Справа № 22ц-775/8829/13 Головуючий 1 інстанції Подолянчук І.М.
Категорія 51 Доповідач Кішкіна І.В.
Р І ШЕ Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Новосядлої В.М.
суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,
при секретарі Козаку І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2013 року та на додаткове рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 08 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
В березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ККП Донецької міської ради «Донелектроавторанс», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, про зобов'язання вчинити певні дії, в якому посилається на те, що вона працювала в ККП Донецької міськради «Донелектроавтотранс» кондуктором-контролером в службі організації збору доходів. 27 жовтня 2010 року під час роботи з нею трапився нещасний випадок, вона отримала ушкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступеневого суглобу. У зв'язку з настанням нещасного випаду відповідач надав їй акт форми Н-1 №6 від 19 жовтня 2010 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, з зазначенням діагнозу згідно з листком непрацездатності лікувального закладу (висновок № 144/2459 від 12 жовтня 2012 року), в якому вказано, що вона отримала пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступеневого суглобу, що відповідає коду S93.4 МКХ-10. Але ушкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступеневого суглобу підпадає під класифікацію за кодом S93.2 МКХ-10. Згідно висновку ЛКК центральної міської лікарні № 24 № 144/2459/1 від 12 жовтня 2012 року, вона перебувала на лікуванні у травматолога ЦКБ № 24 з 27 жовтня 2010 року з приводу пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступневого суглобу, що відповідає коду S93.2 МКХ-10, цей висновок надавався для внесення змін у акт за формою Н-1. На її звернення до відповідача їй було відмовлено у зміні коду МКХ-10 з посиланням на висновок № 144/2459 від 12 жовтня 2012 року, в той час як відповідач повинен був його змінити, так як єдиною підставою для його внесення є висновок ЛКК. Листом Центру медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька № 01/821 від 26 листопада 2012 року її було повідомлено, що висновок ЛКК № 144/2459/1 від 12 жовтня 2012 року є помилковим, а дійсним є висновок ЛКК № 144/2459/1 від 12 жовтня 2012 року, згідно якого у неї наявне пошкодження зв'язувального апарату гомілкового-ступневого суглобу, що відповідає коду S93.2 МКХ-10. Листом № 01/06.3953 від 03 грудня 2012 року управління охорони здоров'я Донецької міськради зазначено, що їй видано висновок №144/2459/1 з кодом S93.2 МКХ-10.
ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та зазначила, що 21 травня 2012 року вона була переведена продавцем 3-ї категорії у трамвайному депо № 3. Нею до відділу кадрів відповідача надався висновок ЛКК центральної міської лікарні № 24 від 18 липня 2011 року № 1350, згідно якого їй протипоказана робота з довгим перебуванням на ногах, показана легка праця, теж саме зазначено в висновку ЛКК «ЦПМСД №6» від 07 травня 2012 року. При переведенні її на іншу посаду з 09 березня 2007 року, відповідач був зобов'язаний зберегти попередній середній заробіток. В результаті протиправної бездіяльності відповідача і відмови надати їй правильний акт форми Н-1, нарахувати їй заробітну плату у відповідності до діючого законодавства, вона втратила нормальний сон, крім постійного болю від перенесеної травми вона має ще й постійний головний біль, вимушена приймати знеболювальне, переймається, що відновлення її порушених прав взагалі не відбудеться, вимушена звертатися до різних інстанцій, у тому числі і до суду. Просить зобов'язати відповідача видати їй акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, з зазначенням пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10, зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити їй заробітну плату у розмірі попереднього середнього заробітку за час роботи кондуктором-контролером у службі організації збору доходів на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи продавцем 3-ї категорії у трамвайному депо № 3, починаючи з 21 травня 2012 року, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 20000 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2013 року та додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 08 серпня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_1 до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, про зобов'язання відповідача видати їй акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, з зазначенням пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10, зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити їй заробітну плату у розмірі попереднього середнього заробітку за час роботи кондуктором-контролером у службі організації збору доходів на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи продавцем 3-ї категорії у трамвайному депо № 3, починаючи з 21 травня 2012 року, стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в сумі 20000 грн. відмовлено.
З вказаним рішенням не погодились позивачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати частково, ухвалити нове, яким частково задовольнити її позовні вимоги в частині зобов'язання видати акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом із зазначенням пошкодження зв'язувального апарату лівого-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10 та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд при ухваленні рішення безпідставно не прийняв до уваги, що саме відповідач повинен утворювати комісію щодо розслідування нещасного випадку та затвердження акту форми Н-1, її вимога внести в акт вірного коду її діагнозу, підтверджується медичними висновками, суд повинен був долучити до участі у справі в якості відповідача ТУ Держгірпромнагляду у Донецькій області, її діагноз пошкодження гомілково-ступеневого суглобу, включає в себе і поняття розриву, оскільки є більш об'ємним поняттям, в результаті неправомірних дій відповідача вона переживає моральні страждання, а тому має право на отримання моральної шкоди.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представники позивачки ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, та ОСОБА_4, який діє на підставі договору, в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Представник відповідача ККП Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» Мельникова Д.В., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційного суду просила відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін.
Представники третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька у судовому засіданні Лоза Р.С. та Мамон Н.О., які діють на підставі довіреності, в судовому засіданні просили відхилити апеляційну скаргу позивачку а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходив з того, що в судовому засіданні не було встановлено наявності будь-яких неправомірних рішень, винних дій чи бездіяльності відповідача щодо позивачки ОСОБА_1, тобто не було встановлено самого факту спричинення відповідачем позивачці в тому числі і моральної шкоди, законом не передбачено внесення змін до актів спеціальної комісії.
З такими висновками суду погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що з 09 березня 2007 року позивачка ОСОБА_1 працювала в ККП Донецької міської ради «Донелектроавторанс» кондуктором-контролером у службі організації збору доходів.
27 жовтня 2010 року під час роботи кондуктором-контролером з позивачкою на виробництві стався нещасний випадок, під час якого вона отримала пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступневого суглобу.
Відповідач ККП Донецької міської ради «Донелектроавторанс» надав позиваці акт форми Н-1 від 18 січня 2011 року про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, на підставі діагнозу, встановленого в листку непрацездатності серії АВЖ № 205099: «Пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступеневого суглобу», що відповідає коду S 93.4 МКХ-10.
Згідно висновку лікувально-консультативної комісії центральної міської лікарні №24 № 144/2459/1 від 12 жовтня 2012 року позивачка вона перебувала на лікуванні у травматолога ЦКБ № 24 з 27 жовтня 2010 року з приводу пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10.
Листом Центру медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька № 01/821 від 26 листопада 2012 року ОСОБА_1 було повідомлено, що висновок ЛКК № 144/2459/1 від 12 жовтня 2012 року з зазначенням коду S 93.4 МКХ-10 є помилковим, дійсним є висновок ЛКК № 144/2459/1 від 12 жовтня 2012 року, згідно якого у неї наявне пошкодження зв'язувального апарату гомілкового-ступневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10.
Відповідно до листа № 01/06.3953 від 03 грудня 2012 року управління охорони здоров'я Донецької міської ради зазначено, що у зв'язку зі зверненням та незгодою позивачки з кодом МКХ-10, адміністрацією ЦПМСП № 6 м. Донецька їй видано висновок № 144/2459/1 з кодом S 93.2 МКХ-10.
На виконання наказу № 01/2-5 від 18 вересня 2012 року територіального управління держміськпромнагляду в Донецькій області ККП Донецької міської ради «Донелектроавторанс» провело повторне дослідження даного нещасного випадку, в результаті чого 18 жовтня 2012 року був складений повторний акт форми Н-1 за № 6 на підставі висновку № 144/2459 від 12 жовтня 2012 року центру первинної медико-санітарної допомоги № 6, згідно якого позивачка перебувала на лікуванні у травматолога ЦМКЛ № 24 з приводу пошкодження зв'язувального апарату гомілкового-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10, але в пункті 9 акту зазначено код S 93.4 МКХ-10.
Як пояснили представники відповідача в судовому засіданні апеляційного суду код S 93.4 МКХ-10 був зазначений відповідачем в п. 9 акту відповідно до Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10), оскільки діагноз позички відповідає саме коду S 93.4 «розтягнення та перенапруження зв'язок гомілкового-ступеневого суглобу».
Згідно із п. 19. «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом; визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3) у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.
Відповідно до п. 32 зазначеного Порядку посадова особа Держнаглядохоронпраці має право у разі необхідності із залученням представників відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду та профспілкової організації, членом якої є потерпілий, проводити розслідування нещасного випадку (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку або його приховання тощо) і видавати обов'язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 щодо необхідності визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом, складання або перегляду акта за формою Н-1 та взяття його на облік.
В додатках до вказаного Порядку зазначені пояснення щодо заповнення акта за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, а саме у пункті 9 діагноз зазначається згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу і кодується відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ-10). Запис робиться на підставі висновку, що складається лікарем, який проводив огляд потерпілого.
В висновку лікувально-консультативної комісії центральної міської лікарні №24 №144/2459/1 від 12 жовтня 2012 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10 (а.с.8-10).
На підставі зазначеного висновку заповнено пункт 9 акту про нещасний випадок та зазначено діагноз ушкодження зв'язувального апарату лівого гомілкового-ступневого суглобу, але при цьому код МКХ-10 зазначено S 93.4 (а.с.4-7).
Таким чином, відповідач повинен був заповнити пункт 9 акту за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, 18 жовтня 2012 року за № 6 на підставі висновку лікувально-профілактичного закладу з кодуванням відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ-10), який був наданий позивачкою з центральної міської лікарні.
При цьому відповідач не мав підстав змінювати зазначений висновок лікувально-консультативної комісії лікарні на свій розсуд с посиланням на МКХ-10, оскільки відповідно до п.63 вищенаведеного Порядку у спірних випадках рішення у разі незгоди хворого або роботодавця щодо встановлення діагнозу оскаржується в судовому порядку.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» видати позивачці акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, з зазначенням пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілково-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10, підлягають задоволенню.
Згідно із ст.ст. 23, 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин.
Аналізуючи наведену норму матеріального права та встановлені судом обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що наявність моральних страждань позивачки доведена, оскільки в результаті відмови відповідача надати їй акт форми Н-1 з діагнозом та кодом МКХ-10, вона вимушена для відновлення її порушених прав звертатися до різних інстанцій, у тому числі і до суду, при цьому компенсацію моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача необхідно зменшити до 1000 гривень. При визначенні розміру компенсації, апеляційний суд враховує всю глибину фізичних та моральних страждань позивачки, і знаходить цю суму достатньою для компенсації заподіяної їй моральної шкоди.
Рішеня суду в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити позивачці заробітну плату у розмірі попереднього середнього заробітку за час роботи кондуктором-контролером у службі організації збору доходів на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи продавцем 3-ї категорії у трамвайному депо № 3, починаючи з 21 травня 2012 року, ОСОБА_1 не оскаржувалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання видати акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом з зазначенням пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілково-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10 та відшкодування моральної шкоди, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивачки з зазначених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України, апеляційний суд,
в и р і ш и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 05 серпня 2013 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 08 серпня 2013 року в частині зобов'язання видати акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом з зазначенням пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілково-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10 та відшкодування моральної шкоди скасувати.
Зобов'язати комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» видати ОСОБА_1 акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом з зазначенням пошкодження зв'язувального апарату лівого гомілково-ступеневого суглобу, що відповідає коду S 93.2 МКХ-10.
Стягнути з комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 (одну тисячу) гривень.
Рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькелектроавтотранс», третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, про зобов'язання нарахувати за сплатити заробітну плату в розмірі попереднього заробітку не оскаржувалось.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді