ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 р. Справа № 804/13530/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

при секретарі судового засіданняБринзі О.В.

за участю представників сторін: від позивача: від відовідача: Осипова Є.М., Задворний О.Ю. Тронько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача, зобов'язання визнати податкову звітність позивача, визнання протиправним та скасування рішень відповідача про неприйняття податкової звітності, скасування наказу № 287 від 01.10.2013р. та зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» звернулося з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.11.2013р., просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності: податкових декларацій з ПДВ (звітна нова) за період: серпень 2013р. з додатками, за період: травень 2013р. з додатками, за період: червень 2013р. з додатками, за період: липень 2013р. з додатками; уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період: вересень 2013р. (період за яким виправляються помилки: червень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: липень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за якими виправляються помилки: серпень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: вересень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: вересень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: жовтень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: листопад 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: листопад 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за якими виправляються помилки: грудень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: січень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: лютий 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р.( період, за яким виправляються помилки: лютий 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки:березень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. ( період, за яки виправляються помилки: березень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: квітень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: квітень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: травень 2013р. з додатками, за період: вересень 2013р.(період, за яким виправляються помилки: червень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: липень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: серпень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. ( період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, за період: жовтень 2013р. (період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, за період: жовтень 2013р. ( період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, за період: жовтень 2013р. ( період, за яким виправляються помилки: вересень 2013р.) з додатками; реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за період: червень 2013р., за період: серпень 2013р., за період: травень 2013р., за період: червень 2013р., за період: вересень 2013р., за період: липень 2013р., як податкової звітності;

- скасувати рішення відповідача №3552/10/18.0-26 від 20.09.2013р., №4179/10/04-08-15-01-06 від 02.10.2013р., № 4236/10/04-08-15-01-06 від 03.10.2013р.;

- визнати податкову звітність ТОВ «Інбел» такою, що подана у день її фактичного отримання, а саме: податкову декларацію з ПДВ за період: серпень 2013р. з додатками та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за період: серпень 2013р., такими, що подані 20.09.2013р.; податкові декларації з ПДВ за період: серпень 2013р. з додатками, за період: травень 2013р., за період: червень 2013р., за період: липень 2013р. та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період: вересень 2013р. (період за яким виправляються помилки: червень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: липень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за якими виправляються помилки: серпень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: вересень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: вересень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: жовтень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: листопад 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: листопад 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за якими виправляються помилки: грудень 2012р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: січень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: лютий 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р.(період, за яким виправляються помилки: лютий 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки:березень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яки виправляються помилки: березень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: квітень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: квітень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: травень 2013р. з додатками, за період: вересень 2013р.(період, за яким виправляються помилки: червень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: липень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки: серпень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. ( період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, за період: вересень 2013р. (період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, а також реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період: червень 2013р., за період: липень 2013р., за період: травень 2013р., такими, що подані 30.09.2013р.; уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період: жовтень 2013р. (період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, за період: жовтень 2013р. ( період, за яким виправляються помилки:серпень 2013р.) з додатками, за період: жовтень 2013р. ( період, за яким виправляються помилки: вересень 2013р.) з додатками та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за період: вересень 2013р., такими, що подані 01.10.2013р.;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 287 від 01.10.2013р. «Щодо організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інбел»;

- визнати протиправними дії відповідача з призначення, здійснення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень, липень та серпень 2013р. та зобов'язати відповідача утриматися від призначення, здійснення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2013р.;

- зобов'язати відповідача утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам документів, оформлених за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2013р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р. ним було подано до податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, уточнюючі розрахунки, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з відповідними додатками до вказаних декларацій, які листами відповідача від 20.09.2013р., від 02.10.2013р. та від 03.10.2013р. не були визнані як податкова звітність, що є, на думку позивача, грубим порушенням вимог п.п.49.8, п.49.10 та п.49.11 ст. 49 ПК України, оскільки податкова звітність, яка була подана позивачем у вересні та жовтні 2013р. містила всі обов'язкові реквізити. Вказані листи податкової інспекції не містять будь-яких конкретних відомостей щодо порушень заповнення вказаної звітності, не зазначено, який саме реквізит відсутній у звітних документах, що суперечить п.49.11 ст. 49 ПК України, оскільки відмова податкового органу у прийнятті податкової звітності повинна містити причини такої відмови. Також, позивач вважає, що є протиправним і наказ № 287 від 01.10.2013р. щодо організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з огляду на те, що підставою для його прийняття та здійснення перевірки стали обставини неподання позивачем податкової звітності згідно до вимог п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України, тоді як вказане не відповідає дійсності, оскільки позивачем подана була податкова звітність, яка була заповнена у відповідності до вимог ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом МФУ №1492 від 25.11.2011р. та яка була не визнана податковою інспекцією як податкова звітність безпідставно з порушенням відповідачем вимог ст.ст. 48-49 ПК України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмових запереченнях на позов проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що згідно п. 13 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом МФУ від 25.11.2011р. № 1492 у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації) та копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних. Також, згідно з додатком 6 до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності в ОДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. №516, однією з причин з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією є заповнення та подання звітності не в повному обсязі ( подання декларації без обов'язкових додатків, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних або наявність додатків без декларації). Отже, реєстри виданих та отриманих податкових накладних є невід'ємною складовою частиною декларації з ПДВ та повинні подаватися у відповідності до Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 17.12.2012р. № 1340 з зазначенням у службовому полі реєстру (рядок 013) номеру порції реєстру від 01 до 99. За даними ІС «Податковий блок» встановлено, що позивачем 30.09.2013р. подано до податкової інспекції звітність з ПДВ за травень 2013р. та копію реєстру в якому зазначено у рядку 013 номер порції реєстру 3, при цьому порції реєстру 1 та 2 відсутні, тобто платником подано неповний пакет документів. Також у податковій декларації з ПДВ за червень 2013р. та копії реєстру зазначено номер порції 4, однак порція 1,2 та 3 відсутні, податкова декларація за липень 2013р. подана без копій реєстрів. Представник відповідача вказує на те, що з наведеного випливає, що позивачем подано податкову звітність за відповідні періоди з відсутніми реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, тобто звітність подано не у повному обсязі та відповідно до ст.48.7 ПК України податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 18.11.2013р.

Судом у ході судового розгляду справи були встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» зареєстровано як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Орловщина, вул. Піщанська, будинок 1 03.04.2002р., перебуває на обліку як платник податків у Новомосковській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копіями виписки та довідки з Єдиного державного реєстру, копією статуту позивача та копією свідоцтва платника ПДВ (а.с.35-50 том 1, а.с.145 том 2).

20.09.2013р. позивач направив засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013р., яка була отримана податковим органом 20.09.2013р., що підтверджується копією відповідної декларації, копією фіскального чеку №3881 від 10.12.2012р., копією наявної в матеріалах справи квитанції № 2 від 20.09.2013р.(а.с.51-53 том 1).

20.09.2013р. податкова інспекція листом за № 3552/10/18.0-26 повідомила позивача про те, що податкова декларація позивача з податку на додану вартість за серпень 2013р. не вважається органом Міндоходів як податкова. При цьому, податкова інспекція у вказаному листі зазначила, що надана позивачем податкова звітність заповнена всупереч вимог п.48.3 ст. 48 ПК України, яким визначено вичерпний перелік реквізитів, обов'язкових для заповнення податкової звітності (а.с.129).

30.09.2013р. позивачем також засобами електронного зв'язку до податкової інспекції була подана податкова звітність з податку на додану вартість, а саме: податкові декларації з ПДВ за травень 2013р. №9061109343, за червень 2013р. №9061109364 та реєстр отриманих та виданих податкових накладних №9061184108, за липень №9061109398 та реєстри отриманих та виданих податкових накладних №9061212315, №9061263037 разом з усіма додатками, а також були подані і уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість №9061104999, №90661104924, №9061104352, №9061104367, №9061108391, №90661104367,№9061104952, №9061104349, №9061105019, №9061109045, №9061109049, №9061101979, №9061105005, №9061104933, №9061104378, №9061101588, №9061101839, №9061101504, №9061104921, №9061104925, №9061104961, №9061104388, №9061109007, №9061109012, №9061109010, №9061109005, №9061108998, №9061104425, №9061104416, №9061104407, №9061104295, №9061104288, №9061104269, №9061104243, №9061104172, №9061102892, №9061102190, №9061102066, №9061101892, №9061101640, №9061101532, №9061101374, №9061109003, №9061109013, №9061109014, №9061108669, №9061104342, №9061104264, №9061104235, №9061104195, №9061104169, №9061101809, №9061101566, №9061101432, №9061109008, №9061104236 (а.с.83-250 том 1, а.с.1-35 том 2).

Зазначена вище податкова звітність була прийнята податковою інспекцією 30.09.2013р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій №2(а.с.90,98,102,104,106,110,112,114,118,120,124,126,128,132,136,140,142,146,148,150,154,

156,158,160,164,166,168,172,174,178,180,184,188,190,192,196,198,202,204,206,210,212,214, 218,220,222,226,228,232,234,237,240, 245,247, 250 том 1, а.с.3,5,8,10,28,30,33,35 том 2).

02.10.2013р. податкова інспекція листом за № 4179/10/04-08-15-01-06 повідомила позивача про те, що згідно зі ст. 48 ПК України у зв'язку з не зазначенням обов'язкового реквізиту присвоєно статус «Не визнано, як податкова звітність» наданим позивачем 30.09.2013р. уточнюючим розрахункам та податковим деклараціям за травень, червень, липень 2013р. зазначеним вище разом з усіма додатками (а.с.49,131 том 2).

Також, 01.10.2013р. позивачем знову засобами електронного зв'язку до податкової інспекції були подані уточнюючі розрахунки з ПДВ №9061314201, №9061314207, №9061314186, додаткам № 2 №9061314200, №9061314197, №9061314191, додатку №3 №9061314198, реєстр отриманих та виданих податкових накладних №9061268924, які були отримані податковим органом, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями № 2, які наявні в матеріалах справи.

Однак, 03.10.2013р. податкова інспекція листом за № 4236/10/04-08-15-01-06 повідомила позивача про те, що згідно зі ст. 48 ПК України у зв'язку з не зазначенням обов'язкового реквізиту присвоєно статус «Не визнано, як податкова звітність» наданим позивачем 01.10.2013р. наступним документам: уточнюючим розрахункам з ПДВ №9061314201, №9061314207, №9061314186, додаткам № 2 №9061314200, №9061314197, №9061314191, додатку №3 №9061314198, реєстр отриманих та виданих податкових накладних №9061268924, які надано 01.10.2013р. та реєстрам отриманих та виданих податкових накладних №906110966, №9061106407, які надані 30.09.2013р. (а.с.109, 133 том 2).

Також, 01.10.2013р. на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України у зв'язку з не поданням ТОВ «Інбел» в установлений законом строк податкових декларацій з ПДВ за травень, червень, липень 2013р. податковою інспекцією було прийнято наказ № 287 «Щодо організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інбел» (а.с.113 том 2).

Позивач не погоджується з вищевказаними діями відповідача, вважає такі дії протиправними та просить скасувати рішення, оформлені листами від 20.09.2013р., від 02.10.2013р. та від 03.10.2013р. про неприйняття податкової звітності позивача, а також визнати протиправним і скасувати наказ відповідача щодо проведення перевірки, зобов'язати відповідача утриматися від проведення виїзної перевірки та утриматися від використання у своїй діяльності документів, оформлених за наслідками цієї перевірки посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 48-49, 78 ПК України.

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Згідно до п.48.1, п.48.3, п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, імя, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника

податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У відповідності до п.49.8, п.49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної виконавчої служби прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Так, зі змісту рішень податкової інспекції про невизнання податкової звітності позивача, оформлених листами від 20.09.2013р., від 02.10.2013р. та від 03.10.2013р., що є фактично відмовою у прийнятті податкових декларацій, вбачається, що вказані рішення містять посилання на не зазначення обов'язкового реквізиту згідно ст. 48 ПК України, при цьому, конкретно, який обов'язковий реквізит не зазначений позивачем у податкові звітності, податковим органом не зазначено (а.с.129,131,132 том 2).

Таким чином, фактично, податковим органом у оскаржуваних рішеннях від 20.09.2013р., від 02.10.2013р. та від 03.10.2013р. не зазначено причин відмови у прийнятті податкової звітності позивача, що суперечить вимогам п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

При цьому, у ході судового розгляду справи, судом були досліджені зміст наявних в матеріалах справи копій податковий декларацій, уточнюючих розрахунків разом з додатками до них, які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 48 ПК України.

Як було встановлено в судовому засіданні із пояснень представника відповідача підставами для не прийняття податкової звітності відповідача за рішеннями податкового органу, оформлених листами від 20.09.2013р., від 02.10.2013р. та від 03.10.2013р. було те, що позивачем подано податкову звітність за відповідні періоди з відсутніми реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, тобто, податкову звітність подано не у повному обсязі

Однак, зі змісту наведених вище норм податкового законодавства, зокрема, і зі змісту статті 48 ПК України видно, що її норми не містять такої підстави для відмови у невизнанні податкової декларації податковою звітністю, а саме: подання податкової звітності без реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

При цьому, посилання відповідача на порушення позивачем порядку заповнення та подання податкової звітності не у повному обсязі, згідно до вимог Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності в ОДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. № 516 та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 17.12.2012р. №1340 є безпідставними, оскільки порушення вимог вказаних Методичних рекомендацій та Порядку не є підставами для відмови у прийнятті податкової звітності платника податку, носять силу підзаконних актів, а тому згідно до вимог ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, в даному випадку, норми Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності позивача та відмова податкового органу у невизнанні податкової звітності позивача з податку на додану вартість, поданої позивачем 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р., викладена в листах відповідача від 20.09.2013р., від 02.10.2013р. та від 03.10.2013р. є протиправною і суперечить вищенаведеним нормам ст.ст.48,49 Податкового кодексу України.

Згідно п.49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо у встановленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, з наведеного, слід дійти висновку про те, що оскільки судом встановлено, що дії податкового органу та відмова у не визнанні податковим органом податкової звітності позивача з ПДВ, поданої 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р., є протиправними, то зазначена податкова звітність вважається поданою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р. відповідно.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 287 від 01.10.2013р., то ці позовні вимоги також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно до п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Як вбачається зі змісту оспорюваного наказу, його прийнято саме з підстав неподання платником податків в установлений законом строк податкових декларацій з ПДВ (а.с. 113 том 2).

Однак, виходячи з того, що у ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем були подані податкові декларації, але не були визнані податковим органом як податкова звітність позивача, та з урахуванням того, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо неприйняття відповідачем податкових декларацій та уточнюючих розрахунків як податкової звітності, то викладені у оспорюваному наказі підстави для проведення позапланової перевірки є неправомірними, у зв'язку з чим оспорюваний наказ слід також визнати протиправним та скасувати.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 162 вказаного Кодексу передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, а також прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на норми ст.ст.11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що достатнім та належним способом захисту та відновлення порушеного права позивача з боку суб'єкта владних повноважень є визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу та не потребує ще й визнання дій відповідача протиправними щодо призначення, здійснення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки з огляду на те, що ці позовні вимоги розглядаються у межах позовних вимог заявлених позивачем щодо протиправності та скасування оспорюваного наказу.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не надано суду жодних доказів та не наведено будь-яких підстав щодо обґрунтованості та правомірності невизнання податковим органом податкової звітності позивача з ПДВ, що подана позивачем 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р. податковою, а також правомірності прийняття оспорюваного наказу з урахуванням встановлених судом обставин у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби протиправно відмовив позивачеві у не визнанні його податкової звітності з ПДВ, поданої позивачем 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р., а також прийняв наказ про проведення позапланової перевірки, тобто не у спосіб, що визначений нормами Конституції та законів України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача утриматися від призначення, здійснення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та зобов'язання відповідача утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам документів, оформлених за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки позивача, оскільки зазначені позовні вимоги направлені на захист права, які можуть виникнути у майбутньому, тоді як згідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України позивачеві надано право на звернення до суду за захистом лише порушених прав, свобод та інтересів.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є : верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги те, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору за квитанцією №5446362-1 від 10.10.2013р. в сумі 34 грн. 41 коп.(а.с.34), то з урахуванням того, що позов підлягає частковому задоволенню та норм ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій відповідача, зобов'язання визнати податкову звітність позивача, визнання протиправним та скасування рішень відповідача про неприйняття податкової звітності, скасування наказу № 287 від 01.10.2013р. та зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової звітності ТОВ «Інбел» поданої 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р.

Скасувати рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, оформлені листами від 20.09.2013р. № 3552/10/18.0-26, від 02.10.2013р. №4179/10/04-08-15-01-06, від 03.10.2013р. № 4236/10/04-08-15-01-06 про невизнання податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість податковою звітністю ТОВ «Інбел» поданих 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р.

Визнати податкову звітність ТОВ «Інбел» з податку на додану вартість з додатками до неї та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, поданою у день фактичного отримання її органом державної податкової служби, тобто 20.09.2013р., 30.09.2013р. та 01.10.2013р. відповідно.

Визнати протиправним та скасувати наказ Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 287 від 01.10.2013р. «Щодо організації проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інбел».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» (51215, Дніпропетровська область, Новомосковський район с.Орлівщина, вул.Піщанська, 1, код ЄДРПОУ 3970823) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 грн. 20 коп.(сімнадцять грн. 20 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25.11.2013р.

Суддя С.О. Конєва