СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
19 грудня 2006 року |
Справа № 2-6/11546-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Борисової Ю.В.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Антоненко Ірини Володимирівни, довіреність №8205 від 15.08.2005, відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку №7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";
позивача: Середенко Ніни Феодосіївни, довіреність №26 від 25.11.2005, відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку № 7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";
позивача: Рівного Євгена Миколайовича, довіреність №66 від 31.07.2006, відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку № 7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";
відповідача: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 21 серпня 2006 року у справі № 2-6/11546-2006,
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, Київ 30, 01030)
в особі центру електрозв'язку № 7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Леніна, 15,Алушта,98500)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 4394,68 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року у справі №2-6/11546-2006 (суддя Шкуро В.М.) частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку №7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 4394,68грн.
Суд стягнув з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку №7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" суму 4199,84грн. заборгованості за надані послуги доступу до мережі Internet через з'єднання ADSL, 71,91грн. пені, 24,51грн. 3% річних та 60,13грн. витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції.
У стягненні 0,41грн. пені, 0,34грн. 3% річних та витрат від знецінення котів внаслідок інфляції у розмірі 134,71грн., було відмовлено.
Суд стягнув з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі центру електрозв'язку №7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" 98,92грн. держмита та 114,44грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, провадження у справі припинити.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач вказує на те, що відповідно до закону "Про телекомунікації" України статті 32 частини 1 пункту 14 -"Споживач під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг має право на відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку він не замовляв". В даному випадку відповідач не запрошував у відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" об'єм послуг понад сплаченого абонплатою, не обумовленого договором.
Суд прийняв за користування послугою Internet за період січень-березень 2005 року виплатити позивачу абонентну плату у розмірі 349,82грн. за січень, 318,29грн. за лютий і 349,82грн. за березень, при цьому визнаючи що послуга в березні не надавалась, оскільки була відключена позивачем 28 лютого 2006, при цьому суд послався на норму правила отримання телекомунікаційних послуг на пункт 113, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720, згідно з яким -"За час, протягом якого послуги місцевого телефонного зв'язку не надавалися з вини абонента, абонентна плата стягується у повному розмірі", дана норма правил регламентує лише внутрішньоміський голосовий, телефонний зв'язок і ніяк не може бути віднесений до послуги Internet, так само судом не було враховано того факту, що в даному випадку "вина абонента" була спірним моментом, яку не було визнано судом, і отже, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" не могло в однобічному порядку визнати абонента винним, відключити йому можливість користування послугою і при цьому продовжувати стягувати оплату за її використовування при тому, що відключення було здійснено у порушення статті 35 частини 1 закону "Про телекомунікації" України.
За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру електрозв'язку №7 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 4394,68грн. заборгованості за надані послуги доступу до мережі Іntегnеt через з'єднання АDSL, з урахуванням встановленого індексу інфляції, пені в розмірі 72,32грн. та трьох процентів річних в розмірі 24,85грн. (а. с. 3-4).
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором про надання послуги доступу до мережі Іntегnеt через з'єднання АDSL в частині своєчасної оплати за послуги електрозв'язку.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2005 між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (споживач) було укладено договір про надання послуг доступу до мережі Іntегnеt через з'єднання АDSL НОМЕР_2 (а. с. 5-6).
Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу доступ до глобальної мережі Іntегnеt через з'єднання АDSL шляхом підключення до порту вузла "Укртелеком", а споживач зобов'язується сплачувати отримані послуги.
В розділі 9 "Строк дії договору" договору було встановлено, що договір діє до 31.12.2005, та у разі відсутності від однієї із сторін вимоги про перегляд договору за один місяць до закінчення строку дії, договір вважається пролонгованим на той же строк. Як свідчать надані докази в матеріалах справи, відповідних заяв про перегляд договору від сторін у встановлений строк не надходило, тому договір вважається пролонгованим.
Сторонами підпунктом 4.1 договору було встановлено, що плата за користування послугами включає в себе установчу плату, абонентську плату і плату за послуги, які встановлюються згідно з діючими тарифами.
Також, сторонами додатком №1 "Вартість послуг" було встановлено вартість наступних послуг: установча плата за підключення (одноразово) - 290,00грн.; абонентська плата за користування АDSL - портом (щомісячно) тариф "Мінімальний - М" 512/128 Кбіт/с 1,54 Гб. - 133,25 грн.; - абонентська плата за підтримку постійної ІР-адреси (щомісячно) - 20,00грн.
Отже, з урахуванням податку на додану вартість, загальна сума до сплати складає 531,90грн. (а. с.7).
Згідно з заявою відповідача від 29.07.2005 (а. с. 27) про зміну тарифу на послуги Іntегnеt, з 01.08.2005 АDSL тариф відповідача було змінено з "Мінімальний-М" на "Середній-М".
Відповідно до змін та доповнень до тарифів на послуги Іntегnеt, затверджених наказом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" № 251 від 29.06.2005 (а. с. 28), вартість абонентської плати за користування тарифом "Середній-М" (врахований обсяг прийнятої та переданої інформації 1408 Мбайт) встановлена на рівні - 140,80грн. на місць без податку на додану вартість. Абонентська плата за підтримку постійної ІР-адреси (за одиницю) - 20,00грн. без податку на додану вартість.
Позивачем за користування послугами Іntегnеt, за тарифним планом "Середній-М" в період листопад - грудень 2005 відповідачу було виставлено рахунки НОМЕР_3 від 30.11.2005 та від 31.12.2005 (а. с. 29-30).
Як вбачається з вищезазначених рахунків, окрім абонентської плати за користування тарифом "Середній-М" та за підтримку постійної ІР-адреси в розмірах 168,96грн. і 24,00грн. (з податком на додану вартість) відповідно, зазначена вартість наданих послуг за кожний Мбайт прийнятої і переданої інформації понад встановленого тарифу об'єму в розмірі 1566,48грн. за листопад 2005 і 2528,16грн. за грудень 2005.
Відповідно до письмових пояснень представника позивача, вартість наданих послуг за кожний Мбайт прийнятої і переданої інформації понад встановленого тарифу за грудень 2005 становить 2190,48грн. замість зазначеної суми в рахунку 2528,16грн., про що здійснювалися відповідні перерахунки у лютому 2006 (а. с. 100).
Згідно з заявою відповідача від 22.12.2005 (а. с. 25) про зміну тарифу на послуги Іntегnеt, з 01.01.2006 АDSL, тариф відповідача було змінено з "Середній-М" на "Необмежений-ХS".
Тарифами на послуги Іntегnеt, затверджених наказом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" №154 від 28.04.2005 (а. с. 26), вартість абонентської плати за користування тарифом на "Необмежений-ХS" (незалежно від обсягу прийнятої та переданої інформації) встановлена на рівні - 262,76грн. за тридцять календарних днів без податку на додану вартість. Абонентська плата за підтримку постійної ІР-адреси (за одиницю) - 20,00грн. без податку на додану вартість.
За користування послугами Іntегnеt за тарифним планом "Необмежений-ХS" в період січень-березень 2006, позивачем було виставлено рахунки НОМЕР_3 від 31.01.2006, 28.02.2006 та від 31.03.2006 з урахуванням кількості днів у вказані періоди на загальну суму 1017,93грн. (349,82 + 318,29 +349,82) (а. с. 31-33).
Відповідно до рапорту інженера Чурилова С.М. (а. с. 94) з 28.02.2006 позивач зупинив надання послуг доступу до мережі Іntегnеt через з'єднання АDSL у зв'язку з заборгованістю споживача, попередньо повідомивши відповідача листом НОМЕР_4 та телеграмами (а. с. 88-94).
Згідно з пунктом 113 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №720, за час, протягом якого послуги місцевого телефонного зв'язку не надавалися з вини абонента, абонентна плата справляється в повному розмірі.
Отже, нарахування абонентської плати за доступ до мережі Іntегnеt через з'єднання АDSL у тарифі "Необмежений-ХS" за березень 2006 є обґрунтованим.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Що стосується заперечення відповідача про непредставлення позивачем інформації по трафику АDSL з уточненням адрес, портів і протоколів з'єднання за період з 01.11.2005 по 50.11.2005 для телефону номер: НОМЕР_5 з метою уточнення правильності нарахування сум, оскільки послуги доступу до мережі Іntегnеt через з'єднання АDSL у вказаному об'ємі не надавалися, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до довідки позивача вих. НОМЕР_6 (а. с. 69) загальний об'єм прийнятого і переданого трафіку складає:
- прийнятий 2849719219 байт;
- переданий 6305112651 байт.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції оголошувалась перерва у судовому засіданні з 01 по 15 серпня 2006 для виклику безпосередньо підприємця ОСОБА_2 для з'ясування у чому саме полягають його сумніви у наданих позивачем розрахунках об'єму трафіку, але відповідач прибути у судове засідання відмовився (а. с. 86).
Отже, зважаючи на вищевикладені факти, суд першої інстанції обґрунтовано, на думку судової колегії визначив, що обладнання позивача, яке здійснює облік трафіку, а саме автоматизовані програмні комплекси доступу та обліку комутативних з'єднань в мережі Іntегnеt Сіsсо 26хх ІОS 12.2 і Іinuх v. 2.4. х відповідно до протоколів ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідають вимогам технічної документації і допускаються до застосування в якості робочого засобу вимірювальної техніки (а. с. 34-41), а отже, у судової колегії не викликає сумніви правильність здійснених розрахунків об'єму трафіка з використанням зазначеного обладнання.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем прийняті на себе зобов'язання з своєчасної оплати послуг Іntегnеt було виконано частково в розмірі 960,97грн., що привело до виникнення заборгованості у сумі 4199,84грн. (1017,93грн. + 2383,44грн. + 1759,44грн. - 960,97грн.), то ця заборгованість і підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до пункту 5.9 договору, у випадку затримки оплати (з 21 числа слідуючого місяця після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка нараховується від вартості несплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Національним банком України за період нарахування пені встановлені наступні розміри облікової ставки: з 10.08.2005 по 09.06.2006 - 9,5% та з 10.06.2006 - 8,5%.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Також, позивач заявив вимогу про стягнення пені виходячи з усієї суми заборгованості за період з 21 квітня по 30 червня 2006 (а. с. 16).
Правильний розрахунок пені за вказаний період наступний:
- з 21.04.2006 по 09.06.2006 - 54,65 грн. (4199,84грн.х9,5%х50днів:365днів);
- з 10.06.2006 по 21.06.2006 - 11,74 грн. (4199,84грн.х8,5%х12днів:365днів);
- з 22.06.2006 по 30.06.2006 - 05,52 грн. (4199,84грн. - 1566,48грн. по яким 21.06.2006 сплив шестимісячний строк для нарахування пені)х8,5%х9днів:365днів), всього 71,91грн. (54,65 грн.+11,74+05,52).
Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 72,32грн., суд першої інстанції в цій частині позов часткового задовольнив, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Як свідчать надані докази в матеріалах справи, позивачем сума витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції розрахована за період січень - квітень 2006 лише на плату за перевищення трафіку (а. с. 98).
За повідомленнями Державного комітету статистики України, загальний індекс інфляції за повні місяці січень - квітень і лютий - квітень 2006 склав відповідно 102,3% і 101,1%.
Таким чином, з урахуванням зазначеного індексу інфляції, сума витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції складає: за несплачені послуги понад встановленого тарифом об'єму в розмірі 1566,48грн. за листопад 2005 - 36,03грн. (1566,48 грн. х 102,3% -1566,48 грн.); за несплачені послуги понад встановленого тарифом об'єму в розмірі 2190,48грн. за грудень 2005 - 24,10грн. (2190,48 грн. х 101,1 % - 2190,48 грн.), а всього 60,13грн. (36,03 + 24,10).
Три проценти річних позивачем розраховано виходячи з усієї суми заборгованості за період з 21 квітня по 30 червня 2006 (а. с. 15).
За вказаний період прострочення платежів 3% річних складає:
- з 21.04.2006 по 30.06.2006 - 24,51грн. (4199,844 грн. х 3% х 71днів : 365днів).
Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення 3% річних у сумі 24,85грн. та витрат від знецінення коштів внаслідок інфляції у сумі 194,84грн. (4394,68 грн. - 4199,84), однак, як вбачається з наведеного вище розрахунку позивач помилився. Правильний розрахунок 3% річних склав 24,51грн., а витрат - 60,13грн., а тому, на думку судової колегії, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2006 року у справі № 2-6/11546-2006 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Ю.В. Борисова
Н.П. Горошко