СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
18 грудня 2006 року | місто Севастополь Справа № 2-4/10006-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Фенько Т.П.,
секретар судового засідання Фоменко В.М.
за участю представників сторін:
позивача не з'явився
відповідача Багній Галина Костянтинівна, довіреність № 1586/9/15 від 14.12.06
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 03.08.2006 у справі №2-4/10006-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича фірма "Мрія" (вул. Південна, 38а-2, Чорноморське, 96400)
до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим (вул. Щорса, 4, Чорноморське, 96400)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2006 у справі № 2-4/10006-2006А (суддя Бєлоглазова І.К.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Мрія" до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень задоволено.
Постанова господарського суду мотивована тим, що прийнятими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями в оскаржуваній частині, до позивача застосовані фінансові санкції за порушення позивачем вимог чинного законодавства у період з 01.04.2001 по 12.02.2002, тобто, на момент проведення перевірки строк позовної давності вже минув.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що фінансові санкції не є податковим зобов’язанням платника податків, тому списати їх як податковий борг не передбачається можливим.
В судовому засіданні відповідач підтримав свої вимоги.
Позивач надіслав судовій колегії заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить розглянути справу за відсутністю його представника, апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду залишити без змін.
Заперечення на апеляційну скаргу мотивовані тим, що фінансові санкції застосовані до позивача за порушення ним норм чинного законодавства, які вчинені ним понад трьох років тому.
Розглянувши клопотання позивача, судова колегія вважає можливим задовольнити зазначене клопотання позивача та розглянути справу за його відсутністю.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
31.03.2005 Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим провела перевірку позивача з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток, про що складено акт № 35/15-1 (а.с. 19).
Актом перевірки встановлено, що позивач порушив строки оплати податкових зобов’язань з 02.04.2001 по 23.02.2005, у зв’язку з чим були застосовані фінансові санкції.
На підставі зазначеного акту Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим 05.04.2005 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення - рішення № 0000411501/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 8,50 грн. (а.с. 168), № 0000391501/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 201,16 грн. (а.с. 166), 0000431501/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 1,45 грн. (а.с. 170), № 0000421501/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 17,00 грн. (а.с. 169), № 0000441501/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 544,42 грн. (а.с. 171), № 0000401501/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 3778,37 грн. (а.с. 167).
За результатами апеляційного оскарження до Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення - рішення від 11.06.2005 № 0000411501/1 (а.с. 160), № 0000391501/1 (а.с.158), 0000431501/1 (а.с. 162), № 0000421501/1 (а.с. 161), № 0000441501/1 (а.с. 163), № 0000401501/1 (а.с. 159), та від 11.08.2005 № 0000411501/2 (а.с. 13), № 0000391501/2 (а.с. 14), 0000431501/2 (а.с. 12), № 0000421501/2 (а.с. 13), № 0000441501/2 (а.с. 12), № 0000401501/2 (а.с. 14), якими продубльовані податкові повідомлення - рішення від 05.04.2005 № 0000411501/0, № 0000391501/0, 0000431501/0, № 0000421501/0, № 0000441501/0, № 0000401501/0.
При розгляді справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 05.04.2005 № 0000401501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 572,00 грн., № 0000441501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 391,35 грн., № 0000431501/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 1,45 грн.(а.с. 70-71).
Згідно з актом перевірки від 31.03.2005 року за період з 1.04.2001 року по 12.02.2002 року (з терміном давності, що минув), було нараховано штрафних санкцій на суму 964,80 грн. З цієї суми 572,00 грн. увійшли до податкового зобов'язання, визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні № 0000401501/0; 1,45 грн. увійшли до податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні № 0000431501/0; 391,35 грн. - у податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням № 0000441501\0. Даний факт підтверджений актом звірки від 1.08.2006 року № 56\ 15-1/24027430, який підписаний представниками обох сторін, та скріплений їх печатками (а.с. 72).
Закон забороняє органам державної податкової служби розраховувати суму податкового зобов’язання (у тому числі пеню та штрафні санкції) при проведенні перевірок зі строком давності три та більше роки, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.
Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків в строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятидесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.
Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Зміст зазначеної норми закону полягає у тому, що платник податків не несе відповідальності за порушення, які скоєні ним понад трьох років тому.
Доводи відповідача стосовно того, що Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” стосовно строку давності 1095 днів розповсюджується тільки на податкове зобов'язання, а не на фінансову санкцію, не відповідають змісту норм зазначеного Закону, оскільки пункт 17.3 статті 17 зазначеного Закону передбачає, що сплата фінансових санкцій прирівнюється до сплати податку та оскарження їх сум. Крім того, судова колегія враховує ту обставину, що предметом спору є не списання безнадійного податкового боргу, як на те зазначає відповідач в апеляційній скарзі, предметом спору є визнання нечинними податкових повідомлень - рішень в частині, в якій ними застосовані фінансові санкції за порушення, яке вчинено позивачем понад трьох років тому. Отже, податкові повідомлення –рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 05.04.2005 № 0000401501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 572,00 грн., № 0000441501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 391,35 грн., № 0000431501/0, про застосовання фінансових санкцій у сумі 1,45 грн. підлягають визнанню нечинними.
Судом першої інстанції визнані недійсними податкові повідомлення - рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 05.04.2005 № 0000401501/2 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 572,00 грн., № 0000441501/2 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 391,35 грн., № 0000431501/2, але позивачем зазначені податкові повідомлення - рішення не оскаржувались. Крім того, за зазначеною датою відповідачем не приймались відносно позивача податкових повідомлень - рішень із зазначеними номерами. Позивач в уточненні до позовної заяви (а.с. 70-71) просив визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 05.04.2005 № 0000401501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 572,00 грн., № 0000441501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 391,35 грн., № 0000431501/0, про застосовання фінансових санкції у сумі 1,45 грн.
При прийнятті постанови судова колегія враховує також наступне. Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 та від 13.11.2006 на позивача було покладено обов'язок надати податкові повідомлення - рішення, що оскаржуються. Але позивач цю вимогу суду не виконав, а відповідач надав тільки корінці оспорюваних податкових повідомлень - рішень. Тому у справі відсутні оспорювані податкові повідомлення - рішення. Але у справі є податкові повідомлення - рішення, прийняті за результатами апеляційного оскарження. Ці податкові повідомлення - рішення відповідають за змістом корінцям оспорюваних податкових податкових повідомлень - рішень, наданим відповідачем. Повторними податковими повідомленнями - рішеннями тільки дублювались податкові повідомлення - рішення, які були прийняті за результатами перевірки та оспорюються позивачем. Слід також враховувати, що сторони не оспорювали і факт прийняття оспорюваних податкових повідомлень - рішень і їх зміст.
Згідно наказу Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 02.08.2006 № 92, Євпаторійська об’єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим реорганізована шляхом поділу. На її базі створено Державну податкову інспекцію в місті Євпаторії, Сакську об'єднану державну податкову інспекцію і Державну податкову інспекцію у Чорноморському районі з правами юридичних осіб.
У зв'язку з реорганізацією відповідача, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити заміну відповідача - Євпаторійську об’єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим на Державну податкову інспекцію в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим.
Виходячи з викладеного, постанова господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 55, 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим від 19.09.2006 задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2006 у справі № 2-4/10006-2006 А скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Замінити відповідача у справі № 2-4/10006-2006 А - Євпаторійську об’єднану державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим на Державну податкову інспекцію в Чорноморському районі Автономної Республіки Крим.
5. Позов задовольнити.
6. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 05.04.2005 № 0000401501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 572,00 грн.
7. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 05.04.2005 № 0000441501/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 391,35 грн.
8. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Євпаторійської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 05.04.2005 № 0000431501/0, про застосовання фінансових санкцій у сумі 1,45 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Т.П. Фенько