Головуючий 1 інстанції Ткаченко Л.В.

Доповідач Кішкіна І.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової Т.І.,

суддів Биліна Т.І., Кішкіної І.В.,

при секретарі Козаку І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», яке перейменоване в Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2010 року,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2010 року позов відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 191455,42 грн., пеню та 3% річних в сумі 6449,95 грн., судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., всього 199725,37 грн.

З вказаним рішенням суду не погодились відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та оскаржили його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити,

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначили, що у них на сьогоднішній день заборгованість складає 7758,67 дол. США, прострочена заборгованість відсутня, вони сплачують кредит за графіком, а позивач зловживає своїм правом на захист в судовому порядку.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу задовольнити.

Представник позивача ВАТ «ВТБ Банк» в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання, згідно якого просить справу розглянути за відсутності представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги банка про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу за кредитнім договором, суд першої інстанції виходив з того, що між банком та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту, виконання якого було забезпечено договором поруки, укладеним між банком та відповідачкою ОСОБА_2 Оскільки ОСОБА_1 порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів, а поручитель відповідає солідарно із боржником за невиконання кредитного договору, суд першої інстанції прийшов до висновку про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу.

Такий висновок суду є правильним і ґрунтується на законі та встановлених в судовому засіданні обставинах.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 17 липня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту, згідно з умовами якого останній отримав кредит в сумі 24917 дол. США, строком повернення до 16 липня 2015 року зі сплатою 13,5 % річних за його користування.

Пунктом 9.1 кредитного договору від 17 липня 2008 року передбачена відповідальність відповідача ОСОБА_1 у разі прострочення виконання своїх зобов'язань щодо повернення та/або сплати процентів, а також комісій, відповідно до якого відповідач сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% в день від суми невиконаних зобов'язань.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 від 17 липня 2008 року було укладено договір поруки, за яким остання зобов'язалась відповідати перед банком в повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків.

Крім того, в забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_1 17 липня 2008 року був укладений договір застави, згідно з яким відповідач передав у заставу транспортний засіб легковий сєдан марки «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_1.

З наданого письмового розрахунку заборгованості за кредитним договором, укладеного з ОСОБА_1, вбачається, що станом на 13 жовтня 2009 року заборгованість за кредитом складає 23961,88 доларів США, пеня за час прострочення кредиту - 3855,38 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 2488,88 грн., 3% річних від суми простроченого кредиту - 64,22 грн., 3% річних від суми прострочених відсотків - 41,47 грн..

За курсом Національного Банку України станом на 25 лютого 2010 року 100 доларів США складає 799 грн., а тому заборгованість за кредитним договором складає 23961,88 доларів США на день прийняття рішення по справі еквівалентна 191455,42 грн.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Суд першої інстанції правильно визначився з нормами матеріального права, які регулюють правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами і обґрунтовано дійшов висновку про порушення станом на 13 жовтня 2009 року ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором кредиту і необхідності стягнення з нього та поручителя ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що прострочена заборгованість за кредитом у відповідачів відсутня, вони сплачують кредит за графіком банку, не відповідають дійсності, оскільки на час звернення позивача до суду з даним позовом станом на 13 жовтня 2009 року за зазначеним кредитним договором відповідачем були порушені зобов'язання по сплаті кредитних коштів, заборгованість складала 191943,66 грн. та 6449,95 грн., на час ухвалення рішення судом першої інстанції 25 лютого 2010 року з наданих позивачем довідок вбачається, що відповідачем погашення заборгованості здійснювалось частково частинами вже після звернення позивача до суду та існувала непогашена заборгованість, тобто існувало прострочення повернення чергової частини позики, а тому позивач мав право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення про скасування оскаржуваного рішення. Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому згідно із статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді