ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2006 р. Справа № 12/4438
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Вечірка І.О.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Войцешуку В.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
ОСОБА_2 (довіреність від 28.11.2006 року),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Нетішин Хмельницької області)
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "03" серпня 2006 р. у справі № 12/4438 (суддя Шпак В. О.)
за позовом Приватного підприємця - ОСОБА_1
(м. НетішинХмельницької області)
до Приватного підприємця - ОСОБА_3
(м. Нетішин Хмельницької області)
про стягнення 38884 грн. 97 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.08.2006р. у справі №12/4438 позов ПП ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_3 про стягнення 38884,97 грн. задоволено частково.
Стягнуто на користь позивача 34000 грн. штрафу, 3340,17 грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 1544,80 грн. - 3% річних, 342,48 грн. витрат по оплаті державного мита, 103,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Клопотання ПП ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ПП ОСОБА_3 - відхилено.
09.08.2006р. судом на підставі ст.89 ГПК України винесена ухвала про виправлення описки, допущеної при прийнятті судового акту від 03.08.2006р., якою в абзаці 3 резолютивної частини рішення суму штрафу змінено з 34000 грн. на 29362,88 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати частково. Позов задоволити частково. Стягнути з відповідача на користь ПП ОСОБА_1 - 9392,43 грн., з яких: штрафу 5000,00 грн., різниці від встановленого індексу інфляції 2651,70 грн., 3% річних - 1544,80 грн., 92 грн. витрат по сплаті державного мита, 103,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що господарський суд стягнув штраф в сумі 29362,88 грн. за період з 26.01.2006р. по 30.06.2006р., що суперечить приписам ч.6 ст. 232 ГК України, які встановлюють, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Договором не передбачено стягнення штрафу понад шестимісячний строк. Враховуючи, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.01.2006р. стягнуто штраф за період з 11.10.2005р. по 25.01.2006р. (за 3 місяці), то правомірним є стягнення штрафу за період з 26.01.2006р. по 11.04.2006р.
Крім того, суд не врахував, що розмір штрафу непомірно великий і враховуючи важке матеріальне становище в сільському господарстві просить на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір штрафу до 5000 грн.
Позивач у письмовому відзиві №02-01/7914/06 від 07.11.2006р. на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти доводів скарги заперечили, вважаючи оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просять залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився із невідомих для суду причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.03.2005 року між ПП ОСОБА_1 (продавцем) та ПП ОСОБА_3 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу НОМЕР_1 зернозбирального комбайну "САS 2188-АF", НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 8ЕКІ, шасі НОМЕР_4, жниварки зернової, візка до жниварки зернової, пристрою для збирання соняшника на загальну суму 115000 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.01.2006р. у справі №8/7251 позов ПП ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_3 про стягнення 125000 грн. задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 115000 грн. боргу, 13500 грн. штрафу, 1011,37 грн. - 3% річних, 3116,19 грн. різниці від встановленого індексу інфляції, 1363,78 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. рішення господарського суду Хмельницької області від 30.01.2006р. у справі №8/7251 залишено без змін.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Доказів виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 30.01.2006р. у справі №8/7251 ПП ОСОБА_3 до суду неподав.
На виконання рішення суду був виданий наказ №8/7251 від 12.05.2006р. (а.с. 27).
17.05.2006р. старшим державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню цього наказу (а.с. 29).
23.05.2006р. було описано й арештовано належне відповідачу майно (а.с. 32).
17.07.2006р. ПП ОСОБА_1 звернувся з позовом до господарського суду Хмельницької області про стягнення з ПП ОСОБА_3 штрафних санкцій, мотивуючи це тим, що рішення суду залишається без виконання, що порушує його законні права та інтереси.
Просить стягнути штраф, передбачений п. 7.2 договору від 01.03.2005р., а саме 5% від суми невиконання договору НОМЕР_1 за період з січня по червень 2006 року в сумі 34000 грн., інфляційних втрат - 3340,17 грн., 3% річних - 1544,80 грн. згідно розрахунку (а.с. 7).
Крім того, 31.07.2006р. позивач направив до суду клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти ПП ОСОБА_3 в межах суми заявленого позову.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу НОМЕР_1 від 01.03.2005р. в повному обсязі не виконав.
На момент подання позову заборгованість відповідача склала 105000 грн.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі прострочення терміну оплати товару, вказаного в п. 6.3 договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 5%, котрі щомісячно нараховуються на суму заборгованості та виплачуються продавцю щомісячно.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.01.2006р. у справі №8/7251 штраф стягнуто за період з 11.10.2005р. по 25.01.2006р.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що правомірним є стягнення штрафу за період з 26.01.2006р. по 30.06.2006р. в сумі 29362,88 грн.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України за період з 26.01.2006р. по 30.06.06р. підлягає до стягнення різниця від встановленого індексу інфляції та 3% річних згідно розрахунку.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України), ч. 2 ст. 218 ГК України. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який просточив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просточення, а також три проценти річних від просточеної суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, судом правомірно стягнуто за період з січня 2006 року по червень 2006 року 29362,88 грн. штрафу, 3340,17 грн. річних від встановленого індексу інфляції, 1544,80 грн. - 3% річних.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що правомірним є стягнення штрафу з 26.01.2006р. по 11.04.2006р. спростовується тим, що строк позовної давності щодо вимог пені є один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Відповідно до п. 6.3 договору покупець зобов'язується сплатити певну вартість товару не пізніше 10.10.2005р.
Згідно ст. 258 ЦК України скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Вимога скаржника зменшити розмір штрафу до 5000 грн. на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України в зв'язку з важким матеріальним становищем в сільському господарстві не береться до уваги, оскільки зменшення розміру неустойки є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушує зобов'язання.
При цьому судом повинно бути взято до уваги: ступінь виконання боржником зобов'язання, його майновий стан та інші інтереси, що заслуговують на увагу.
Обгрунтування та докази виняткових обставин відповідач до суду не подав, а тому підстави для зменшення суми штрафу відсутні.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 03.08.2006р. у справі №12/4438 є законним та обгрунтованим, а тому в задоволенні апеляційної скарги ПП ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від "03" серпня 2006 р. у справі № 12/4438 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємця - ОСОБА_3 - без задоволення.
2. Справу №12/4438 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Вечірко І.О.
Шкляр Л.Т.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2, 3 -сторонам
4 - в наряддрук. Гаврилюк Т.