СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 грудня 2006 року | Справа № 2-19/15274-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Щепанської О.А.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився;
позивач: не з'явився;
відповідач: не з'явився;
розглянувши апеляційне подання прокурора міста Алушти на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Луцяк М.І.) від 24.10.2006 у справі №2-19/15274-2006
за позовом прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44, м.Алушта, 98500)
в інтересах держави в особі:
Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Алушта, 98500)
до виконавчого комітету Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Алушта, 98500)
товариства з обмеженою відповідальністю "Індстройтех" (вул. В. Хромих, 18, м.Алушта, 98516)
про визнання недійсним договору інвестування в будівництво житлового комплексу від 18.01.2006
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2006 у справі № 2/19-15274-2006 позов прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Алуштинської міської ради до виконавчого комітету Алуштинської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Індстройтех" про визнання недійсним договору інвестування у будівництво житлового комплексу від 18.01.2006 повернуто без розгляду.
Не погодившись з постановленим судовим актом, прокурор міста Алушти вніс апеляційне подання, в якому просить ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд господарського місцевого суду.
Заперечення на апеляційне подання до суду не надходили.
У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі головуючого судді Борисової Ю.В. 20.12.2006 за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна головуючого судді Борисової Ю.В. на суддю Прокопанич Г.К. Головуючим суддею у справі призначено суддю Прокопанич Г.К.
У судове засідання 20.12.2006 прокурор та представники сторін не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У жовтні 2006 року виконуючий обов'язки прокурора міста Алушти звернувся в інтересах держави в особі Алуштинської міської ради до господарського суду з позовом до виконавчого комітету Алуштинської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Індстройтех", просив визнати недійсним договір інвестування у будівництво житлового комплексу від 18.01.2006.
Письмові заперечення проти позову в матеріалах справи відсутні.
Оскаржувана ухвала мотивована посиланням на пункт 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної норми також визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, позов від 03.10.2006 підписано не прокурором, а особою яка виконує обов’язки прокурора Могоричевим А.М. До позовної заяви не було додано документів, що б підтверджували повноваження Могоричева А.М. на її підписання.
Крім того, в силу статті 121 Конституції України, на Прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Так, відповідно до статті 361 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Однією з форм представництва, що визначено частиною 3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до частини 5 статті 361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини цього рішення під поняттям “орган”, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
А згідно пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Арбітражного процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Арбітражного процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, предметом позову є визнання недійсним договору інвестування у будівництво житлового комплексу від 18.01.2006, укладеного між виконавчим комітетом Алуштинської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Індстройтех".
Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначив у позовній заяві позивачем Алуштинську міську раду як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Оскільки вищезазначена норма Закону не надає права міським радам діяти в інтересах держави в цілому та не визначає їх як орган виконавчої влади, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вищенаведене доводи апеляційного подання не можуть бути прийняті до уваги.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання прокурора міста Алушти залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2006 у справі № 2-19/15274-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді О.А. Щепанська
Н.П. Горошко