0
Головуючий I інстанції Пруднікова Г.М.
Суддя-доповідач: Бугрим Л.М.
категорія 25
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Бугрим Л.М.,
суддів Халаджи О.В. Мірути О.А.
при секретарі Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування", третя особа публічне акціонерне товариство "Альфа Банк", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за договором страхування транспортного засобу, -
В С Т А Н О В И В :
Рішеннням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю « Експресс страхування « ( філії « Октябрьский Автоцентр») ( далі відповідач ), третя особа ПАТ « Альфа Банк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення, постановлення нового рішення . яким позовні вимоги слід задовольнити . В обґрунтування доводів апеляційної скарги вона посилалась на те , що судом при розгляді справи було допущено порушення норм матеріального та процесуального закону. Судом не було прийнято до уваги , що виною особою у ДТП є ОСОБА_3, а водій ОСОБА_4 який керував належною її автомашиною намагався уникнути зіткнення автомобілів , однак у нього була відсутня технічна можливість . Пошкодження належної автомашини у ДТП є страховим випадком і тому на підставі укладеного нею з товариством з додатковою відповідальністю « Експресс страхування « договору добровільного страхування наземного транспортного засобу останній повинен був відшкодувати шкоду спричинену унаслідок ДТП. Вона в установленому законом порядку одразу повідомила страховика , однак її було відмовлено у страховій виплаті незаконно. У процесі управління належною її автомашиною 10 серпня 2012 року погіршився стан її здоров'я , керувати автомашиною вона не могла і тому керування автомашиною доручила водію ОСОБА_4 і цей випадок є крайньою необхідністю , оскільки вона повинна була добратися до міста та звернутись до лікарні. Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції . Страхова компанія грубо порушила умови договору страхування, зокрема п.3.3.2 та необґрунтовано відмовила у виплаті страхової суми за пошкоджений автомобіль та інших витратах пов'язаних з ДТП.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_5 підтримували доводи апеляційної скарги . просили рішення суду скасувати та позов задовольнити.
Представник товариства з додатковою відповідальністю « Експресс страхування « Мартинюк С.М. просив рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу . посилаючись , що даний випадок не є страховим. На час ДТП автомашиною , яка належала позивачці керувала не вона , а інша особа і такий випадок не передбачено умовами добровільного страхування . При укладанні договору страхування ОСОБА_2 не була позбавлена можливості зазначити і інших водіїв автомашини , однак при цьому вона повинна була оплатити ризики по збільшеному страховому тарифу.
Заслухавши доповідь судді . вислухавши пояснення сторін . перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає . що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а рішення суду - залишенню без зміни виходячи з наступного .
Зокрема, у процесі розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що 15.06.2012 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 202.12.2123029, згідно якого було застраховано майнові інтереси відносно автомобіля KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1.
10.08.2012 року позивачка разом із своїм знайомим ОСОБА_4 на автомобілі KIA Cerato, державний номер НОМЕР_1. рухалися по автодорозі Знам'янка - Луганськ - Ізваріне в напрямку до м. Красноармійська Донецької області. Позивачка перебувала на пасажирському сидінні автомобіля . Рухалися вони по смузі свого руху в колоні автомобілів зі швидкістю 80 км/год. при дозволеній швидкості 90 км/год. Приблизно о 14 годині 50 хвилин на смугу їх руху різко виїхав автомобіль SKODA FABIA, транзитний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 ОСОБА_7 спробував уникнути зіткнення, проте у зв'язку з відсутністю у нього технічної можливості уникнути зіткнення не вдалося, автомобілі зіткнулись і автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження.
За даним фактом СВ Красноармійського МВ (з обслуговування м. Красноарміська та Красноармійського району ) ГУМВС України в Донецькій області 13 серпня 2012 року порушено кримінальну № 42-12-03-2203 за ст. 286 ч. 1 КК України.
У зазначеному ДТП визнано винним ОСОБА_3 і йому 29.10.2012 року пред'явлено звинувачення за ст. 286 ч.1 КК України.
10 серпня 2012 року позивачкою було повідомлено на гарячу лінію страховою компанії ТДВ «Експрес Страхування» про подію ДТП, а 13.08.2012 року позивачка подала заяву до страхової компанію про настання страхового випадку. Розмір страхової суми за договором становить 199200 гривень. Вартість матеріального збитку заподіяного позивачки як власнику автомобіля згідно проведеної у кримінальної справи авто товарознавчої експертизи № 109 від 17 вересня 2012 року становить 106653,71 грн. Крім того, на послуги евакуатора для транспортування пошкодження автомобіля від штрафної автостоянки до СТО ( для складання калькуляції ремонту автомобіля ) витрачено 818 грн. Послуги штрафної стоянки склали 4740,40 грн. Разом матеріальна шкода становить 113966,21 грн.
На вказану заяву позивачкою була отримана відповідь за підписом директора ТДВ «Експрес Страхування» Скрипника А.А, вих. № 3629 від 17 серпня 2012 року про відмову у виплаті страхового відшкодування за пошкодження автомобіля у зв'язку з тим, що нею порушено вимоги п. 8.3.2., 12.2.4 і 12.2.5 договору страхування.
Законом України « По страхування « регулюються відносини у сфері страхування та його дія не поширюється на державне соціальне страхування.
Як визначено ст.. 1 цього закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків ) визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів ( страхових внесків , страхових премій) та доходів від розміщення цих коштів.
Згідно з ч.1 ст. 6 зазначеного закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування , що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладанні договору страхування відповідно до законодавства Згідно з п.6 цієї статті до видів добровільного страхування відноситься страхування наземного транспорту ( крім залізничного )
Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 15.06.2012 року на страхування транспортного засобу вона просила страхову компанію укласти з нею договір добровільного страхування наземного транспортного засобу згідно з наведеною нижче інформацією. Зокрема , у пункті 5 цієї заяви у графі кількість осіб . допущених до керування вона зазначала лише себе - ОСОБА_2 ( а.с. 110 зв). Позивачка на час укладання договору добровільного страхування була ознайомлена з умовами та правилами страхування відповідача ,що випливає з п.9 цієї заяви . Також в заяві вона підтвердила про те, що всі наведені нею в заяві на страхування твердження і свідчення є правдивими і ніяка інформація, щодо об'єкту страхування не була прихована вказана заява є невід'ємною частиною договору добровільного страхування.
Як вбачається з п. 12.2.5 розділу 12 страховик не відшкодовує збитки під час керування транспортним засобом особою не зазначеною в заяві на страхування . як така, що є допущеною до керування транспортним засобом .
Між тим, як вбачається із страхового акту № 3.12.5810-01 на час дорожньо-транспортної пригоди у якій було пошкоджено автомобіль позивачки керування транспортним засобом нею було доручено водію ОСОБА_4 тобто особі . яка не зазначена у договорі страхування.
Вказані обставини були підтверджені позивачкою та не спростовувались .
У відповідності з положеннями ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона ( страховик) зобов'язується у разі певної події ( страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі , визначеній у договорі грошову суму (страхову виплату ) , а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За таких обставин , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку . про те , що умовами добровільного страхування не передбачено керування транспортним засобом , окрім позивачки ще й іншими особами , тому пошкодження транспортного засобу внаслідок управління ним третіми особами, які не внесені до договору страхування не покривається страховим захистом та не є страховим випадком. Виходячи з вказаних обставин у страхової компанії були підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування
Вказаний висновок суду є правильним , відповідає фактичним обставинам справи , положенням закону.
Доводи апеляційної скарги про те ,що судом не було прийнято до уваги стан здоров'я позивачки через що вона не могла сама керувати автомашиною , а тому такий випадок слід вважати як крайняя необхідність та вважати зазначену дорожньо - транспортну пригоду у якій було пошкоджено автомобіль позивачки - страховим випадком є непереконливі та не випливають з положень конкретного договору страхування .
Не впливають на висновок суду посилання апелянта на те, водій . який керував належною її автомашиною ОСОБА_4 не допустив порушень правил дорожнього руху
Також безпідставні твердження апелянта про порушення судом норм матеріального та процесуального закону у процесі розгляду справи.
Інші доводи скарги також висновків суду не спростовують.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15 жовтня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення , та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: