435/12782/13-к

В И Р О К

іменем України

05 грудня 2013 року місто Луганськ

Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:

головуючого - судді Селинного М.С.

при секретарі - Книшові О.С.

за участю прокурора - Кравчука К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську кримінальне провадження № 12013030030008169 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Луганська, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, у відповідності до ст.89 КК України такого, що раніше не судимий, не маючого місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, у денний час, ОСОБА_1, перебуваючи біля смітників в районі вулиці Тухачевського в м.Луганську, знайшов кастет, який привласнив та почав носити при себе в кишені одягу без передбаченого законом дозволу.

04 листопада 2013 року, о 12.50 годині, ОСОБА_1 знаходився біля магазину «Перестройка», розташованого за адресою: м.Луганськ, вулиця Учбова, 18, де під час складання працівниками міліції відносно нього протоколу по адміністративне правопорушення, достав з кишені зазначений вище кастет та виклав на землю.

Того ж дня, у період часу з 13.00 до 13.30 години, під час огляду місця події біля магазину «Перестройка», розташованого за адресою: м.Луганськ, вулиця Учбова, 18, працівниками міліції у ОСОБА_1 виявлено та вилучено кастет, який він незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку експерта № 528\298 від 08.11.2013 року, вилучений у ОСОБА_1 предмет є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовленою саморобним способом за типом кастета спрощеної конструкції.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному носінні кастету без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України.

У відповідності до ст.473 КПК України, до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 18 листопада 2013 року, укладена між старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м.Луганська Кравчуком К.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_1, який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні.

Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.263 КК України у виді одного року позбавлення волі із застосуванням до призначеного покарання ст.75 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.263 КК України, який, згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч.4 ст.474 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання.

На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.370,374,468-475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 листопада 2013 року, укладену між старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м.Луганська Кравчуком К.О. та ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ - кастет, який зберігається у складі озброєння УМЗ ГУМВС України в Луганській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 146,70 гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1, обраний у вигляді особистого зобов'язання, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.С.Селинний