№ справи:101/4216/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Гордєйчик Т.Ф.
№ провадження:22-ц/190/6745/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Белинчук Т.Г.
суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Слава», третя особа: Голова правління Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Слава» Білокінь Наталія Леонідівна про визначення наказів незаконними, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
19 серпня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Санаторій «Слава», треті особи: Голова правління Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Слава» Білокінь Наталія Леонідівна про визначення наказів незаконними, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що наказом голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 44-П від 12.06.2013 року з додатком № 1 на 4 аркушах її було попереджено про суттєві зміни умов праці, а саме: зменшення її посадового окладу в два рази та одночасно про перевід на 0,5 ставки на підставі ч. 3 ст. 32 КЗпП України, п. 3.8 колективного договору ПАТ «Санаторій «Слава» Наказом Голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 59-П від 15.08.2013 року позивача звільнено з 15.08.2013 року з посади інспектора відділу кадрів у зв'язку з відмовою від продовження праці у зв'язку зі змінами умов на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП. Позивач зі своїм звільненням не згодна, вважає такі дії відповідача незаконними, а своє звільнення ніяким чином не пов'язаним з дійсною зміною в організації виробництва та умов праці. Відповідач суттєво змінив умови її праці в односторонньому порядку, не погодившись із Радою трудового колективу, що було відображено у акті перевірки територіальної державної інспекції України з питань праці в АР Крим, яка проводилася на підприємстві 05.08.2013 року.
Уточнивши свої позовні вимоги просила суд: визнати незаконним та відмінити наказ голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 44-П від 12.06.2013 року про суттєві зміни умов праці з додатком № 1 на 4 аркушах; визнати незаконним та відмінити наказ голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 59-П від 15.08.2013 року про звільнення позивача з посади інспектора відділу кадрів та поновити її на роботі на посаді інспектора відділу кадрів ПАТ «Санаторій «Слава» у місті Алушті. Також просила стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 1998 грн. 03 коп. і спричинену зазначеними діями відповідача моральну шкоду у розмірі 8000 грн.
Рішенням Алуштинського міськсуду АР Крим від 23 вересня 2013 року в задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Санаторій «Слава» просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлялися про дату судового засідання, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення судової повістки, телефонограма, витяг з журналу телефонограм (а.с.117,118, 124, 125), проте до суду не з'явилися. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що в ПАТ «Санаторій «Слава» відбулися зміни в організації виробництва і праці, а позивач відмовився від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці. При звільненні ОСОБА_6 з роботи за п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП України відповідачем норми трудового законодавства порушені не були.
З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.
Так, до одного з виняткових повноважень власника належить проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці. Зміна істотних умов праці без згоди працівника допускається тільки у випадках змін в організації виробництва та праці.
Відповідно до роз'яснень Пленума Верховного Суду України викладених у п. 10 Постанови від 06 листопада 1992 року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів», убачається, що припинення трудового договору за п.6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і впровадженням передових методів, технологій тощо).
Відповідно до п.2.1 Статуту ПАТ «Санаторій «Слава» метою його діяльності є реалізація комплексу заходів, що забезпечують найбільш ефективне використання основних і оборотних коштів товариства для задоволення потреб населення в оздоровчих, медичних послугах, залучення відпочиваючих до закладів відпочинку і лікування міста Алушта протягом усього календарного року, реклама і популяризація регіону як курорту, надання комплексу туристичних послуг, організація відпочинку, а також одержання законного прибутку за допомогою участі в цивільному, торговому обороті, шляхом задоволення попиту на ринку на вироблену продукцію, проведені роботи і надані послуги самостійно або разом з іншими юридичними і фізичними особами (а.с.27-29).
У березні-квітні 2013 року ПАТ «Санаторій «Слава» за договорами оренди передав частину належного йому на праві власності майна, а саме певних приміщень та корпусів, у користування інших юридичних осіб, що не заборонено чинним законодавством, а також Статутом санаторія (а.с.30-36). У зв'язку з укладенням договорів оренди значно зменшився обсяг діяльності товариства, що потягло за собою прийняття правлінням товариства рішення про раціоналізацію робочих місць.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що мала місце зміна в організації виробництва та праці.
Згідно з частиною 3 статті 32 КЗпП України при змінах в організації виробництва і праці власник має право без згоди працівника змінювати істотні умови праці, а саме: системи та розміри оплати праці, зменшувати надані пільги, змінювати режим робити, встановлювати або скасовувати неповний робочий час, суміщення професій, змінювати розряди і найменування посад тощо, повідомивши про це працівника не пізніше ніж за два місяці. Якщо працівник відмовився від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, ця обставина є підставою для припинення з таким працівником трудового договору, а працівник підлягає звільненню за п.6 ст. 36 КЗпП України.
З матеріалів справи вбачається, що наказом голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 44-П від 12 червеня 2013 року, у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці працівникам санаторія було змінено істотні умови праці: встановлено неповний робочий час, змінено розмір оплати праці, скасовано доплати за суміщення відповідно до відомості зміни суттєвих умов праці. Встановлено, що такі зміни запроваджуються не раніше, ніж через два місяці з моменту повідомлення про це працівників санаторію. З даним наказом працівників, в тому числі й позивача ОСОБА_6, було ознайомлено під особистий підпис (а.с.7-10).
12 червня 2013 року ОСОБА_6 було письмово попереджений про зміну розміру оплати праці до 1000 грн. на місяць; встановлення неповного робочого часу з 8-00 до 12-00 годин з двома вихідними днями з оплатою праці пропорційно відпрацьованого часу. На продовження роботи у нових умовах із зміненими істотними умовами праці позивач ОСОБА_6 не погодилася (а.с.26), у зв'язку з чим наказом голови правління ПАТ «Санаторій «Слава» № 59-П від 15 серпня 2013 року була звільнена з роботи на підставі п.6 ст.36 КЗпП України з 15.08.2013 р. з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку, та компенсацією за невикористану відпустку (а.с.3).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідач порушень трудового законодавства при звільнення ОСОБА_6 не допустив, а тому обґрунтованого відмовив у задоволенні позову.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.