Головуючий і інстанції Шестопалова Я.В.

Доповідач Бугрим Л.М.

Категорія 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Бугрим Л.М.,

суддів Халаджи О.В. Мірути О.А.,

при секретарі Лавицькому Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 19 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі - продажу недійсним в частині покупця та визнання покупцем,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання угоди частково недійсним в частині покупця та визнанні покупцем за договором купівлі - продажу . В обґрунтування позову вона посилалась те, що 16 жовтня 2011 року між її чоловіком та продавцем ОСОБА_3 було укладено попередній договір про задаток в сумі 160 000 грн. в рахунок оплати майбутнього договору купівлі - продажу жилого будинку.. 22 грудня 2011 року було укладено договір купівлі - продажу будинку. Кошти за будинок при укладанні договору купівлі - продажу будинку були передані продавцю її чоловіком, у сумі 495837 грн. однак договір купівлі - продажу було оформлена на ім'я її батька ОСОБА_1 Вважала себе покупцем квартири за вказаним договором .З вказаних підстав просила задовольнити позов. Одночасно вона звернулась з письмовою заявою до суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний жилий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від 19 вересня 2013 року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову була задоволена. Було накладено арешт на домоволодіння , яке складається з двох житлових будинків , що знаходяться на земельній ділянці площею 0,1523 га у АДРЕСА_1 .

На вказану ухвалу суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування ухвали суду , оскільки вказана ухвала порушує його права власника. Посилався на те . що він є людиною похилого віку , має намір розпорядитись цим майном , продати спірний житловий будинок , а собі придбати 1- кімнатну квартиру , та за решту коштів найняти людину для догляду за собою.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримувала доводи апеляційної скарги . просили ухвалу суду скасувати та відмовити ОСОБА_2 у заяві про забезпечення позову.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась , про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином .

Заслухавши доповідь судді , вислухавши пояснення відповідача та його представника ,. перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без зміни виходячи з наступного .

Задовольняючі заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову , суд першої інстанції виходив з того , що заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що домоволодіння на яке вона претендує має намір продати її батько - відповідач по справі ОСОБА_1, що упослідуючому буде унеможливлювати виконання рішення суду . На підтвердження своїх доводів вона надала роздруківку об'яви з інтернет - сайту про продаж домоволодіння по АДРЕСА_1.

Вказаний висновок суду першої інстанції є правильним та таким що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону..

Зокрема ,згідно з положенням ч.1, ч.3, . 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом , заходи забезпечення позову Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи , якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями , які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно - процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову.» розглядаючи заяву про забезпечення позову , суд ( суддя ) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Судом першої інстанції встановлено , що і не спростовувалось у судовому засіданні апеляційного суду відповідачем ОСОБА_1 він дійсно має намір продати спірне домоволодіння і приймає для цього відповідні заходи .

За таких підстав, висновок суду про необхідність накладення арешту на домоволодіння відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстав для скасування ухвали суду про накладення арешту на доволодіння та для висновків про її незаконність не вбачається.

Доводи апеляційної скарги , про те що накладення арешту на домоволодіння порушує права власника будинку не є підставами для скасування ухвали суду . У даному випадку обмеження права власника на певний період передбачено законом, тим більш, що до прийняття рішення суду по суті відповідач має намір реалізувати спірне домоволодіння.

Ухвала суду постановлена з дотриманням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається .

Згідно з положенням ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу т і залишає ухвалу без змін , якщо судом першої інстанції постановлена ухвала з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Донецька від 19 вересня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: