0
Категорія 37 Головуючий I інстанції Чернишов Ю.В
Доповідач суддя Бугрим Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Бугрим Л.М.,
суддів Агєєва О.В. Новосьолової Г.Г.
при секретарі Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації" м.Слов'янська, Новогродівської нотаріальної контори, про визнання недійсними виписки з реєстру прав власності на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за законом видане Новогродівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2, виписку комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації" м. Слов'янська про державну реєстрацію права на житловий будинок, визнання за нею права власності на 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2013 року до Слов'янського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, КП «БТІ» м. Слов'янська, Новогродівської державної нотаріальної контори,про визнання недійсними : витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно видане КП «БТІ» м. Слов'янська від 29.11.2010 року №28173088, свідоцтва про право на спадщину за законом видане Новогродівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2 від 21.02.2011 року, витягу КП «БТІ» м. Слов'янська про державну реєстрацію права на житловий будинок АДРЕСА_1 від 02.03.2011 року на ім'я ОСОБА_2 Просила визнати за нею право власності на 1/2 частку домоволодіння АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вона посилалась на те., що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3. Спадкоємцями її майна, що складалось із будинку АДРЕСА_1 , були діти спадкодавця, тобто вона та ОСОБА_4 22.08.1989 року вона перебуваючи в хворобливому стані написала заяву про відмову у прийнятті спадщини. Однак, у подальшому в судовому порядку оскаржила таку заяву та рішенням суду від 11.09.1995 року за нею та сестрою ОСОБА_4 було визнано право власності за кожною на ? частину жилого будинку, .Її частка виділена в натурі. 19.01.1996 року вона зареєструвала за собою право власності в КП «БТІ» м. Слов'янська. Після цього вона зробила в будинку переобладнання, для виділення своєї частки, у відокремлене приміщення. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла і її спадкоємець - чоловік померлої ОСОБА_2 05.08.2004 р. звернувся в КП «БТІ» для отримання довідки із реєстру прав власності на нерухоме майно. БТІ видало йому довідку для отримання спадщини , в якій помилково зазначило, що єдиним власником домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 06.07.2009 року БТІ м. Слов'янська повторно видало довідку із реєстру прав власності, в якій невірно було зазначено належність до домоволодіння туалету, душу та гаражу, які було побудовано самовільно, та зазначено, що вони є тимчасовими спорудами, а також невірно зазначена площа земельної ділянки 758 кв.м. замість 600кв.м.. Враховуючи зазначені неточності у довідках виданих БТІ, що у свою чергу стало підставою для видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом, в якому також зазначені самовільно побудовані душ, туалет та гараж а також невірно зазначено площа земельної ділянки, вважає, що всі перелічені документи слід визнати недійсними, а тому зважає, що повинно бути відновлено її право на житловий будинок і просить визнати за нею право власності на ? частину спірного домоволодіння..
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового, яким слід задовольнити позовні вимоги.. Зокрема, позивачка посилалась на те,. що, судом першої інстанції були порушені вимоги матеріального та процесуального закону , не було враховано, що починаючі з 1995 року вона користувалась 1\2 частиною спірного будинку та земельною ділянкою. З дозволу виконкому вона зробила переобладнання та окремий вихід. ..З моменту смерті її сестри - ОСОБА_4 в 2003 році ? частина земельної ділянки значиться на нею. Після скасування рішення Слов'янського міськрайонного суду від 11.09.1995 року постановою президії обласного суду не було здійснено поворот виконання рішення суду, а тому ОСОБА_2 не міг набути право власності на спірний жилий будинок . Судом не було враховано , що гараж , вбиральня з душем є самовільним спорудами , а тому на них ОСОБА_2 незаконно було видано свідоцтво про право власностіі . Всі ці обставини не були враховані судом першої інстанції .
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 підтримували доводи апеляційної скарги у повному обсязі , просили рішення суду скасувати та позов задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_10 просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни.
Представник КП « БТІ м. Слов'янська» Бондаренко Д.В. просив рішення суду залишити без зміни, апеляційну скаргу відхилити.
Завідуюча Новогродівської державної нотаріальної контори направила листа на адресу апеляційного суду у якому просила справу розглянути справу без її участі.
Заслухавши доповідь судді , вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню . а рішення суду - залишенню без зміни.
Розглядаючи справу,. суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи , надані докази . яким дав належну оцінку , вірно застосував матеріальний закон та зробив правильний правовий висновок .
Зокрема , судом першої інстанції було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_9 Спадкоємцями її майна, що складалось із будинку АДРЕСА_1, були її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 22.08.1989 року ОСОБА_1 написала заяву до нотаріальної контори про відмову у прийнятті спадщини після смерті матері на користь сестри ОСОБА_4. ОСОБА_4 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та подарувала зазначений будинок своїй дочці ОСОБА_10 07.02.1990 року ОСОБА_10 подарувала цей будинок батькові -ОСОБА_2
Однак, в подальшому ОСОБА_1 в судовому порядку оскаржила свою заяву до нотаріуса про відмову від спадщини, та просила визнати за неї право власності на 1\2 частину спірного житлового будинку та виділити у натурі належну частину. . Рішенням суду від 11.09.1995 року за нею та сестрою ОСОБА_4 було визнано право власності по 1\2 частині будинку і кожній, її частка виділена в натурі.. Отримавши рішення суду 19.01.1996 року ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності в КП «БТІ» м. Слов'янська на підставі зазначеного рішення суду. Після цього вона зробила в будинку переобладнання, для виділення своєї частки, як відокремленого приміщення.
Разом з тим, зазначене рішення суду постановою президії Донецького обласного суду від 27.03.1996року було скасовано і справу повернуто на новий розгляд. Ухвалою суду від 24.06.1998року зазначений позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду. На теперішній час ухвалою апеляційного суду Донецької області ухвала суду від 24.06.1998 року про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду і справа знаходиться в провадженні суду.
Рішення по справі ще не постановлено .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла і спадкоємець її чоловік ОСОБА_2 05.08.2004 р. звернувся в КП «БТІ» для отримання довідки із реєстру прав власності на нерухоме майно. 21.08.2004 р БТІ м. Слов'янська видало йому довідку з реєстру прав власності нерухомого майна для отримання спадщини , в якій помилково зазначило, що єдиним власником домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_4. Вказану помилку було виявлено у січні 2005 року про, що було направлено листа від 14.01.2005року до Новогродівської державної нотаріальної контори. Зазначений витяг повернуто нотаріальної конторою до КП «БТІ» м. Слов'янська і спадкових прав не оформлялось.
24.04.2009 року прокурор м. Слов'янська звернувся з вимогою до КП «БТІ» Слов'янської міської ради, про усунення порушень законодавства, в якій ставилось питання про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1, у зв'язку з тим , що відпали підстави набуття право власності на зазначене майно , оскільки рішення суду від 11.09.1995 року , яким за неї було визнано право власності було скасовано. За зазначеним поданням КП «БТІ» Слов'янської міської ради 28.05.2009 року скасувало запис про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності за на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1. Таким чином, в реєстрі прав власності було залишено запис про право власності на цілий будинок за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 07.02.1990 року.
29.11. 2010 року за заявою ОСОБА_10 , КП «БТІ» Слов'янської міської ради було видано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №28173088, в якому зазначено, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 а в описі об'єкта зазначено-житловий будинок А-1, літня кухня- Б; сарай -В: гараж- Д; огорожа, колодязь та вбиральня з душем-С.
Дослідженням матеріалів спадкової справи судом першої інстанції було встановлено , що зазначений витяг був однією з підстав надання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 від 21.02.2011 року в якому зазначено, що спадщина складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .Успадковується житловий будинок А-1 з усіма надвірними будівлями та спорудами : Б-літня кухня, В-сарай,Д-гараж,2-огорожа.1-колодязь, Є- вбиральня з душем Право власності на вказане нерухоме майно було зареєстровано в БТІ та видано витяг про державну реєстрацію від 2 березня 2011 року в якому зазначено про те, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1\1 частину житлового будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 22. 23 24, 25 том 1 )
. Позивачка ОСОБА_1 оспорюючи недійсність витягів наданих КП БТІ м Слов'янська та свідоцтво про право на спадщину за законом , яке видано Новогродівською державною нотаріальною конторою посилалась на те.,що гараж -Д збудований був відповідачем ОСОБА_2 самовільно , вбиральню з душем збудувала вона замість старого. Разом з тим. позивачка вважала . що на час видачі документів вона вже переобладнала жилий будинок на дві окремі квартири .У витягу від 29.11.2010 року невірно зазначено про те. що гараж , вбиральня з душем є тимчасовими спорудами , що суперечить п. 4.9 Положення « Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», затверджених наказом Держбуду від 05.12. 2000 року № 273. Також позивачка вважала . що свідоцтво про право на спадщину є недійсним на ім'я ОСОБА_2 , оскільки він не надав до нотаріальної контори відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, та правовстановлюючі документи на гараж , вбиральню з душем, і на той час жилий будинок було вже переобладнано на дві ізольовані квартири .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що на час видання оспорюваних витягів діяло Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно , яке затверджене наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02. 2002 року, і яким передбачалось, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно територіальними одиницями.
Також суд обґрунтовано послався на п.5.2 цього положення у відповідності до якого витяг з реєстру прав або інформаційна довідка видається на підставі відомостей . які містяться в реєстрі прав відповідного запиту . Пунктом 5.8 цього положення передбачається обсяг інформації . який повинен містити витяг з реєстру.
Також є правильним висновок суду першої інстанції щодо визначення статусу гаражу,вбиральні з душем у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно як тимчасові споруди , що відповідало п.4.9 Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджених наказом Держбуду № 273 від 05.12.2000 року, ( який був чинним до 19.01.2010 року ) . На той час не вимагалось надання дозволу на виконання будівельних робіт щодо тимчасових споруд, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштування фундаментів.
Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені тимчасові споруди : гараж , вбиральня з душем не є самовільно збудованими спорудами , а тому доводи позивачки про те, що за таких обставин не може бути видане свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2 на нерухоме майно є непереконливими .
Також суд першої інстанції враховував , що на час розгляду справи позивачка ОСОБА_1 не є власником ( співвласником) частини спірного жилого будинку , а тому у такому випадку відсутні підстави для висновку про порушення її права .
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_10 про визнання недійсною заяви про відмову від спадщини, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, частково недійсним договорів дарування відмовлено у повному обсязі. Вказане рішення суду набрало чинності . Інші її позови щодо визнання права власності на спірний жилий будинок ще судом не вирішені.
При відсутності правочинів щодо переходу права власності на позивачку на спірний жилий будинок , суд правильно вважав . що заявлені нею вимоги про визнання права власності на ? частину житлового будинку не підлягають задоволенню , а такі підстави на які вона посилалась як переобладнання житлового будинку на дві окремих квартири та те.,що вона є користувачем земельної ділянки не є підставами у відповідності до яких особа набуває право власності .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те. що, при розгляді справи судом першої інстанції не були враховані обставини та факти, на які вона посилалась . зокрема , що вона користувалась жилим будинком починаючі з 1995 року , зробила переобладнання жилого будинку на дві квартири і є користувачем земельної ділянки не можна прийняти до уваги, оскільки ці факти не є підставами для набуття нею права власності. Вказані факти та обставини перевірялись судом першої інстанції і їм судом дана належна та правильна правова оцінка.
Також є непереконливими посилання апелянта на те,. що оскільки відповідач ОСОБА_2 не зареєструвався як землекористувач земельної ділянки, ? частини якої числиться за нею, а друга - за померлою сестрою ОСОБА_4, то у такому випадку ОСОБА_2 не набув прав власника на спірний жилий будинок. У даному випадку закон не пов'язує набуття права власності на нерухоме майно в залежності від права користування земельною ділянкою на якому розташоване це майно.. .
Не можна погодиться з доводами апелянта , про те, що оскільки за рішенням суду від 11.09,1995 року , яке було скасовано постановою президії обласного суду не було постановлено ухвалу про поворот виконання рішення, то реєстрація права власника на жилий будинок за ОСОБА_2 не могла відбутись. Такі доводи не ґрунтуються на законі і є непереконливими..
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається
Згідно із положенням ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права..
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: