першого шлюбу.
Брат був інвалідом дитинства, відповідачка залишала його, а тому догляд за братом вела вона.
Покликаючись на зазначені обставини вважає, що відповідачка повинна бути усунена від права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить постановити про це рішення суду.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 просить визнати недійсним
заповіт, визнати будинок та надвірні споруди сумісним майном подружжя , та
визнати за нею право власності на половину спірного будинку та земельну ділянку.
В підтвердження заявленого позову зазначає, що з 1981 р. вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6, а 13.07.1990 року шлюб між ними був зареєстрований. До 1994 р. вона з ОСОБА_6 проживали в її квартирі в АДРЕСА_2
14.02.1994 р. її чоловіку був подарований будинок в АДРЕСА_1. В цьому будинку вони разом проживали до 2004 p., тобто до його смерті. В шестимісячний термін вона звернулась в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.
Від нотаріуса їй стало відомо про заповіт ОСОБА_6, який все своє майно заповів своїй сестрі ОСОБА_1
Оскільки її чоловік був інвалідом дитинства, постійно хворів, вчився в школі глухонімих, проте не міг ні писати ні читати, тому не міг повністю спілкуватись з іншими людьми, висловлювати свою волю щодо розпорядження своїм майном.
Хоча будинок подарований чоловікові, проте вони спільно відремонтували його, провели реконструкцію вклавши значні кошти, тому вважає цю будівлю спільною сумісною власністю подружжя, а тому за нею повинно бути визнано право власності на половину будинку і половину земельної ділянки.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 26 вересня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення права на спадщину відмовлено із-за безпідставності.
В зустрічному позові ОСОБА_3про визнання недійсним заповіту, визнання будинковолодіння об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на половину будинковолодіння - відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача за первісним позовом ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням зазначає, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати його в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове про задовольнення позову.
Відповідачка ОСОБА_3 в поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з'ясовані всі обставини справи, допущено невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1 та задовольнити її позовні вимога.
В поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заслухавши позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 які свою апеляційну скаргу підтримали, а скаргу відповідача заперечили, відповідачку ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5, які свою скаргу підтримали, а скаргу ОСОБА_1 заперечили, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарг із слідуючих підстав.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_6 з 1981 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, а 13 липня 1990 року між ними був зареєстрований шлюб, що стверджується свідоцтвом 1-ЕГ НОМЕР_1 від 13.07.90 р. /а.с 28/.
14 лютого 1994 р. ОСОБА_6. був подарований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1/а.с. 29-31/.
4 червня 2004 р. ОСОБА_6 був складений заповіт згідно якого все своє майно, в тому числі і житловий будинок та земельну ділянку в розмірі 0,85 га заповів своїй сестрі позивачці ОСОБА_1 /а.с. 7/.
18 липня 2004 р. ОСОБА_6помер. /а.с. 6/.
Аналізуючи встановлені обставини та зібрані докази, суд першої інстанції з врахуванням того, що подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_3 тривалий час проживали разом, перебували в зареєстрованому шлюбі, не знайшов підстав для усунення від права на спадкування ОСОБА_3, а тому вірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Не знайдено підстав для задоволення зустрічного позову, так як заповіт, що складений ОСОБА_6 4.06.2004 р. відповідає вимогам ст.ст. 1233-1236, 1247, 1251 ЦК України, посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Будь-яких доказів, що на момент складання заповіту ОСОБА_6 був недієздатним, не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними, сторонами не представлено, а судом не добуто.
Судом встановлено, що спірний будинок був власністю ОСОБА_6 Поточні ремонтні роботи проведені в будинку за час проживання в ньому, не дають підстав для визнання його спільною сумісною власністю подружжя. Рішення суду відповідає встановленим обставинам та вимогам закону. Порушень норм матеріального і процесуального права при його ухваленні не допущено.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_4 та відповідачки по первинному позові ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 26.09.2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.