Головуючий у 1 інст. Кулик Т.Г.
Доповідач Терещенко І.В.
Категорія ч.1 ст. 125, ч.2 ст.190 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - судді Терещенко І.В.,
суддів: Брагіна І.Б., Повзло В.В.,
при секретарі Підчасовій Ю.А.,
з участю прокурора Безпалого К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальне провадження №1201305100001297 за апеляційною скаргою заступника прокурора Донецької області Єгорова О.Є. на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 жовтня 2013 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Макіївки Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, інваліда 3-ї групи, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 15.08.2013 року Червоногвардійським районним судом м. Макіївки за ч.1 ст. 129 КК України до 6 місяців арешту засуджено за ч.1 ст. 125 КК України до 1 року виправних робіт з утриманням 10% заробітної плати на користь держави, за ч.2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на два роки, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання, не відбуте за попереднім вироком та остаточно призначено покарання у вигляді двох років та 3 місяців позбавлення волі,-
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у наступному.
10 травня 2013 року приблизно о 2 годині між ОСОБА_1, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1, та його матір'ю ОСОБА_2 на ґрунті стійких неприязних відносин виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_1 умисно, з метою завдання тілесних ушкоджень, наніс один удар ОСОБА_2 ногою у живіт. В результаті противоправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 було спричинено легкі тілесні ушкодження.
Крім того,15 травня 2013 року о 16-й годині ОСОБА_1, знаходячись у квартирі свого знайомого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, під приводом подзвонити своїй матері, зловживаючи довірою останнього, з його дозволу взяв у нього мобільний телефон Нокіа С2-05 RM-724, вартістю 200 грн. з сім картою вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 215гривень.
В своїй апеляції заступник прокурора Донецької області Єгоров О.Є., не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого, а також правильність кваліфікації його дій, просив вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Вважав, що відповідно до ст.57 КК України покарання у вигляді виправних робіт повинно відбуватися за місцем роботи засудженого, проте у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 ніде не працює. За таких обставин, всупереч вимогам ст. 57 КК України та п.12 постанови Пленуму ВСУ №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд неправомірно призначив ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України покарання у вигляді виправних робіт. Просив призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
Крім того прокурор вказував, в порушення вимог кримінально-процесуального закону, судом необґрунтовано зазначено, що ОСОБА_1 раніше судимий вироками Червоногвардійського районного суду м. Макіївки: від 06.08.2002 року за ч.3 ст.186 КК України та вироком від 12.04.2010 року за ч.1 ст.213 КК України, оскільки вказані судимості відповідно до ст. 89 КК України погашені.
Заслухавши доповідача; прокурора, що підтримав доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини скоєних ОСОБА_1 злочинів встановлені судом першої інстанції на основі досліджених в ході судового слідства і наведених у вироку доказів.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої ??частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з вимогами ст.57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, тому до нього не може бути застосовано покарання в виді виправних робіт за місцем роботи.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд не врахував, що ОСОБА_1 не має місця роботи та помилково призначив йому за ч.1 ст.125 КК України покарання в виді виправних робіт.
Зазначене порушення у вигляді неправильного застосування кримінального закону є підставою для зміни вироку відповідно до вимог ч.1 ст.409 КПК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду підлягає зміні у частині призначеного покарання за ч.1 ст.125 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_1 за ч.1 ст.125 КК України слід визначити покарання у виді громадських робіт.
Крім того відповідно до ч.1 ст.88 КК України особа визнається такою, що має судимість з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
В порушення вимог ч.1 ст.88 КК України суд першої інстанції у вступній частині вироку зазначив судимості ОСОБА_1 від 06.08.2002 року за ч.3 ст. 186 КК України та від 12.04.2010 року за ч.1 ст. 213 КК України, які відповідно до ст.89 КК України погашені.
З урахуванням викладеного вступну частину вироку суду необхідно змінити, виключивши з вступної частини посилання про судимість ОСОБА_1 від 06.08.2002 року за ч.3 ст. 186 КК України та від 12.04.2010 року за ч.1 ст. 213 КК України.
Вказані зміни вироку не погіршують становища обвинуваченого.
В іншій частині вирок суду необхідно залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 407, 408 КПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Єгорова О.Є. задовольнити.
Вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 жовтня 2013 року, яким засуджено ОСОБА_1, змінити.
Виключити зі вступної частини вироку Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 жовтня 2013 року зазначені судимості ОСОБА_1 від 06.08.2002 року за ч.3 ст. 186 КК України та від 12.04.2010 року за ч.1 ст. 213 КК України.
Вважати ОСОБА_1 засудженим вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 08 жовтня 2013 року за ч.1 ст.125 КК України до 200 годин громадських робіт, за ч.2 ст.190 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України остаточно до двох років і трьох місяців позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: