Судове рішення #339541

 

___________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ___________

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 грудня 2006р.                                                                                    місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Сівчука Є.І.

суддів Осіпука В.В., Подолюка В.А.

при секретарі Антонюк О.В.

з участю представників позивача Зрум Л.С., Мельницького Ф.І.

відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом відділу освіти і науки Камінь-Каширської райдержадміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відділу освіти і науки Камінь-Каширської райдержадміністрації про відшкодування витрат, понесених у зв'язку з вчиненням дій в майнових інтересах за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Камінь-Каширського районного суду від 20 жовтня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

21.08.2006р. відділ освіти і науки Камінь-Каширської райдержадміністрації звернувся в позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно наказу НОМЕР_1 від 31.08.2004 р. директора загальноосвітньої школи 1-111 ступеня ІНФОРМАЦІЯ_1 Мельницького Ф.І. відповідач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу ІНФОРМАЦІЯ_2. 3 31 серпня 2004 р. почав виконувати обов'язки двірника школи по сумісництву на 0,5 посадового окладу.

Відповідачу було передано шкільну кобилу, воза та упряж-хомут, лійці, вуздечки, посторонки, шлею, вужжі, супоню.

Для харчування кобили ОСОБА_1 забирав відходи з шкільної їдальні.

Підвода повинна використовуватися для потреб школи, а за утримання кобили відповідач мав право використовувати її у власному господарстві. Відповідач погодився на ці умови.

Справа 22ц -1098/06                            Головуючий у 1 інстанції Гончарук О.М.

Категорія №3                                            Доповідач Сівчук Є.І.

 

Згідно      наказу      НОМЕР_2      від 2.09.2005     р.     ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням, а з 5.09.2005 р. на цю посаду було прийнято  ОСОБА_2,  з  якою  відповідач проживає у  фактичних  шлюбних відносинах.

Кобила і вся упряж були передані ОСОБА_2

В лютому 2006 р. кобила ожеребилась і 11.04.2006 р. на баланс централізованої бухгалтерії відділу освіти і науки райдержадміністрації було поставлено лоша світло-коричневої масті вартістю 280 грн.

Після ожереблення кобили відповідач ОСОБА_1 заявив, що лоша належить йому, а директор зобов'язаний повернути витрачені кошти за утримання.

На пропозицію директора повернути кобилу, лоша, воза і упряж відповідач відмовився.

Про відмову в поверненні було складено акт від 27.03.2006 р.

Власником кобили з лошам, воза і упряжі є відділ освіти і науки, що стверджується довідками НОМЕР_3 від 19.04.2006 p., НОМЕР_4 від 7.06.2006

р.

По накладній НОМЕР_5 від 24.03.2004 р. зі складу відділу освіти і науки були передані загальноосвітній школі 1-111 ступеня ІНФОРМАЦІЯ_1 хомут вартістю 160 грн., лійці - 40 грн., вуздечка - 50 грн., посторонки - 50 грн., шлея - 45 грн., вужжі - 35 грн., супоня - 5 грн., а всього на загальну суму 385 грн.

На неодноразові пропозиції повернути школі зазначене майно та кобилу вартістю 1935 грн., лоша - 602 грн., воза - 600 грн. 60 коп., упряж, що становить суму 3522 грн. 60 коп., відповідач не реагує.

Покликаючись на зазначені обставини, просить зобов'язати відповідачів повернути школі зазначене майно.

В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що 31.08.2004 р. йому на утримання була передана шкільна кобила і віз, проте упряж від школи не одержував і не приймав, а купував за власні кошти. Жодних документів, договорів з приводу передачі майна не складалось.

Утримуючи кобилу поніс витрати на корми, закуповував буряк, сіно, солому.

Лоша через місяць після народження здохло, про що він доповів директору.

Понесені ним витрати стверджуються накладними та розписками.

Всього ними витрачено 3751 грн. ЗО коп., які просить стягнути з відділу освіти і науки Камінь-Каширської райдержадміністрації.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду від 2 жовтня 2006 р. позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 20 жовтня 2006 р. позовні вимоги відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації задовольненні повністю.

Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації протягом 10 днів, з дня набрання рішенням суду законної сили, кобилу віком 14 років темно-червоного кольору вартістю  1935 грн., лоша світло-коричневого  кольору    вартістю     602     грн.,     воза однокінного металевого на гумовому ходу вартістю 600 грн. 60 коп., хомута вартістю 160 грн., лійці вартістю 40 грн., вуздечку вартістю 50 грн., посторонки вартістю 50 грн., шлею вартістю 45 грн., вужжі вартістю 35 грн., супоню вартістю 5 грн. на загальну суму 3522 грн. 60 коп.

У разі неможливості повернути в натурі будь-якого присудженого майна стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації його вартість в рівних частинах.

Стягнути з кожного, а саме: з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації по 25 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору та по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнуто з відділу освіти та науки Камінь-Каширської райдержадміністрації в користь ОСОБА_1 70 грн. завданих збитків та 60 коп. витрат сплачених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в користь держави 1 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В поданій апеляційній скарзі відповідачі за первинним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням зазначають, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені і неправильно застосовані норми матеріального права, не застосовано закон, який підлягав застосуванню, просять рішення змінити в частині зобов'язання повернути відділу освіти і науки шлеї вартістю 45 грн., посторонків вартістю 50 грн., вужжів вартістю 35 грн., лошати світло-коричневого кольору вартістю 602 грн. і в позові відмовити.

Стягнути з відділу освіти і науки в їх користь 3751 грн. 30 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги сторін по даній справі можуть взаємозараховуватись, не заперечують проти скасування рішення і ухвалення нового, яким стягнути в їх користь 960 грн. 30 коп.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав, представників позивачів Мельницького Ф.І. та Зрум Л.С., які скаргу заперечили, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги із слідуючих підстав.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 з 1995 р. працював сторожем загальноосвітньої школи 1-111 ступеня ІНФОРМАЦІЯ_1 Камінь-Каширського району, а з 31.08.2004 р. почав виконувати обов'язки двірника школи по сумісництву на 0,5 посадового окладу (а.с. 13, 14).

Для утримання та використання для потреб школи відповідачу було передано шкільну кобилу, віз з усією упряжжю, що не заперечується ним.

На утримання кобили ОСОБА_1 надавалась шкільна земельна ділянка та відходи з шкільної їдальні.

За догляд і утримання кобили ОСОБА_1 мав право використовувати її для потреб у власному господарстві.

Відповідач погоджувався на ці умови і протягом 1,5 року жодних претензій щодо компенсації витрат на утримання кобили не заявляв.

В лютому 2006 р. кобила ожеребилась і в квітні цього року лоша було поставлене на баланс відділу освіти і науки (а.с. 11).

 

Після       народження       лошати ОСОБА_1 заявив, що воно належить йому, а школа зобов'язана повернути кошти за утримання кобили і відмовився повернути їх.

Суд першої інстанції, встановивши всі обставини справи і давши їм належну оцінку, прийшов до висновку, що кобила, лоша, віз та вся упряж належить відділу освіти і науки Камінь-Каширської райдержадміністрації, а тому підставно зобов'язав відповідачів повернути їх. (а.с. 10, 11, 12)

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не представили, а судом не добуто жодних доказів про наявність угоди, що школа або відділ освіти брали на себе зобов'язання оплачувати витрати на утримання коня.

Доводи відповідачів, що лоша здохло не знайшли свого ствердження і спростовуються показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4

Рішення відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, порушень норм матеріального і процесуального права не допущено.

Апеляційна скарга не спростовує висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачів по первинному позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду від 20.10.2006 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація