Справа № 166/1419/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Савчук М.А.

Провадження № 22-ц/773/1784/13 Категорія: 31 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів: Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

при секретарі Перебойчуку Р.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2013 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 898 грн. 21 коп. по відшкодуванню матеріальної шкоди, в рахунок якої 297 грн. 39 коп. сплачено, 4000 грн. по відшкодуванню моральної шкоди, в рахунок якої 1000 грн. сплачено та 100 грн. витрат на правову допомогу, а всього 4998 грн. 21 коп., з яких 1297 грн. 39 коп. сплачено.

Стягнути з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 229 грн.40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дане рішення є занадто суворим та винесене без з'ясування всіх обставин справи та не відповідає вимогам цивільного законодавства. Просить скасувати рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2013 року.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримала з підстав, в ній зазначених.

Позивач заперечив апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 заподіяла позивачу ОСОБА_1 тілесні ушкодження середньої тяжкості, чим завдала останньому майнову та моральну шкоду.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 16 серпня 2012 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України і призначено покарання у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік із відрахуванням у дохід держави заробітку в розмірі 10 (десяти) відсотків.

Згідно вказаного вироку 12 липня 2011 року в обідню пору підсудна ОСОБА_2, знаходячись на території, що межує між ділянками підсудної та потерпілого, що у с. Самари Ратнівського району Волинської області, на грунті особистих неприязних відносин умисно нанесла декілька ударів дерев'яною дошкою потерпілому ОСОБА_1, заподіявши останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому лівої ліктьової кістки, що потягнуло тривалий розлад здоров'я, терміном більше 21 дня, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 34 від 2 серпня 2011 року (а.с. 55-59).

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідач ОСОБА_2 своїми неправомірними діями, за які засуджена вироком суду, заподіяла майнову шкоду потерпілому ОСОБА_1, що полягає у понесенні витрат на придбання ліків, на проїзд, на поштові відправлення та підлягає відшкодуванню в силу ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Як вбачається з чеків, які знаходяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 витрачав власні кошти на ліки, квитки на проїзд та поштові відправлення.

Доводи відповідача про те, що позивач добирався попутним транспортом, а пізніше брав квитки у перевізників не підтверджуються жодними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно роз'яснень, викладених у пунктах 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачу, внаслідок неправомірних дій відповідача, що проявились у нанесені йому тілесних ушкоджень, була заподіяна моральна шкода, яка полягала у перенесені фізичного болю і страждань, порушенні звичних норм життя та докладені значних зусиль для його відновлення.

Тому, виходячи з принципів розумності й справедливості та характеру й обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок злочинних дій відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не є підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 61 ч. 4, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді