СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 грудня 2006 року | Справа № 2-26/17676-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Борисової Ю.В.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: Березіна Володимира Олексійовича (повноваження перевірені), директора товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б";
відповідача: Барабіна Дмитра Володимировича, довіреність №б/н від 10.11.2006, товариства з обмеженою відповідальністю "Суднохідна компанія "Укрфрахт";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Суднохідна компанія "Укрфрахт" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 03.11.2006 року у справі № 2-26/17676-2006,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б" (вул. Беспалова, 47-б, Сімферополь, 95007)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Суднохідна компанія "Укрфрахт" (вул. 8 Березня, 12-88, Миколаїв, 54030)
про вжиття запобіжних заходів,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2006 року у справі №2-26/17676-2006 (суддя Проніна О.Л.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б" про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на кораблі проекту 205П типу Тарантул, які знаходяться у місті Керчі №147, в/ч 1472 та у місті Севастополі №142, в/ч 2382, було задоволено.
Суд наклав арешт на корабель проекту 205П типу Тарантул №147, який знаходиться у місті Керчі, в/ч 1472.
Суд наклав арешт на корабель проекту 205П типу Тарантул №142, який знаходиться у місті Севастополі, в/ч 2382.
Відповідач, не погодившись з ухвалою господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу місцевого господарського суду.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач вказує на те, що у порушення пункту 4.2. договору купівлі-продажу №25 від 25.09.2006, покупець (товариство з обмеженою відповідальністю "СК і Б") перерахував аванс у розмірі 285000,00грн., що складає 47,5% від вартості товару, відповідно додатку №1. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "СК і Б" не перерахувало у повному обсязі авансу, передбаченого пунктом 4.2 зазначеного договору, отже товариство з обмеженою відповідальністю "СК і Б" не мало, на думку відповідача, права на видачу продавцем наряду (Ф-200) та обмінної довіреності на отримання заявленого товару та, відповідно, не мало права на звернення з заявою про застосування запобіжних заходів в порядку статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Плута В.М., у зв'язку з відпусткою, на суддю Горошко Н.П.
За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
На підставі статті 106 господарського процесуального кодексу України, судова колегія розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СК і Б" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на кораблі проекту 205П типу Тарантул, які знаходяться у місті Керчі №147, військова частина 1472 та у місті Севастополі №142, військова частина 2382. (а. с. 2).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.11.2006 заяву було прийнято до розгляду та призначено до слухання.(а. с. 1).
Вимоги про вжиття запобіжних заходів товариство з обмеженою відповідальністю "СК і Б" обґрунтовує укладеним між сторонами договором купівлі-продажу суден від 25.09.2006 №25, перерахуванням коштів у розмірі 285000,00грн. за платіжними дорученнями №№ 172, 173 від 25.09.2006 у виконання умов договору купівлі-продажу, оскільки, відповідно до статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову. При цьому, до видів запобіжних заходів також віднесено й відповідно пункт 3 статті 43-2 Господарського процесуального кодексу України накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Крім того, до матеріалів заяви про вжиття запобіжних заходів було додано копію договору купівлі-продажу від 05.10.2006 №14, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Суднохідна компанія "Укрфрахт" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Морський бізнес-центр" (покупець), за яким було відчужено корабель, який водночас є предметом договору купівлі-продажу від 25.09.2006. (а. с. 18-19).
Суд першої інстанції заяву товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б" про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на кораблі проекту 205П типу Тарантул, які знаходяться у місті Керчі №147, в/ч 1472 та у місті Севастополі №142, в/ч 2382, задовольнив. Суд наклав арешт на корабель проекту 205П типу Тарантул №147, який знаходиться у місті Керчі, в/ч 1472. Суд наклав арешт на корабель проекту 205П типу Тарантул №142, який знаходиться у місті Севастополі, в/ч 2382.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, приймаючи до уваги наступні факти.
В статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка має підстави побоюватись, що її права можуть бути порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Як вбачається з матеріалів заяви товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б" про вжиття заходів із забезпечення позовних вимог, судом першої інстанції було обґрунтовано, на думку судової колегії, встановлено, що існує можливість відчуження кораблів, які є предметом договору купівлі-продажу від 25.09.2006 №25, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "СК і Б", за які останнім були перераховані кошти у виконання умов договору, та товариством з обмеженою відповідальністю "Суднохідна компанія "Украфрахт", яка ухиляється від передачі кораблів, та укладено договір купівлі - продажу на один з кораблів, відчужених за договором товариством з обмеженою відповідальністю "СК і Б".
Судова колегія вважає за можливе зауважити, що за своєю суттю запобіжні заходи застосовується як гарантія задоволення законних вимог особи, яка має намір у судовому порядку захистити свої порушені права або охоронювані законом інтереси за умовою, якщо є підстави для висновку щодо того, що невжиття таких заходів створить умови, за якими звернення до суду буде значно утруднено або навіть унеможливлено, зникнуть певні докази, тощо, буде знищено майно або виникнуть інші незворотні наслідки. Отже, за своєю суттю запобіжні заходи є заходами превентивного характеру у випадку існування загрози змінення обставин таким чином, що оспорювані права особи будуть істотним чином порушені.
Приймаючи до уваги наведене, судом першої інстанції було встановлено, що існує очевидна можливість передачі об'єктів договору купівлі-продажу за договором від 25.09.2006 №25 (кораблів проекту 205П типу Тарантул, які знаходяться у місті Керчі №147, військова частина 1472 та у місті Севастополі №142, військова частина 2382) іншим особам, чим порушуються права товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б".
Згідно з статтею 41 Кодексу торгівельного мореплавства України, арешт на судно може бути накладено за рішенням суду при наявності морської вимоги, передбаченої, зокрема, пунктом 20 статті 42 Кодексу торгівельного мореплавства України, відповідно до якої, до морських вимог, за якими можливо накладення арешту на судно відносяться й вимоги за будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним.
Суд першої інстанції правомірно, на думку судової колегії, зауважив, що відповідно до статті 43 Кодексу торгівельного мореплавства України, судно може бути арештовано за наявності лише самої вимоги, пов'язаної з правом власності на судно або правом володіння на нього.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "СК і Б" щодо вжиття запобіжних заходів є такими, що підлягають задоволенню.
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони спростовуються доказами наданими в матеріалах справи та суперечать нормам чинного законодавства України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2006 року у справі № 2-26/17676-2006 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Суднохідна компанія "Укрфрахт" залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Ю.В. Борисова
Н.П. Горошко