СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

19 грудня 2006 року

Справа № 2-27/12519-2006

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Щепанської О.А.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній "Пілгрім";

відповідача: Руденко Віктора Павловича, довіреність №03   від 10.01.2006,  державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління";

третьої особи:  не з'явився, Фонду майна Автономної Республіки Крим;

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Воронцова Н.В.) від 15.08.2006 року у справі № 2-27/12519-2006,

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній "Пілгрім" (бул. Л. Українки, 28-312, Київ, 01133, с. Плоське, 260, Свалявський район, Закарпатська область)

до           державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" (вул. Горького, 30, Ялта, 98600, вул. Київська, 81, Сімферополь, 95000)

3-тя особа  Фонд майна Автономної Республіки Крим  (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, 95015)

про спонукання до укладення договору,                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2006 року у справі №2-27/12519-2006 (суддя Воронцова Н.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній "Пілгрім" до державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління", за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна Автономної Республіки Крим про спонукання до укладення договору.

Суд зобов'язав Державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління", укласти договір №35/06 від 15.06.2006  експлуатації  берегозахісних,   протизсувних  і   пляжних  споруд  та  фінансування   робіт  по  їх капітальному ремонту і відновленню пансіонату "Кастрополь" строком на 49 років в частині ділянки берегозахісних споруд між старим причалом, ділянки на захід від старого причалу та ділянки між бунами №2 і №3 ( не вкл.) у складі: берми, набережної, підпірної стіни, буни - причалу №1, буни №2 ( 1/2 вкл. ), пляжу та гідротехнічної стіни 1 - ого ярусу загальною довжиною 324,5 п/м. на умовах, визначених сторонами відповідно до доданого проекту договору на умовах позивача.

Суд зобов'язав державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління", у 10 - денний термін після набрання рішення суду законної сили укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній "Пілгрім", договір №35/06 від 15.06.2006  експлуатації берегозахісних, протизсувних і пляжних споруд та фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню пансіонату "Кастрополь" строком на 49 років в частині ділянки берегозахісних споруд між старим причалом, ділянки на захід від старого причалу та ділянки між бунами №2 і №3 ( не вкл. ) у складі: берми, набережної, підпірної стіни, буни - причалу №1, буни №2 ( 1/2 вкл. ), пляжу та гідротехнічної стіни 1 - ого ярусу загальною довжиною 324,5 п/м.

Суд стягнув з державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління", на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній "Пілгрім", 102,00грн. державного мита і 118,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні позову відмовити.

Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач вказує на те, що відповідно до мотивуваної частини рішення відповідачем був отриманий проект договору, але на час звернення з позовом до суду відповіді щодо розгляду проекту договору від керівництва відповідача не отримав. На підставі цього позивач вважає, що відповідач повно та безумовно прийняв пропозицію позивача про укладення договору експлуатації берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь".

Вказане не відповідає дійсності оскільки позивач звернувся до відповідача з пропозицією про надання в експлуатацію східної частини берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь", яка була викладена у листі від 30.05.2006  за №127.

Дійсно представники відповідача виїжджали на місце з метою конкретизації об'єкту та обстеження технічного стану берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь", що є безпосереднім обов'язком відповідача. Керівництвом позивача було доручено підготовку проекту договору відповідному відділу. Вказаний проект договору був підготовлений та переданий на розгляд керівництву відповідача. Відповідно до пункту 2 статті 180 Господарського Кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченим законом порядку та формі досягнуто домовленості відносно всіх його умов.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Сотула В.В., у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, на суддю Гонтаря В.І.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну суддів Гонтаря В.І. та Плута В.М., у зв'язку з відпусткою, на суддів Борисову Ю.В. та Горошко Н.П.

За клопотанням представника відповідача, судочинство здійснювалось на російській мові у відсутності представника позивача та третьої особи, яких було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, які не надали суду доказів поважних підстав своєї відсутності та які не скористались своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представника позивача та третьої особи з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" та просить зобов'язати відповідача з дійсного спору укласти з позивачем договір експлуатації берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь" на умовах, визначених сторонами відповідно до поданого проекту договору. (а. с. 2-4).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем був отриманий проект договору, але на час звернення з позовом до суду відповіді щодо розгляду проекту договору від керівництва відповідача не отримав. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повно та безумовно прийняв пропозицію позивача про укладання договору експлуатації берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь" строком на 49 років в частині ділянки берегозахісних споруд між старим причалом, ділянки на захід від старого причалу та ділянки між бунами №2 і №3 ( не вкл. ) у складі: берми, набережної, підпірної стіни, буни - причалу №1, буни №2 ( 1/2 вкл. ), пляжу та гідротехнічної стіни 1 - го ярусу загальною довжиною 324,5 п/м., та погодивши його істотні умови відповідач по цей час без будь-яких поважних причин утримує узгоджений проект договору.

15.08.2006  до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, позивач уточнив позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, та просить суд зобов'язати відповідача укласти договір №35/06 від 15.06.2006  експлуатації берегозахісних, протизсувних і пляжних споруд та фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню пансіонату "Кастрополь" на умовах, визначених сторонами відповідно до доданого проекту договору; також просить зобов'язати відповідача у 10 - денний термін після набрання рішення суду законної сили укласти з позивачем договір №35/06 від 15.06.2006. (а. с. 46-48).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.07.2006 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна Автономної Республіки Крим, зважаючи на те, що предмет договору - є власністю Автономної Республіки Крим. (а. с. 30-31).

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Рішення суду було мотивовано тим, що відповідно до абзацу 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, до істотних умов віднесені такі, що є обов'язковими для дійсного виду договорів.

Виходячи зі змісту Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 "Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, які підпадають під вплив дій негативний природних процесів" наданий суду проект договору №35/06 від 15.06.2006 експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд та фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновленню, відповідає за своїм змістом вимогам та меті, які були встановлені для такого виду договорів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст договору відповідає вимогам Цивільного кодексу України щодо істотних умов правовідносин, які склалися за договорами такого роду.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника відповідача, дійшла  висновку про те, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Пілгрім" зареєстроване 12.08.2004 у Свалявський районній державній адміністрації Закарпатської області та є суб'єктом господарської діяльності.

Згідно з пунктом 2 статуту позивача, предметом діяльності товариства є:                    надання курортно - санаторних послуг, послуг з оздоровлення громадян, медичних та фітотерапевтичних послуг; надання екскурсійних, туристичних та загальнооздоровчих послуг, в тому числі туроператорська та турагентська діяльність.

Маючи можливість створення культурно - оздоровчого комплексу в селищі Кастрополь, у межах статутної діяльності товариства, позивач з дійсного позову звернувся з листом 30.05.2006 за вих. №127 до відповідача з пропозицією про надання в експлуатацію східної частини берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь" в селищі Кастрополь у складі: одної карти пляжу, набережної та причалу строком на 49 років для їх використання у відповідності до статутної діяльності підприємства.

Отже, виїздом на місце знаходження берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь" з представником відповідача були конкретизовані ділянки берегозахісних споруд, що підлягають передачі в експлуатацію відповідно до письмового звернення, а саме: ділянка між старим причалом , ділянка на захід від старого причалу та ділянка між бунами №2 і №3 ( не вкл. ) у складі: берми, набережної, підпірної стіни, буни - причалу №1, буни №2 ( 1/2 вкл. ), пляжу та гідротехнічної стіни 1 - ого ярусу загальною довжиною 324,5 п/м.

Зазначене було погоджено з керівництвом відповідача, та яким було доручено відповідному відділу підготовки проекту договору.

Як свідчать надані докази в матеріалах справи, сторонами в процесі підготовки проекту договору було уточнено предмет договору викладено в наступній редакції: договір експлуатації берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь" строком на 49 років в частині ділянки берегозахісних споруд між старим причалом, ділянки на захід від старого причалу та ділянки між бунами №2 і №3 ( не вкл. ) у складі: берми, набережної, підпірної стіни, буни - причалу №1, буни №2 ( 1/2 вкл. ), пляжу та гідротехнічної стіни 1 - ого ярусу загальною довжиною 324,5 п/м.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення    підготовки вказаний    проект договору із супровідними йому договорами №35/06 - Н про надання послуг з нагляду за берегозахісними спорудами  і №35/06 - В про надання послуг з підводного обстеження берегозахісних споруд, було направлено начальнику відповідача для підписання, що підтверджується наявним в матеріалах справи рапортом ведучого юрисконсульта відповідача Лехина А. В. від  22.06.2006. (а. с. 57).

Відповідно до Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 "Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, які підпадають під вплив дій негативний природних процесів" та статуту державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління", останнє зобов'язане здійснювати акумуляцію коштів на відновлення, реконструкцію та капітальний ремонт берегозахісних споруд внаслідок недостатності бюджетних коштів для цих цілей шляхом укладення з іншими суб'єктами господарювання довгострокових договорів на експлуатацію берегозахісних споруд, які знаходяться у нього на балансі, та фінансування робіт з їх відновлення, реконструкції та її капітального ремонту, незалежно від форм власності.

Згідно з статтею 179 Господарського кодексу України, відносини між суб'єктами господарювання здійснюються на підставі господарських договорів. Виходячи з змісту статті 179 Господарського кодексу України, господарський договір можна визначити як засноване на угоді та зафіксоване у встановленій формі зобов'язальне правовідношення між суб'єктами господарювання, змістом якого є взаємні права та обов'язки господарських відносин. При цьому, статтею 179 Господарського кодексу України встановлено, що загальні правила Цивільного кодексу України щодо укладення договорів застосовуються у разі, коли Господарським кодексом не встановлено особливостей щодо укладення договору того чи іншого виду.

А зміст господарського договору встановлений статтею 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої, зміст становлять визначені угодою сторін за договором умови, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно чинного законодавства.

Абзацом 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому, до істотних умов віднесені такі, що є обов'язковими для дійсного виду договорів.

Суд першої інстанції, обґрунтовано, на думку судової колегії, визнав, що зміст договору відповідає вимогам Цивільного кодексу України щодо істотних умов правовідносин, які склалися за договорами такого роду, виходячи з змісту Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.1997 "Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, які підпадають під вплив дій негативний природних процесів" наданий суду проект договору №35/06 від 15.06.2006 експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд та фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновлення, відповідає за своїм змістом вимогам та меті, які були встановлені для такого виду договорів.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що  порядок укладення господарських договорів складається, зокрема, з наступних стадій: проект договору; протокол розбіжностей; безпосереднє врегулювання розбіжностей; розгляд переддоговірних спорів.

При цьому, до врегулювання розбіжностей зі змісту статті 181 Господарського кодексу України вбачається, що на стадії протоколу розбіжностей - врегулювання спору є діяльністю  контрагентів  з  ліквідації розбіжностей  та  конфліктів,  які  виникають  при укладені господарського договору шляхом погодження сторонами усіх умов договірного зобов'язання.

Згідно з такими обставинами, дії, направлені на виконання договору мають розцінюватися як наявність домовленості між сторонами щодо погодження всіх істотних умов договору.

За правилами частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як  істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 648 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договір укладається на підставі правого акту органу влади Автономної Республіки Крим, зміст такого договору має відповідати зазначеному акту. Особливості укладення договору на підставі обов'язкового акту відповідних органів полягають у можливості спонукання сторони, яка ухиляється від укладення договору, до його укладення. А відповідно до положень статті  646 Цивільного кодексу України та пункту 7 статті 181 Господарського кодексу України стосовно господарських договорів, які засновані на державних актах, однією з сторін за якими є монополіст, або певна особа, уповноважена укладати відповідні договори, не передала протокол розбіжностей у двадцятиденний строк на вирішення суду, то пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

Таким чином, монопольне або привілейоване становище сторони, яке займає потенційний контрагент за договором на ринку товарів (послуг та інше), а також інші фактори, які спонукають їх контрагентів приймати невигідні запропоновані умови договору, нівеліруються імперативними положенням зазначених норм, які спрямовані на захист у процесі укладання господарських договорів інтересів таких осіб, які знаходяться у нерівному становище порівняно із потенційними контрагентами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  відповідач фактично, відповідно до чинного законодавства, прийняв пропозицію позивача про укладення договору експлуатації берегозахісних споруд пансіонату "Кастрополь" строком на 49 років в частині ділянки берегозахісних споруд між старим причалом, ділянки на захід від старого причалу та ділянки між бунами №2 і №3 ( не вкл. ) у складі: берми, набережної, підпірної стіни, буни - причалу №1, буни №2 ( 1/2 вкл. ), пляжу та гідротехнічної стіни 1 - ого ярусу загальною довжиною 324,5 п/м., шляхом погодження предмету договору і його ціни та складання проекту договору, та фактично своїми діями підтвердило бажання укласти договір. Таким чином,  договір між товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Пілгрім" і державним підприємством "Кримське республіканське протизсувне управління" можливо вважати укладеним, отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи. Так,  судова колегія не може погодитися з запереченнями відповідача з дійсної справи щодо того, що умови запропонованого договору в частині визначення його предмету не були погоджені сторонами, оскільки відповідачем не було дотримано певного порядку погодження умов договору щодо його предмету, тощо.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.08.2006 року у справі № 2-27/12519-2006 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" залишити без задоволення.

                                                  

Головуючий суддя                                                  О.А. Щепанська

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                Н.П. Горошко