АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА іменем    України

14 грудня 2006 року.                                                                                                 м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі головуючого судді Расевича С.І., суддів Данилюк В.А. та Русинчука М.М. при секре­тарі Царук О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним за апеляційною скаргою позивача на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 5 жовтня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі: позивач - ОСОБА_1; представник позивача - ОСОБА_3; відповідач - ОСОБА_2; представники відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Колегія суддів

встановила:

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 5 жовтня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1., покликаючись на неправильне застосу­вання судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 березня 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції на підставі заяви, поданої 11 лютого 2004 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, актовий запис НОМЕР_1(т. 1 а.с. 58-61).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням су­ду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлю­бу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотич­ного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

В даному випадку реєстрація шлюбу проводилась в особистій присутності чоло­віка та жінки, тобто ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і кожен з них поставив підпис у акті про реєстрацію шлюбу особисто, як того вимагає СК України.

Справа № 22ц~1074/06                                                                        Головуючий в 1 інстанції Лапін О.Ф.

Категорія - спори, що виникають із сімейних                                        Доповідач Расевич С.І.

правовідносин

Посилання апелянта на те, що заява про укладення шлюбу заповнювалась не осо­бами, які мали намір укласти шлюб - ОСОБА_6  та ОСОБА_7., а іншою особою, не за­слуговує на увагу, оскільки особи, які виявили бажання вступити у шлюб, особисто підпису­вали та подавали заяву.

Даний висновок суду першої інстанції підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8  і висновком експерта НОМЕР_2 від 20 червня 2006 року з якого вбачається, що під­писи в заяві про реєстрацію шлюбу від 10 лютого 2004 року, в графі „чоловік" та в актовому записі про шлюб НОМЕР_1 від 12 березня 2004 року, в графі № 10 „Підписи осіб, що зареєстру­вали шлюб", могли бути виконані ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 63-68).

В апеляційній скарзі вказується, що ОСОБА_6 за своїм фізичним і психічним ста­ном не усвідомлював сповна значення своїх дій і не міг керувати ними. Однак дане посилан­ня не знайшло свого підтвердження в суді першої і апеляційної інстанції.

Так із показань свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_6 мав відповідний для свого віку рівень мислення та розумо­вої діяльності, виконував елементарну роботу по дому, спілкувався з рідними та близькими, впізнавав їх. Отже в даному випадку при укладенні шлюбу він усвідомлював сповна значен­ня своїх дій і міг керувати ними.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дав їм відповідну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених у рі­шенні.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального пра­ва.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 5 жовтня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскарже­на шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.