УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 107/6434/13-кСуддя у І-й інстанції: Кухарський А.І.
Провадження №11-кп/191/273/13 Суддя-доповідач: Іщенко В. І.
03 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді - Іщенка В.І.,
суддів - Зінькова В.І.,
- Копиляна В.А.,
при секретарі - Стрижевській О.О.,
з участю прокурора - Волімбовської Т.П.,
соціального педагога - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Керченського міського суду від 31 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні в порядку виконання покарання за вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 10 грудня 2012 року відносно ОСОБА_4 засудженого за ч.1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Красноперекопського міськрайоного суду АР Крим від 10 грудня 2012 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76,104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в один рік та покладено обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання.
Інспектор Керченського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції в АР Крим та м. Севастополі звернувся до суду з поданням про скасування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_4 для реального відбування покарання призначеного за вироком Красноперекопського міськрайоного суду АР Крим від 10 грудня 2012 року, оскільки ОСОБА_4 обов'язки покладені на нього вироком не виконував.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року скасовано покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 і направлено його для відбування покарання згідно вироку Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 10 грудня 2012 року у виді позбавлення волі строком на один рік.
В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року та ухвалити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання інспектора Керченського міського відділу кримінально - виконавчої інспекції УДПтС в АР Крим та м. Севастополі від 15.10.2013 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання.
Апелянт не заперечує, що ОСОБА_4 неодноразово попереджали про наслідки ухилення від виконання покладених на нього обов'язків та систематичного порушення громадського порядку, проте вказані попередження носили формальний характер, оскільки від нього відбирався лише підпис, однак про наслідки таких порушень йому не роз'яснювали. Вказує на те, що ОСОБА_4 є неповнолітньою особою, психіка якого ще не сформована, а тому пред'являти до нього вимоги як до дорослого є недоречним та занадто суворим, крім того він сам підтвердив, що не розумів наслідків невиконання покладених на нього обов'язків. На думку апелянта про формальний характер попереджень свідчить те, що ОСОБА_4 під диктовку інспектора писав пояснення про можливість наступу негативних наслідків, а не від себе особисто, крім того з розписки наданої ОСОБА_4 вбачається, що йому був роз'яснений зміст ст. 369 КК України. Зазначає на те, що ОСОБА_4 за місцем навчання характеризується позитивно, про що вказала представник закладу, крім того є дитиною яка позбавлена батьківського піклування, представник по справах дітей та прокурор, просили не задовольняти подання, та що ОСОБА_4 зрозумів про наслідки невиконання покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення соціального педагога ОСОБА_4 - ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч.2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Суддя вирішуючи вказане питання, повинен з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки, у чому полягли правопорушення, чи відбувалися вони систематично, які стягнення були покладені на засудженого, чи можна розглядати викладені в поданні факти як небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Приводом для вирішення судом цього подання щодо неповнолітнього є спільне клопотання органу виконання покарань і служби у справах дітей.
З подання інспектора Керченського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі вбачається, що служба у справах дітей Керченської міської ради АР Крим заперечувала проти скасування покарання з іспитовим строком та направлення подання до суду, мотивуючи, що неповнолітній ОСОБА_4 є дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, має потенціал для виправлення, навчається і має досягнення у спорті.
При розгляді справи у суді першої інстанції представник служби у справах дітей та прокурор заперечували проти скасування покарання з іспитовим строком і направлення ОСОБА_4 для відбування покарання, вважаючи, що не всі можливості використані для виправлення ОСОБА_4
Колегія суддів вважає, що суд при розгляді подання не врахував вимоги закону про необхідність звернення з спільним поданням органу виконання покарань і служби у справах дітей, а не подання інспектора Керченського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі, не врахував думку представника служби у справах дітей та прокурора, які заперечували проти задоволення подання, не перевірив повноваження інспектора на самостійне звернення з поданням, і помилково дійшов висновку про можливість задоволення подання при відсутності згоди на це служби у справах дітей, що позбавляє суд права на його задоволення.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про формальний характер ознайомлення з обов'язками ОСОБА_4 інспектором відділу кримінально-виконавчої інспекції, оскільки в підписці про роз'яснення обов'язків від 25.01.2013 року ОСОБА_4 було роз'яснено зміст ст.369 КК України (в редакції на момент відібрання підписки), яка передбачає відповідальність за пропозицію або давання хабара (а.с.7).
Постановою від 25.01.2013 року про встановлення днів явки на реєстрацію, засудженого зобов'язано з'являтися на реєстрацію у 1-й і 3-й понеділок кожного місяця, а постановою від 04.03.2013 року призначено 1-й, 2-й, 3-й, 4-й понеділки. Якщо день реєстрації випадає на вихідний або святковий день, реєстрація переноситься на наступний робочий день, який випадає за вихідним або святковим днем (а.с.8,14).
Відповідно до попередження, винесеного засудженому ОСОБА_4 26.06.2013 року, він не з'явився на реєстрацію 25.06.2013 року, в той час як день 25.06.2013 року був четвертим вівторком місяця і в цей день ОСОБА_4 не повинен був з'являтися на реєстрацію (а.с.19-20).
27.08.2013 року не з'явився на реєстрацію і пояснив, що приходив на реєстрацію 26.08.2013 року, а про те, що 26.08.2013 року є святковим днем не знав (а.с.29).
З листка реєстрації вбачається, що про перенесення явки на реєстрацію з 24.06.2013 року і 26.08.2013 року на іншу дату ОСОБА_4 під розпис не повідомлявся (а.с.15), а тому вважати його неявку у зазначені дні без поважних причин є недоцільним.
Колегія суддів вважає, що правомірно винесено попередження 19.08.2013 року за неявку на реєстрацію ОСОБА_4.12.08.2013 року (а.с.25-26).
Суд при розгляді подання належним чином не перевірив доводи подання та доводи засудженого та його захисника, не дав належної оцінки зазначеним вище порушенням, допущеним інспектором Керченського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції УДПтСУ в АР Крим та м. Севастополі та ухвалив судове рішення, яке не ґрунтується на вимогах кримінального та кримінального процесуального закону.
Також, суд не перевірив правомірність притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.178 КУпАП, оскільки у постановах суду від 30.01. і 19.06.2013 року не зазначено які дії утворюють об'єктивну сторону цих правопорушень. Не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п'яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною.
Окрім того, в постановах суду про притягнення ОСОБА_4 30.01.2013 року, 19.06.2013 року, 09.09.2013 року до адміністративної відповідальності за ч.ч.1 і 2 ст. 178 КУпАП відсутні дані про залучення до участі у справі законного представника, що передбачено ст.270 КУпАП .
Про наслідки притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності 30.01.2013 року, 19.06.2013 року, 09.09.2013 року інспектором за всіма фактами адміністративних правопорушень було винесено попередження одним днем 14 жовтня 2013 року, що свідчить про формальний характер контролю за поведінкою засудженого і є одним попередженням, а не кількома, як зазначив суд (а.с.37-39).
Оскільки, при апеляційному розгляді встановлено невідповідність даних, зазначених у поданні матеріалам особової справи, що ставить під сумнів вказані мотиви та наявність підстав для застосування ст.78 КК України відносно ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання та скасування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 і направлення його для відбування покарання за вироком Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 10 грудня 2012 року у виді позбавлення волі строком на один рік.
Крім того, ОСОБА_4 є неповнолітньою дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, характеризується з позитивної сторони, навчається, підтримує нормальні відносини з однолітками, займається спортом.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не врахував, що засуджений неповнолітній, позбавлений батьківського піклування, позитивно характеризується, займається спортом і має певні досягнення, що підтверджено дипломами та грамотами, є лауреатом Кримського регіонального етапу Всеукраїнської національної виставки-конкурсу дитячого рисунку (а.с.65-75), та належним чином не перевірив інші підстави, які передбачені ст.78 КК України, тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено невірний висновок щодо наявності підстав скасування звільнення від покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4
Враховуючи, що суд не в повній мірі врахував особу обвинуваченого, думку прокурора та представника служби у справах дітей, які заперечували проти задоволення подання, відсутність підстав, які передбачені ст.78 КК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання про скасування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 411, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2013 року про скасування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 і направлення його для відбування покарання згідно вироку Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 10 грудня 2012 року у виді позбавлення волі строком на один рік скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні подання інспектора Керченського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції в АР Крим та м. Севастополі про скасування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_4 і направлення його для відбування покарання згідно вироку Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 10 грудня 2012 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.
Судді:
Іщенко В.І. Зіньков В.І. Копилян В.А.