Справа № 22ц/775/2486/13 Головуючий в I інстанції Карабаза Н.Ф.
Категорія 46 Доповідач Кішкіна І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Новосядлої В.М.,
суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,
при секретарі Мишко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про встановлення факту проживання однією сім'єю та зобов'язання призначити та виплатити одноразову допомогу,
в с т а н о в и в :
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про встановлення факту проживання однією сім'єю та зобов'язання призначити та виплатити одноразову допомогу, в якому зазначила, що вона з 27 вересня 2003 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 року при виконанні своїх трудових обов'язків електрослюсаря підземного в ВП «Шахтоуправління ім.. 17 партз'їзду» у результаті нещасного випадку загинув її чоловік ОСОБА_2 Відповідачем було відмовлено в призначенні їй одноразової допомоги у випадку втрати годувальника в розмірі п'ятирічного заробітку, оскільки на момент загибелі чоловіка вони були зареєстровані за різними адресами, але мешкали однією сім'єю з часу реєстрації шлюбу по день загибелі чоловіка за адресою: АДРЕСА_1, за даною адресою були зареєстровані її чоловік та син. Просить встановити факт сумісного проживання за вказаною адресою однією родиною з її чоловіком в період з вересня 2003 року по день смерті та зобов'язати відповідача призначити та виплатити їй страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника в розмірі не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого.
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про встановлення факту проживання однією сім'єю та зобов'язання призначити та виплатити одноразову допомогу задоволені.
З вказаним рішенням не погодився відповідач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення були неправильно застосовані норми процесуального і матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а саме: відповідно до ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для отримання одноразової допомоги у розмірі п'ятирічного заробітку і заробітку за один рік, позивачці необхідно довести, що вона перебувала на утриманні загиблого чоловіка, а не встановити факт проживання однією сім'єю. Позивачкою на сина вже було отримано від відповідача одноразову допомогу у зв'язку з втратою годувальника в розмірі однорічного заробітку в сумі 55785,60 грн., крім того, їй та її сину щомісячно призначаються страхові виплати.
Представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і м. Шахтарську Новиков В.М., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної інстанції просила апеляційну скаргу відхилити.
Представник позивачки ОСОБА_5, яка діє на підставі договору, в судовому засіданні апеляційної інстанції просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 27 вересня 2003 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2.
Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року при виконанні своїх трудових обов'язків електрослюсаря підземного на підприємстві ВП «Шахтоуправління імені 17 Партз'їзду» у результаті нещасного випадку загинув ОСОБА_2.
Відповідачем було відмовлено позивачці в призначенні одноразової допомоги у випадку втрати годувальника у розмірі п'ятирічного заробітку, оскільки на момент: загибелі чоловіка позивачки вони були зареєстровані за різними адресами. Позивачка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, а чоловік ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_3 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. Але фактично вони мешкали всі разом за останньою адресою.
Відповідно до постанови відділення фонду у м. Шахтарську № 564/4408/4408/2 від 06 грудня 2012 року «Про призначення одноразової допомоги сім'ї та особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого» ОСОБА_3 було нараховано та сплачено одноразову допомогу особі, яка має на це право в разі смерті годувальника в розмірі однорічного заробітку загиблого, в розмірі 55785,60 грн.
Окрім цього, відповідно до постанови відділення фонду у м. Шахтарську №0564/4408/4408/3 від 06 грудня 2012 року «Про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого» ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було призначено щомісячні страхові виплати.
Згідно із ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 п.1 п. б ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застраховане чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ОСОБА_1 та загиблий ОСОБА_2 хоч і були зареєстровані за різними адресами, фактично проживали однією сім'єю, були одружені, виховували спільну дитину, мали спільний бюджет та інше.
Однак, зобов'язуючи відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу у розмірі п'ятирічного заробітку чоловіка, суд першої інстанції передчасно прийшов до вказаного висновку.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги. Фонд соціального страхування від нещасних випадків приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.
За таких обставин, позивачка повинна звернутись до відділення виконавчої дирекції Фонду із зазначеними статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» документами і лише у разі відмови Фонду призначити їй та виплатити одноразову допомогу оскаржити дії Фонду до суду.
Таким чином, оскільки судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, у зв'язку з цим, неправильно застосовано матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в частині позовних вимог.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, як зазначено статтею 309 ЦПК України, є недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню в частині зобов'язання призначити та виплатити одноразову допомогу у розмірі не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року в частині зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську призначити та виплатити одноразову допомогу ОСОБА_1 у розмірі не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську про зобов'язання призначити та виплатити одноразову допомогу у розмірі не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого відмовити.
В решті частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді