Справа №:122/7795/2012Головуючий суду першої інстанції:Гулевич Ю.Г.
№ провадження:22-ц/190/6244/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.
при секретарі:Краснощоковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк», Верховної Ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна, що знаходиться у спільній частковій власності, зобов'язання зняти з балансу,
за апеляційною скаргою Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк» на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 липня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
19 вересня 2012 року Кримське аграрно-виробниче підприємство «Кримшовк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, які були уточнені 02 липня 2013 року та 04 липня 2013 року. Уточнені позовні вимоги від 04 липня 2013 року мотивовані тим, що державі, в особі Верховної Ради Криму, належать об'єкти нерухомості літера «А», літера «Б», літера «В», літера «Е» загальною площею 549,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці виробничої бази позивача КАВП «Кримшовк» площею 1,5787 га. Відповідно до свідоцтва про право власності квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у рівних частка. При проведенні інвентаризації житлового фонду КАВП «Кримшовк» робітником КРП «СМБРТІ» було виявлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 самовільно здійснили капітальне будівництво гаражу літ. «У» площею 14 кв.м, сарай літ. «С» площею 24 кв.м, веранди літ. «е» площею 17,1 кв.м, навіс літ. «е6» площею 51,4 кв.м, навіс літ. «е5» площею 18 кв.м на не відведеній для цієї мети земельної ділянці, без будь-яких дозвільних документів. Вважають, що оскільки на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, земельна ділянка площею 124,5 кв.м., на якій розташовані збудовані ними споруди, не відводилася їм у встановленому законом порядку для забудови чи використання, будівництва гаражу та сараю, здійснено за відсутністю згоди власника та/або користувача землі, без належного дозволу та затвердженого проекту, тобто є об'єктами самочинного будівництва у розумінні частини 1 статті 376 Цивільного процесуального кодексу України. Просили зобов'язати ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усунути перешкоди їм у користуванні земельною ділянкою площею 124,5 кв.м, яка розташована на території виробничої бази КАВП «Кримшовк», за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення гаражу літера «У» площею 14 кв.м, сараю літ. «С» площею 24 кв.м, веранди літ. «е» площею 17,1 кв.м, навісу літ. «е6» площею 51,4 кв.м, навісу літ. «е5» площею 18 кв.м. та стягнути з відповідачів на користь позивача суму судового збору.
17 червня 2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду із зустрічним позовом до Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк», Верховної Ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна в натурі, зобов'язання зняти квартиру з балансу, які були уточнені 04 липня 2013 року. Уточнені вимоги мотивовані тим, що позивачам на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться у загальному дворі в літ. «Е». До зазначеної квартири відносяться сарай площею 18,4 кв.м, гараж площею 13,8 кв.м, навіс площею 48,0 кв.м, вольєр площею 13,2 кв.м, сарай площею 12,0 кв.м, та які знаходяться в їх користуванні. На сьогодні у позивачів виникла необхідність провести виділ частки своєї квартири із загального домоволодіння власників із визначенням порядку користування земельною ділянкою для можливості в подальшому здійснити відвід земельної ділянки під квартирою АДРЕСА_1. Просили провести виділ частки в домоволодінні АДРЕСА_1, яка складається із квартири НОМЕР_1, сараю площею 18,4 кв.м, гаражу площею 13,8 кв.м, навісу площею 48,0 кв.м, вольєру площею 13,2 кв.м, сараю площею 12,0 кв.м по АДРЕСА_1. У власність ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виділити в натурі приміщення квартири НОМЕР_1, сараю площею 18,4 кв.м, гаражу площею 13,8 кв.м, навісу площею 48,0 кв.м, вольєру площею 13,2 кв.м, сараю площею 12,0 кв.м по АДРЕСА_1, згідно до технічного паспорту. Припинити право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, сарай площею 18,4 кв.м, гараж площею 13,8 кв.м, навіс площею 48,0 кв.м, вольєр площею 13,2 кв.м, сарай площею 12,0 кв.м з іншими співвласниками - відповідачами по справі. Зобов'язати КАВП «Кримшовк» зняти з балансу квартиру АДРЕСА_1. Позовні вимоги в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою, які були заявлені раніше, просили залишити без розгляду.
Ухвалою Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 липня 2013 року зустрічний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк», Верховної Ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна в натурі, що знаходиться у спільній частковій власності, зобов'язання зняти з балансу в частині вимог про визначення порядку користування земельною ділянкою залишений без розгляду.
Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 липня 2013 року у задоволенні позову Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк», Верховної Ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна, що знаходиться у спільній частковій власності, зобов'язання зняти з балансу задоволено частково.
Проведено виділ частки домоволодіння, яка складається з квартири АДРЕСА_1 із спільної часткової власності, а саме: з приміщень ¹ 3-1 кухня, площею 6,5 кв.м., ¹ 3-2 - жила, площею 8,6 кв.м., ¹ 3-3 жила, площею 12,8 кв.м., ¹ 3-4 - комора, площею 6,4 кв.м., ¹ 3-5 санвузол, площею 4,3 кв.м., загальною площею 38,6 кв.м.
Припинене право спільної часткової власності ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на домоволодіння АДРЕСА_1.
В іншій частині вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2013 року доповнено резолютивну частину рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 липня 2013 року за позовною заявою підприємства «Кримшовк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк», Верховної Ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна, що знаходиться у спільній частковій власності, зобов'язання зняти з балансу квартиру, вказавши про проведення виділу частки домоволодіння, яка складається з квартири АДРЕСА_1 із спільної часткової власності, а саме: з приміщень ¹ 3-1 кухня, площею 6,5 кв.м., ¹ 3-2 - жила, площею 8,6 кв.м., ¹ 3-3 жила, площею 12,8 кв.м., ¹ 3-4 - комора, площею 6,4 кв.м., ¹ 3-5 санвузол, площею 4,3 кв.м., загальною площею 38,6 кв.м., яка належить ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в дохід держави 114 грн. 70 коп. судового збору.
Не погодившись із таким рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулося Кримське аграрно-виробниче підприємство «Кримшовк», в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк» у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити. Зокрема, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки наданим КАВП «Кримшовк» документам, у зв'язку з чим зроблені помилкові висновки, що КАВП «Кримшовк» не є власником (користувачем) земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, то не є належним позивачем за вказаними вимогами про знесення самовільних будівель. Проте, КАВП «Кримшовк» набуло право користування земельною ділянкою з земель держаної та комунальної власності за рішеннями повноважних органів: виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих від 24.04.1951 року № 285-р, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів трудящих від 22.01.1952 року № 2, що надають право землекористування. Вважають, що права ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не порушені (аркуші справи 160-166).
Від представника ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8- ОСОБА_13, до апеляційного суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив апеляційну скаргу КАВП «Кримшовк» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін (аркуші справи 225-226).
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності не з'явившихся сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта КАВП «Кримшовк» - Савицьку Г.В., представника ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8- ОСОБА_13, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.
Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно і законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судові рішення по цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, що містяться у пункті 2, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог КАВП «Кримшовк», суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки підприємство не є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, то не є належним позивачем за вимогами про знесення самовільних будівель. Задовольняючи вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині припинення права спільної часткової власності та виділу майна в натурі, суд виходив з приписів статей 355, 358, 364, 367 Цивільного кодексу України.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням спору. Вважає, що суд першої інстанції припустився суттєвих порушень норм процесуального права, неповно і неправильно встановив дійсні обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, що тягне за собою скасування судового рішення з ухваленням нового відповідно до частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 38,6 кв.м. (аркуш справи 4, 26-28). Зазначена квартира знаходиться у загальному дворі в літера «Е».
Держава, в особі Верховної Ради Криму, належать об'єкти нерухомості літера «А», літера «Б», літера «В», літера «Е» загальною площею 549,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 3) на земельній ділянці площею 1,5787 га., яка виділена підприємству «Кримшовк» для тимчасового користування на підставі рішення виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих від 24.04.1951 року № 285-р (аркуш справи 132), виконавчого комітету Сімферопольської міської ради депутатів трудящих від 22.01.1952 року № 2 (аркуш справи 133-134), тобто у межах повноважень, встановлених законодавством, що діяло до набрання чинності Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 року, зі встановленням у грудні 1997 року меж в натурі (аркуш справ 5). Матеріали справи не містять доказів обмеження або припинення прав КАВП «Кримшовк» щодо користування спірною земельною ділянкою.
Приписи статті 152 Земельного кодексу України передбачають, що землекористувач вправі вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Частиною третьої статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Проаналізувавши земельне законодавство, яке діяло як на час передачі спірної земельної ділянки в користування КАВП, яке не суперечить діючому земельному законодавству, КАВП «Кримшовк», як землекористувач має право на захист своїх прав та інтересів, в тому числі шляхом покладення на осіб зобов'язань по усуненню перешкод в користуванні своєю земельною ділянкою, а тому висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні їх позовних вимог з посиланням на те, що КАВП «Кримшовк» є неналежним позивачем, є безпідставними та помилковими.
З тексту позовної заяви КАВП «Кримшовк» вбачається, що відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на земельній ділянці, яка виділена та знаходиться в користуванні підприємства, самовільно, без їх згоди та/або згоди власника землі, без дозвільних документів, проектів тощо, збудовані такі об'єкти: гараж літера «У» площею 14 кв.м, сарай літера «С» площею 24 кв.м, веранду літ. «е» площею 17,1 кв.м, навіс літера «е6» площею 51,4 кв.м, навіс літера «е5» площею 18 кв.м. Факт самочинної будівлі зазначених об'єктів підтверджений в тому числі проведеними перевірками Держінспекцією сільського господарства в АР Крим (аркуш справи 93) та Інспекцією ДАБК (аркуші справи 94-95). Оскільки матеріали справи не містять й апеляційному суду не надано додаткових документів на підтвердження правомірності збудування відповідачами зазначених об'єктів на спірній земельній ділянці, то вимоги КАВП «Кримшовк», як землекористувача, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 124,5 кв.м, яка розташована на території виробничої бази КАВП «Кримшовк», за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 знести вищезазначені об'єкти самочинного будівництва з приведенням земельної ділянки у придатне для його використання стан, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що спірні об'єкти є їх власністю та прикріплені до їх квартири НОМЕР_1, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що предметом приватизації відповідачів була лише квартира АДРЕСА_1, загальною площею 38,6 кв.м. (аркуш справи 26). Такі об'єкти, як гараж літера «У» площею 14 кв.м, сарай літера «С» площею 24 кв.м, веранда літера «е» площею 17,1 кв.м, навіс літера «е6» площею 51,4 кв.м, навіс літера «е5» площею 18 кв.м. не були об'єктом приватизації. Посилання ж у технічному паспорті квартири НОМЕР_1 щодо користування відповідачами спірними об'єктами є безпідставними, зроблені невідомою особою та не підтверджені правоустановчими документами, а тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією в якості належного та допустимого доказу (аркуші справи 26-28)
Стосовно позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк», Верховної Ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної часткової власності та виділ майна в натурі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається та про що вже зазначалося вище, відповідачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, яка знаходиться у загальному дворі в літ. «Е». Їх позовні вимоги зводяться до припинення їх права спільної часткової власності, але не між собою, як співвласниками квартири НОМЕР_1, а з іншими співвласниками - відповідачами по справі. В обґрунтування своїх вимог позивачі послалися на приписи статті 367 Цивільного кодексу України, які передбачають поділ в натурі між співвласниками майна, що є у їх спільній частковій власності.
Проте, з аналізу діючого законодавства вбачається наступне.
Власність двох чи більше осіб із визначення часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина 1 статті 356 Цивільного кодексу України). Для спільної часткової власності характерно, що кожному власнику належить певний розмір частки в праві власності на спільну річ.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджено відповідними доказами, позивачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, тобто вони є власниками окремої квартири яка дорівнює одиниці. Матеріали справи не містять жодного доказу тому, що позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є співвласниками будь-якого нерухомого майна (частково або сумісно) з Кримським аграрно-виробничим підприємством «Кримшовк», та/або Верховною Радою АР Крим, та/або ОСОБА_9, та/або ОСОБА_10, та/або ОСОБА_11, які ними заявлені в якості відповідачів.
За таких обставин, вимоги позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про припинення спільної часткової власності з іншими співвласниками - відповідачами по справі, за адресою: АДРЕСА_1 та про виділ майна в натурі, задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними та необґрунтованими й такими, що ґрунтуються на особистому тлумаченні позивачами норм права.
Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог КАВП «Кримшовк» та часткове задоволення позовних вимог позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є помилковими, необґрунтованими та безпідставними, а тому відповідне рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог КАВП «Кримшовк» підлягає скасуванню із задоволенням таких вимог у повному обсязі, а в частині вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні їх позовних вимог у повному обсязі.
Оскільки сторонами рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ані апелянтом, ані іншими сторонами не оскаржено, колегія суддів в цій частині законність та обґрунтованість цього рішення не перевіряла та не аналізувала.
Відповідно до пунктів 2, 3 та 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до приписів статті 88 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів вирішила питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 303-305, 307, 309, 314, 316, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк» - задовольнити.
Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 04 липня 2013 року - скасувати та ухвалити нове.
Позов Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити.
Усунути Кримському аграрно-виробничому підприємству «Кримшовк» перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 124,5 кв.м, яка розташована на території виробничої бази КАВП «Кримшовк», за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 знесення гаражу літ. «У» площею 14 кв.м, сараю літ. «С» площею 24 кв.м, веранди літ. «е» площею 17,1 кв.м, навісу літ. «е6» площею 51,4 кв.м, навісу літ. «е5» площею 18 кв.м. з приведенням цієї земельної ділянки у придатне для його використання стан.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк» витрати по сплаті судового збору в сумі 35 (Тридцять п'ять) грн. 76 коп. з кожного, а всього 107 (Сто сім) грн. 30 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Кримського аграрно-виробничого підприємства «Кримшовк», Верховної Ради АР Крим, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна, що знаходиться у спільній частковій власності, зобов'язання зняти з балансу - залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді
І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова