ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2013 рокуСправа №827/1624/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

колегії суддів:

головуючого судді - Гавури О.В.;

суддів - Шаповала І.І., Куімова М.В.,

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Очаківським МРВУМВС України в Миколаївській,

представник відповідача - Акимова Сергія Юрійовича, довіреність №234/2-514 від 17.07.2013,

представник відповідача - Куртмоллаєва Асана Енверовича, довіреність №220/332/д від 11.07.2013,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, начальника Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2013 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, начальника Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. В уточненій позовній заяві Позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністра оборони України від 04 червня 2013 року №158 щодо звільнення його з військової служби за службовою невідповідністю;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 10 червня 2013 року №84 про здачу справ та посади ним та виключення його з усіх видів забезпечення;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника начальника Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 27.06.2013 №93 (по стройовій частині), щодо виключення його зі списків особового складу управління, зняттям з усіх видів забезпечення та направленням для зарахування на військовий облік до Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату Автономної Республіки Крим м. Севастополь;

- поновити його на військовій службі на попередній посаді та виплатити йому матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- допустити негайне виконання рішення суду.

Позивач вважав, що видання оскаржених пунктів наказів Міністра оборони України від 04 червня 2013 року №158, начальника Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 10 червня 2013 року №84 про здачу справ та посади стосовно звільнення та від 27.06.2013 №93 (по стройовій частині), щодо виключення його зі списків особового складу управління, зняттям з усіх видів забезпечення та направленням для зарахування на військовий облік до Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату Автономної Республіки Крим м. Севастополь вчинено необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки Відповідачами не враховано розгляд в судовому порядку адміністративного позову Позивача до Міністра оборони України щодо визнання протиправним та скасування п. 2 наказу Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року №266 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби за службовою невідповідністю.

В судовому засіданні Позивач підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Представники відповідачів з позовними вимогами не погодились, просили в задоволенні цих вимог відмовити, з мотивів наведених у запереченні (арк.с. 82-83 ).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, проходив військову службу у Територіальному Кримському управлінні внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України у військовому званні «підполковник», на посаді старшого інспектору відділу фінансового аудиту.

Наказом Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 266 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на позивача накладено дисциплінарне стягнення - «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» (пункт 2 наказу).

15 травня 2013 року Позивач оскаржив зазначений наказ Міністра оборони України до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 07.06.13 по адміністративній справі №827/1284/13-а, задоволено позов ОСОБА_1 до Міністра оборони України щодо визнання протиправним та скасування п. 2 наказу Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року №266 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення його з військової служби за службовою невідповідністю.

На підставі оскарженого Позивачем наказу Міністра оборони України №266 від 19 квітня 2013 року, під час розгляду Оружним адміністративним судом м. Севастополя адміністративної справи №827/1284/13-а, Міністром оборони України було видано наказ (по особовому складу) від 04 червня 2013 року №158, згідно якого Позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «е» пункту 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність).

В свою чергу начальником Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України були видані накази від 10 червня 2013 року №84 про здачу справ та посади Позивачем та від 27.06.2013 №93 (по стройовій частині), щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу управління, зняттям з усіх видів забезпечення та направленням для зарахування на військовий облік до Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату Автономної Республіки Крим м. Севастополь.

За змістом пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України військова служба є публічною службою, а правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).

Згідно з частиною другою статті 2 Закону порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються як цим Законом, так і відповідними положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, статтями 19, 20 Закону визначені загальні умови укладення контракту на проходження служби, а у статті 26 наведено перелік підстав припинення служби, у тому числі у зв'язку із службовою невідповідністю (пункт «е» частини 6 зазначеної статті).

Пунктами 231, 232 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 передбачено, що у разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді.

Пунктом 12.3. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 передбачено, що виконання накладеного на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» здійснюються у стислі терміни, але не пізніше трьох місяців після накладення такого стягнення чи ознайомлення військовослужбовця з атестаційним висновком.

Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Відповідно до статей 1, 2 Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно зі статтею 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Частиною першою статті 5 Статуту передбачено, що за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 5 Статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Відповідно до частини першої статті 45 Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною першою статті 84 Статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до статті 86 Статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду, судом встановлено, що підставою прийняття оскарженого наказу Міністра оборони України від 04 червня 2013 року №158 згідно якого Позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «е» пункту 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) став наказ Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 266 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ".

На час розгляду даної справи наказ Міністра оборони України від 19 квітня 2013 року № 266 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» скасовано в судовому порядку, тобто підстава для наказу Міністра оборони України від 04 червня 2013 року №158 відсутня. За таких обставин оскаржені Позивачем накази відповідачів прийняті без достатніх на те підстав.

Таким чином, представниками відповідачів суду не надано належних та допустимих доказів у підтвердження правомірності оскаржених актів, тому ці акти повинні бути скасовані.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених судом обставин справи вбачається, що оскаржені рішення відповідачів прийняті без урахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 26 листопада 2013 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Міністра оборони України від 04 червня 2013 року № 158 щодо звільнення з військової служби за службовою невідповідністю старшого інспектора відділу фінансового аудиту Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю підполковника ОСОБА_1.

3. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 10 червня 2013 року № 84 про здачу справ та посади та виключення з усіх видів забезпечення старшого інспектора відділу фінансового аудиту Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю підполковника ОСОБА_1.

4. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю (по стройовій частині) від 27 червня 2013 року № 93 про виключення з усіх видів забезпечення старшого інспектора відділу фінансового аудиту Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю підполковника ОСОБА_1 та направлення для зарахування на військовий облік до Севастопольського об'єднаного міського військового комісаріату Автономної Республіки Крим м.Севастополь.

5. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу фінансового аудиту Територіального Кримського управління внутрішнього аудиту та контролю з 27 червня 2013 року.

6. Зобов?язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити належне матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 27 червня 2013 року.

7. Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне матеріальне та грошове забезпечення за один місяць.

Постанова суду підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплати належне матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя О.В. Гавура

Судді І.І. Шаповал

М.В. Куімов