Справа № 2-1536/08

У Х В А Л А

04 грудня 2013 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ізотенка Д.О., при секретарі судового засідання Баєвій Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим по справі №2-1536/2008, яке набрало законної сили 19.02.2009 року.

В обґрунтування заяви посилається на те що у відділі державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1536/2008, виданого 25.03.2009 року Алуштинським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 06 червня 2008 року.

01.04.2009 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Рішення суду боржником в самостійному порядку не виконується, що призвело до виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі 24333,25 грн. Посилаючись на ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, заявник просить суд, тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України до виконання рішення Апеляційного суду АР Крим, яке набрало законної сили 19.02.2009 року.

Заслухавши в судовому засіданні державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції ОСОБА_1 який підтримав свою заяву, оглянувши матеріали виконавчого провадження, цивільну справу №2-1536/08 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 10 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3– задоволено. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 06 червня 2008 року, видано виконавчий лист 25.03.2009 року (а.с. 3).

Постановою від 01.04.2009 року відкрито виконавче провадження (а.с. 4).

Станом на 10.07.2013 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 становить 24333,25 грн (а.с. 5).

В судовому засіданні державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції ОСОБА_1, підтвердив, що боржник ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов’язань покладених на нього рішенням суду, самостійно не виплачує заборгованість.

Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Згідно частини 1 статті 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Судом також враховано що 10 грудня 2009 року в остаточному рішення Європейського суду з прав людини № 10/05/2010 у справі «Васильчук проти України» зазначено що виконавче провадження на користь заявника не може бути відокремлено від судового провадження. Суд зазначив, що основна причина затримки в остаточному вирішенні спору щодо цивільних прав заявника в даній справі була пов’язана з невиконанням остаточних рішень, винесених на його користь. Суд вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, подібних до цієї (див., наприклад, рішення Суду у справах: «Сіка» (Sika), згадане вище, пункт 35; «Васильєв» (Vasylyev), згадане вище, пункт 36; та «Козачек проти України» (Kozachek v. Ukraine), № 29508/04, пункт 33, від 7 грудня 2006 року).

В даному рішенні Європейський суд з прав людини також нагадав, що у своїй практиці він вже встановлював, що невиконання рішення суду на користь заявника становить втручання в право на мирне володіння своїм майном, як це визначено у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див., серед інших, рішення у справах: «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia,) № 59498/00, п. 40, ЄСПЛ 2002-III; «Ясіюнієне проти Литви» (Jasiuniene v. Lithuania), № 41510/98, п. 45, від 6 березня 2003 року; та «Войтенко проти України» (Voytenko v. Ukraine), № 18966/02, пп. 53– 55, від 29 червня 2004 року). Суд не знаходить підстав відходити від своєї практики в даній справі.

Стаття 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання рішення Алеляційного суду АР Крим про стягнення аліментів, підлягає частковому задоволенню, в частині заборгованості по сплаті аліментів у сумі 24333,25 гр.

Водночас, оскільки за судовим рішенням боржник зобов’язаний сплачувати періодичні платежі, тобто певну частину судового рішення боржнику належить виконати в майбутньому, його обмеження у праві виїзду за кордон до повного виконання судового рішення суд вважає надмірним та необґрунтованим.

На підставі викладеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань – задовольнити частково.

Тимчасово обмежити боржнику - громадянину України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 40, право виїзду за межі України - до повного погашення ним заборгованості у сумі 24333 (двадцять чотири тисячі триста тридцять три) гривні 25 копійок, станом на 10.07.2013 року зі сплати аліментів за рішенням Апеляційного суду АР Крим від 10 лютого 2000 року по цивільній справі № 2-1536/08.

В решті подання – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд АР Крим протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Алуштинського

міського суду                                                                                           ОСОБА_6