28.11.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797/2792/2013 р. Головуючий
у 1 інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 55 Доповідач апеляційної
інстанції Колбіна Т.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Колбіної Т.П.,
суддів - Володіної Л.В., Клочка В.П.,
при секретарі - Малахової Н.В.,
за участю - представника відповідача Морозова В.Я.
розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації «Союз громадян «За справедливість» на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 02 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Громадської організації «Союз громадян «За справедливість» в інтересах ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» про порушення вимог договору у користуванні електропостачанням, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
ГО «Союз громадян «За справедливість» звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_5, в якому просило зобов'язати ПАТ ЕК «Севастопольенерго» привести договір о постачанні електричної енергії до відповідності правилам, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1500 грн., матеріальну шкоду в розміру 553,92 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн. за договором про надання юридичних послуг.
Мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1, який до 2008 року був гуртожитком. В 2002 році проведена реконструкція внутрішніх електромереж, згідно якої ПАТ ЕК «Севастопольенерго» встановив окремий прилад обліку електричної енергії кожному споживачеві, на підставі договору на користування електричною енергією №155-245 від 10.12.2002 року. Вона була вимушена оплачувати спожиту електроенергію на загальних підставах, оскільки для населення, які проживають у житлових будинках і гуртожитках, обладнаних в установленому порядку електроплитами, передбачено пільговий тариф. Вважає, що договір укладений з порушенням п.4 «Правил користування електричною енергією для населення» та п.1,п.4, п.8 Типового договору затвердженого Постановою КМУ від 26.07.199 року №1357.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 02 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ГО «Союз громадян «За справедливість» подало апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ГО «Союз громадян «За справедливість» є неналежним позивачем у справі, права якого були порушені та для захисту яких він звернувся до суду з позовом в процесуальному статусі позивача.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що з 20.09.2012 року ОСОБА_5 є членом ГО «Союз громадян «За справедливість», на підставі протокола №3 загальних зборів ГО «Союз громадян «За справедливість» та заяви (а.с.19,20).
Відповідно до ч.ч.1 ст.ст.45,46 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Органи та інші особи, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
Згідно п.20 ЗУ «Про об'єднання громадян» (який був чинний на час виникнення правовідносин) для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом, а саме представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах.
Згідно п.1.6 Статуту ГО «Союз громадян «За справедливість» організація може від свого імені бути позивачем і відповідачем у суді.
Відповідно п.2.2. Статуту, для досягнення статутних цілей Організація відповідно до чинного законодавства приймає на себе зобов'язання представляти інтереси своїх членів, у всіх без винятку органах, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в тому числі в судах з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому.
П.3.1. Статуту передбачено, що Організація має право представляти і захищати законні інтереси своїх членів у всіх без винятку органах, підприємствах, установах організаціях усіх форм власності, в тому числі в судах з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі і потерпілому.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сама ОСОБА_5 була присутня на судових засіданнях, підтримувала позовні вимоги, виступала в якості позивача та давала пояснення по справі(журнал с/з від 02.10.2013 року).
На підставі викладеного, суд першої інстанції викладені обставини та вимоги закону, що мають суттєве значення для вирішення справи не оцінив та прийшов до неправильного висновку про неналежність позивача ГО «Союз громадян «За справедливість».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові, з наступних підстав.
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо постачання електричної енергії, регулюються ст. 714 ЦК України, ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», «Правилами користування електричною енергією для населення», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до пунктів 1, 41 «Правил користування електричною енергією для населення» споживач електричної енергії має право, в тому числі на вибір тарифу, тобто визначеної відповідно до нормативно-правових актів НКРЕ ціни (сукупності цін відповідно до часу доби) одиниці електричної енергії.
Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, встановлені постановою НКРЕ № 497 від 23 квітня 2012 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2012 року за № 598/20911.
Порядок застосування тарифів на електроенергію врегульовано постановою НКРЕ № 498 від 23 квітня 2012 року «Про затвердження Порядку застосування тарифів на електроенергію», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2012 року за № 599/20912.
Зазначеним «Порядком застосування тарифів на електроенергію» встановлені особливості застосування тарифів на електроенергію для населення. Зокрема п. 2.1.2 Порядку встановлено, що населенню, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання, відпуск електричної енергії проводиться за тарифом, установленим для населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (або електроопалювальними установками та кухонними електроплитами).
Для цілей цього Порядку до багатоквартирних будинків належать житлові будинки з трьома та більше квартирами (будинки багатоквартирні масової забудови, будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, будинки житлові готельного типу), а також спарені або зблоковані житлові будинки з трьома та більше квартирами, крім гуртожитків, готелів, туристичних баз, таборів, будинків відпочинку, відокремлених житлових будинків садибного типу (міських, позаміських, сільських), вілл, дач, будинків для персоналу лісового господарства, літніх будинків для тимчасового проживання, садових будинків.
Підтвердження факту відсутності газифікації природним газом багатоквартирних будинків та відсутності або нефункціонування в зазначених будинках систем централізованого теплопостачання здійснюється на підставі акта, виданого державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - державна інспекція).
Державна інспекція звертається до відповідного органу місцевого самоврядування для отримання підтвердження факту відсутності газифікації природним газом та відсутності або нефункціонування систем централізованого теплопостачання в окремих багатоквартирних будинках.
Акт складається в довільній формі у чотирьох примірниках, один з яких надається відповідному ліцензіату, другий - відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, третій - органу місцевого самоврядування, а четвертий - залишається у державній інспекції. Копію акта державна інспекція надає територіальному підрозділу НКРЕ у відповідному регіоні.
Державна інспекція не рідше одного разу на рік звертається до відповідного органу місцевого самоврядування для отримання підтвердження факту відсутності газифікації природним газом та відсутності або нефункціонування систем централізованого теплопостачання в окремих багатоквартирних будинках, та у разі отримання інформації про газифікацію природним газом та/або функціонування систем централізованого теплопостачання в певних багатоквартирних будинках державна інспекція інформує ліцензіата про припинення дії попередньо виданого акта (або його частини).
Відповідний тариф для зазначеної категорії має застосовуватися з наступного розрахункового періоду після складання відповідного акта державною інспекцією.
За правилами ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1.
10.12.2002 року між сторонами було укладено договір про користування електричною енергією №155-245, за умовами якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію 3 категорії надійності, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію (а.с.7).
ОСОБА_5 не надано доказів про складання відповідного акту територіального органу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, оскільки вибір певного тарифу обумовлений наявністю певних умов. Умови для застосування тарифу для позивача для населення, яке проживає в багатоквартирних будинках населених пунктів, не газифікованих природним газом, є акт відповідного територіального органу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.
З вищевикладеного, колегія приходить до висновку, що позивачем не надано доказів викладених в позові в порушення вимог ст.10,60 ЦПК України.
Посилання позивача на робочий проект П-54-04-ЭО, що є підставою для отримання відповідного тарифу є необґрунтованим, оскільки п.2.1.2. Постанови розписана певна процедура встановлення такого тарифу та в порушення вимог ст.10,60 ЦПК України, позивачем не надано доказів дотримання такої процедури по АДРЕСА_1.
Посилання на довідку КП «Жилсервіс-15» згідно якої встановлено, що будинок АДРЕСА_1 обладнаний електроплитами є безпідставним, оскільки остання не є документом, яким підтверджено встановлення відповідного тарифу.
Посилання позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки діями відповідача не були порушені права позивача та в порушення вимог ст.60 ЦПК України, не надано доказів в підтвердження позовних вимог.
Також позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ ЕК «Севастопольенерго» на користь ГО «Союз громадян «За справедливість» витрат на правову допомогу у розмірі 1500 грн., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки договір про надання юридичних послуг укладений між ФОП ОСОБА_6 та головою ГО «Союз громадян «За справедливість» 03.09.2012 року та суду першої інстанції та апеляційної належних доказів сплати 1500 грн. по вказаному договору не були представлені.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Громадської організації «Союз громадян «За справедливість» - задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 02 жовтня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Громадської організації «Союз громадян «За справедливість» в інтересах ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» про порушення вимог договору у користуванні електропостачанням, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: /підпис/ Т.П. Колбіна
Судді: /підпис/ Л.В. Володіна
/підпис/ В.П. Клочко
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Т.П. Колбіна