ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.12.2013 року Справа № 904/5562/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача
суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Турбуєвій А.О.
Представники сторін:
від позивача: Клінкевич О.А. представник, довіреність №14/20485 від 29.12.12;
від відповідача: Ушакова Н.П. представник, довіреність №б/н від 07.11.13;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс", м. Кривий Ріг
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року
по справі № 904/5562/13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс",
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 105 600, 00 грн. неустойки за прострочення поставки товару за Договором поставки № 2594-08 від 14.03.2011 р.
ВСТАНОВИВ:
В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" про стягнення 105 600, 00 грн. неустойки за прострочення поставки товару за Договором поставки № 2594-08 від 14.03.2011 р.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов укладеного договору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.13р. у справі № 904/5562/13 (суддя Боділовська М.М.) позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат":
- 105 600, 00 грн. (сто п'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.) неустойки за Договором поставки № 2594-08 від 14.03.2011 р.;
- 2 112, 00 грн. (дві тисячі сто дванадцять грн. 00 коп.) судового збору.
Суд вважав, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.
Не погодившись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що не мав можливості надати обґрунтований відзив на позов, оскільки в порушення ст. 56 ГПК України, позивач не надіслав на адресу відповідача позов та документи додані до позовної заяви. До того ж, судом порушено п.п. 1, 3 ст. 77 ГПК України, оскільки розглянуто справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача. Проте, відповідач не мав можливості відрядити свого представника та надати витребувані судом документи, у зв'язку з отриманням ухвали господарського суду від 10.09.13р. лише 20.09.13р.
Також, слід зауважити, що відповідач не мав можливості своєчасно виконати зобов'язання за укладеним договором поставки, в строки обумовлені договором, у зв'язку з тим, що позивачем навмисно затягувався процес узгодження технічної документації та креслень.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 02.12.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.03.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс" (Постачальник) був укладений Договір поставки № 2594-08. (а.с. 7-12)
Так сторони погодили, що Постачальник зобов'язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання згідно Специфікацій на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що строки поставки обладнання зазначаються у Специфікаціях.
21.09.2011 р. між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаток № 6 до Договору (Специфікація), відповідно до якого Відповідач зобов'язався здійснити поставку ходу гусеничного УГ-70 (к. 100А.04.00.000) в кількості 1 шт. за ціною 1 320 000, 00 грн. (а.с 13)
Згідно умов Договору, відповідач повинен поставити обладнання - впродовж 180 календарних днів від дати заявки Покупця (п. 4 Додатку). Згідно п. 8 Додатку датою поставки вважається дата видаткової накладної з відміткою про отримання продукції.
28.09.11р. На адресу Відповідача Позивачем була надіслана заявка № 08/17662 про поставку ходу гусеничного УГ-70. (а.с. 14-15) проте, хід гусеничний поставлено не було.
У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .
В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що товар в строк до 16.05.11р. поставлено не було.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В зв'язку з тим, що Відповідачем були порушені умови договору, стосовно строків поставки обладнання, Позивачем на підставі п. 7.3 договору нараховано неустойку у розмірі 105 600,00 грн., та направлено на адресу Відповідача претензію № 14/37 від 04.07.2012 року (а.с. 17) з вимогою перерахувати штрафні санкції за прострочення поставки продукції. Проте, претензія залишена без відповіді та без задоволення.
У розумінні ст. ст. 257,258 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Зміна тривалості позовної давності передбачена положенням ст. 259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до п. 10.6. Договору, за всіма видами зобов'язань та відповідальності сторін встановлюється загальний строк позовної давності в три роки.
Отже, підписавши договір, в якому зазначена збільшена позовна давність, сторони зобов'язані виконувати узгоджені ними умови договору, так як відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом в межах встановленого договором трирічного строку для звернення з вимогами про стягнення пені. (Аналогічної правої позиції дотримується Вищий Господарський Суд України у постанові від 19.06.13р. у справі № 923/124/13-г)
Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині сплати штрафних санкцій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог про стягнення 105 600,00 грн. неустойки за прострочення поставки товару за договором поставки № 2594-08.
Посилання скаржника на не направлення їм позовної заяви є безпідставними, оскільки 21.03.13р. Позивачем на адресу Відповідача була направлена позовна заява та додатні до неї документи (а.с. 4). До того ж, ухвали суду (про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи) були направлені Відповідачу замовною кореспонденцією за адресою, яка зазначена в позовній заяві, що підтверджується штампами канцелярії суду на зворотних аркушах паперу, отже Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на позов та не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання.
Також, є безпідставними посилання скаржника на відсутність можливості своєчасно виконати умови Договору, стосовно поставки товару, зокрема, тому що в момент укладання додатку № 6 від 21.09.2011 року до договору поставки № 2594-08 від 14.03.2011 року (далі - Договір), сторони вже обумовили відповідність ходу гусеничного кресленню 100А.04.00.000.
Згідно вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Додаток № 6 від 21.09.2011 року викладений у формі єдиного документу, підписаний сторонами та скріплений печатками Позивача та Відповідача, тобто виконані всі вимоги ст. 181 ГК України.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.13р. у справі № 904/5562/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжпромтехсервіс", м. Кривий Ріг - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя І.М. Науменко
Суддя В.О. Кузнецов